Решение № 114008760, 09.10.2023, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14405/23

Провадження № 2-а/161/272/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Грень А.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Свій позов мотивує тим,що 12серпня 2023року капраломполіції роти№1УПП уВолинській областіТитаренком О.Р.було складенощодо ньогопостанову посправі проадміністративне правопорушеннясерії ЕАТ №7512586 за ч. 1 ст. 122 КУпАП (далі постанова) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Вважає дану постанову безпідставною, такою що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки, правил дорожнього руху щодо зупинки транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «зупинку заборонено», а матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови, не містять жодних належних та допустимих доказів вчинення ним даного адміністративного правопорушення.

З врахуванням наведеного, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАТ №7512586 від 12.08.2023 року та закрити провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що дії інспектора поліції щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідали вимогам Закону України «Про національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух» та ПДР України. Крім того, вказав, що транспортний засіб позивача був зупинений поліцейськими, оскільки, ОСОБА_1 керуючи автомобілем розмовляв по мобільному телефону та не був пристебнутий паском пасивної безпеки та під час підготовки справи до розгляду поліцейським було повідомлено, що доказів вчинення вищезазначених адміністративних правопорушень немає, проте позивач здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР України, що фактично є порушенням вимог ПДР України, відповідальність, за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки, зупинку на вимогу працівників поліції можна здійснювати лише у дозволеному місці. Даний факт, підтверджується фотознімками та відеозаписом зі службового автомобіля поліції. Просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 28 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09 вересня 2023 року по справі відкрито провадження у справі без виклику сторін.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин..

Судом встановлено, що 12 серпня 2023 року капралом поліції роти №1 УПП у Волинській області Титаренком О.Р. було винесено щодо позивача оскаржувану постанову, із змісту якої вбачається, що позивач, 12 серпня 2023 року, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Bora», д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу поліцейського зупинився з порушенням ПДР, а саме водій ОСОБА_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4 «в» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 6).

Частиною 1 статті 122КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Відповідно до п.п. 8.4 «в» ПДР України, заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Крім того, зупинку на вимогу працівників поліції можна здійснювати лише в дозволеному місці, зокрема, на підставі п.п. 15.1, 15.2 ПДР України, згідно з якими, зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі, за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка, чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

В даному випадку, позивач здійснив зупинку транспортного засобу на вимогу поліцейського біля правого краю проїзної частини, що зафіксовано на фото (а.с. 23).

Разом з тим, будь-яких доказів причин зупинки передбачених ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» матеріали справи не містять, зокрема, інших порушень Правил дорожнього руху, що стали підставою для зупинки транспортного засобу позивача, а оскаржувана постанова складена лише за зупинку в зоні дії знаку «Зупинка заборонена», яка була здійснена на вимогу працівників поліції.

Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вину позивача в порушенні п.п. 8.4 «в» ПДР України, оскільки, вимушена зупинка транспортного засобу позивачем на вимогу працівника поліції здійснена відповідно до п. 15.2 ПДР України та не перешкоджала іншим учасникам дорожнього руху.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши представлені докази, вважає, що при складанні постанови капралом поліціїне були з`ясовані всі обставини справи, не надано будь-яких належних доказів винуватості позивача, а тому на підставі ч. 3 ст.286 КАС України, позов ОСОБА_1 слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 134, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати постановусеріїЕАТ №7512586 від 12 серпня 2023 року капрала поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Волинській області Титаренка Олександра Руслановича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.