Решение № 113991828, 05.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15417/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

05 жовтня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/15417/23, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 року по справі №420/15417/23 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Одеської митниці було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500110/2023/000042/1 від 06.06.2023 року.

Стягнуто з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 684,00 грн.

25.09.2023 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/15417/23, а саме стягнення з Одеської митниці на користь позивача судових витрат на послуги перекладу у сумі 1450,00 грн.

29.09.2023 року від Одеської митниці надійшло заперечення на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №420/15417/23 щодо стягнення з Одеської митниці судових витрат на послуги перекладу.

Відповідно до положень частини 3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на зазначене судом було розглянуто заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали заяви та адміністративної справи №420/15417/23, проаналізувавши відповідні норми права, суд робить висновок, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, ч.1 ст.252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 252 КАС України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частини 4 та 5 статті 252 КАС України).

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч. 3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною п`ятою статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно частин шостої-восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом приписів ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Суд також повинен встановити пов`язаність цих витрат із розглядом справи. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Позивачем на підтвердження понесених судових витрат на переклад документів було надано: рахунок-фактуру №15/06 від 29.06.2023 року на суму 1450,00 грн. та платіжну інструкцію №44136 від 04.07.2023 року на суму 1450, 00 грн.

Водночас суд зауважує, що надані позивачем до суду документи містять загальний характер та не містять жодної інформації, що за наданими позивачем до суду документами здійснювався переклад документів саме для розгляду адміністративної справи №420/15417/23. Індивідуальних ознак документів, переклад яких здійснювався за вказану позивачем суму, та належність цих документів до розгляду адміністративної справи позивачем не зазначено, а судом з наданих до суду документів не вбачається.

За таких обставин, з огляду на недоведеність позивачем пов`язаності з розглядом адміністративної справи №420/15417/23 понесених ним витрат на залучення перекладача та здійснення ним перекладу, суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні заяви позивача про компенсацію судових витрат та, відповідно, про ухвалення додаткового рішення у справі.

Керуючись приписами ст.ст. 5, 6-11, 72, 73, 77, 132, 134, 137, 139, 143, 241, 243, 248, 252, 256, 293-295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/15417/23 відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Головуючий суддяБілостоцький О.В.