Решение № 113987484, 05.10.2023, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/79/23

Справа № 470/385/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року смт Березнегувате Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27липня 2023року позивач звернувся до суду з відповідним позовом до відповідачки у якому зазначив, що відповідачка відповідно до підписаної заяви № б/н від 05.03.2019 року, отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами" викладеними на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Оскільки зобов`язання за кредитним договором відповідачка належним чином не виконала, станом на 11 червня 2023 року виникла заборгованість в загальній сумі 36102.05 грн. яку позивач просив стягнути на його користь та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Представник позивача Ляр Д.Ю. ( довіреність № 2233-К-Н-О від 30.08.2022 року) в судове засідання не з`явився, в позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного порядку розгляду справи (а.с.51)

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є позивач та відповідач уклали кредитний договір у вигляді анкети-заяви № б/н від 05 березня 2019 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, за умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами, складає між нею і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с.11).

Факт отримання кредитних коштів відповідачкою підтверджено випискою по рахунку (а.с.57-62).

З довідки наданої позивачем убачається, що на підставі укладеного сторонами кредитного договору відповідачу було надано дві кредитні картки, остання з яких зі строком дії до останнього дня січня 2024 року (а.с.9). З 05 березня 2019 року кредитний ліміт встановлений відповідачу складав 5000 грн., який в подальшому неодноразово збільшувався банком максимально до 29000 грн. (а.с.10).

Однак, отримавши грошові кошти по кредитному договору, відповідачка не виконала у повному взятих на себе зобов`язань, не сплатила у встановлений строк суму основного боргу, а тому станом на 11 червня 2023 року їй було нараховано заборгованість у розмірі 36102 грн 05 коп., з яких: 29534 грн 91 коп. - заборгованість за кредитом; 6567 грн 14 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно достатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістомстатті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини 2статті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч.2ст.530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з фактично отриманої суми кредитних коштів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що з відповідачки на користь банку підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 29534 грн 91 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд доходить наступного.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 05 березня 2019 року, яка підписана сторонами, відсутні умови договору про визначення процентної ставки, їх розміру та порядку сплати.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.

На обґрунтування вказаних вимог, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 05 березня 2019 року, послався на витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна», 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Однак матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Тарифами банку та Витягом з Умов і Правил відповідач ознайомився, погодився, розуміючи їх зміст, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема щодо розміру процентів за користування кредитними коштами на умовах вказаних саме у цих документах які додані банком до позовної заяви.

Крім того, роздруківка із сайту позивач Умов та правил надання банківських послуг, належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанова Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15) та Верховного суду і не спростовано позивачем.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами надані банком Тарифи та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду України, висловленій при ухваленні постанови за наслідками розгляду цивільної справи №342/180/17 (провадження № 14-131цс1) від 03 липня 2019 року.

Подані банком до суду докази на підтвердження позовних вимог зокрема Анкета-заява, на яку позивач посилається, як на підставу відкриття карткового рахунку та отримання відповідачкою кредиту, за своїм змістом наведених обставини не підтверджують, а поданий позивачем розрахунок заборгованості також не можна взяти до уваги, оскільки він є лише обґрунтуванням позовних вимог щодо розміру заборгованості, який повинен бути доведений первинними документами, що підтверджують підстави виникнення таких грошових зобов`язань.

Витяг з Умов і правил надання банківських послуг, Тарифи, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами шляхом підписання Анкети-заяви. Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем 05 березня 2019 року (а.с.12-14) також не може свідчити про обумовлення сторонами розміру відсотків за користування кредитними коштами оскільки викладена у ньому інформація є загальною, інформативного змісту, та не містить даних щодо предмета доказування у цій справі, а саме про ознайомлення відповідача з умовами кредитування за договором без номеру від 05.03.2019 року.Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Доказів зворотного позивач суду не надав.

Згідно ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом, задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 3 частини 2статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 13, 258, 263-265,268, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість станом на 11 червня 2023 року за кредитним договором б/н від 05.03.2019 року в розмірі 29534 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн. 91 коп., яка є заборгованістю за тілом кредиту на рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі2195.76 грн.- на рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач:Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» - адреса місцезнаходження юридичної особи індекс 01001 вул. Грушевського 1Д, м.Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області від 30.09.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя С.Ф.Орлова

Повнийтекст заочногорішення складений05жовтня 2023року.