Постановление суда № 113977003, 02.10.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/335/23

ун. № 759/6510/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2023 р. Мала І.В. , яка представляє інтереси заявника, засобами поштового зв`язку звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеною заявою, яка обгрунтована укладенням договору факторингу між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» за яким до останнього перейшло право грошової вимоги до боржників.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду даної заяви.

Боржники та/або їх представники у судове засідання не з`явились, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Первісний стягувач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду даної заяви.

Оскільки неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду даного процесуального питання, суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність учасників на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні матеріали, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15.07.2014 року задоволено позов ПАТ «Укрсиббанк» та вирішено стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" борг за кредитним договором №11275307000 укладеним 24.12.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 станом на 07.04.2014 року в сумі 32679, 26 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на вказану дату становить 380745 грн 05 коп. а також стягнути з них солідарно на користь банку судовий збір 3654 грн. грн.

22.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" укладено Договір факторингу №180, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11275307000 від 24.12.2007, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "Українська факторингова компанія". У зв`язку з чим виникла необхідність заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Згідно витягу реєстру боржників до договору факторингу №180 від 21.12.2020 р. клієнт передав, а фактор прийняв права вимоги, зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №11275307000 від 24.12.2007 р.

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржниками, а також новим стягувачем у виконавчих провадженнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок : передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

При цьому відповідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1). Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч.2).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правових висновків викладених у Постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11 та від 27.08.2020 у справі №804/536/18, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

За наведених вище обставин, заява про заміну стягувача підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 259, 260, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Допустити заміну стягувача за рішенням у цивільній справі з ун. №759/6510/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, з Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», код ЄДРОПОУ:09807750 (м.Харків, просп.Московський,60) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», код ЄДРПОУ: 40235074, (01054, м.Київ, вул.Дмитрівська, 18/24).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова