№ 113974968, 03.10.2023, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1388/23 Провадження № 3/358/789/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП невідомий, громадянина України, працює: ТОВ «ВДМ», директор, мешкає: АДРЕСА_1 ,-

за ст. 124, 122-4 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

27.08.2023 року о 18-30 год ОСОБА_1 в с.Хохітва Обухівського району по вул.Росьова керував автомобілем TOYOTA RAV 4 номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та здійснив зіткнення з автомобілем Ford Mondeo номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований на узбіччі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.1 ПДР України та ст.124 КУпАП.

Крім того, 27.08.2023 року о 18-30 год ОСОБА_1 в с.Хохітва Обухівського району по вул.Росьова керував автомобілем TOYOTA RAV 4 номерний знак НОМЕР_1 скоїв ДПТ, пілся чого залишив місце пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.10 (а) ПДР України та ст.122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнав в повному обсязі. В частині кваліфікації його дій за ст.122-4 КУпАП вину не визнав та просив закрити провадження у справі за даним обвинуваченням, оскільки не помітив зіткнення та залишив місце ДТП неумисно. Надав суду розписку іншого учасника ДТП ОСОБА_2 про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_1 .

Суд, вислухав пояснення ОСОБА_1 , дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно доч.1та ч.2ст.7Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,ніхто неможе бутипідданий заходувпливу взв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтями251,280 КУпАПвизначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП, повністю доведена, у розумінніст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогамист. 256 КУпАПта містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення; схемою місця ДТП, яким зафіксовані дорожні умови та виявлені пошкодження автомобіля Ford Mondeo номерний знак НОМЕР_2 ; рапортом старшого інспектора ЧЧ ВП № 2 від 27.08.2023 про подію; фототаблицею.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Таким чином, досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом, свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст.251та ст.252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Так, суд враховує обставини, визначеніст. 33 КУпАП, і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у межах санкціїстатті 124 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

В частині обставин справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідност. 122-4 КУпАПадміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо- транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.

Відповідно доПравил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

З диспозиції вказаної вище статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника застаттею 122-4 КУпАП, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченогост. 122-4 КУпАПпередбачає наявність у діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі умислу (а саме: особа розуміє, що була учасником дорожньо-транспортної пригоди, однак умисно залишила місце вказаної пригоди).

Відповідно дост. 10 КУпАПадміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Між тим, в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 заст. 122-4 КУпАПвідсутні дані про наявність у останнього умислу на залишення місця ДТП, будь-які докази цього до матеріалів справи не долучені.

Постанова судді, згідност. 283 КУпАПмає ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суди мають також з`ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв`язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.

На доведеність вини ОСОБА_1 до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено лише схему місця ДТП від 27.08.2023, згідно якої зафіксовано дорожню обстановку, виявлені пошкодження на транспортному засобі іншого учасника ДТП, а також відсутність транспортного засобу, причетного до ДТП; рапорт ст.інспектора ЧЧ ВП № 2 про надходження заяви від ОСОБА_2 щодо події ДТП та залишення іншим учасником ДТП місця події. Докази щодо наявності у ОСОБА_1 умислу на залишення місця ДТП в матеріалах справи відсутні.

Крім того, в розписці ОСОБА_2 , яка долучена ОСОБА_1 в судовому засіданні, зазначено, що він не має претензій до ОСОБА_1 оскільки він відшкодував йому матеріальні збитки.

Таким чином пояснення ОСОБА_1 про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 122-4 КУпАП, на переконання судді не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами, а тому беруться до уваги.

З урахуванням досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 був відсутній умисел на вчинення правопорушення заст. 122-4 КУпАП, а тому у даному випадку відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, яка у сукупності з об`єктом, суб`єктом та об`єктивною стороною має утворювати склад цього правопорушення.

Відповідно до ч. 2ст. 251 КУпАПобов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Як визначено п. 1ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад адміністративного правопорушенняце передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Згідност. 62 Конституції України, винна особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зіст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на вище вказане, та враховуючи, що висновки про доведеність винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу висновку про те, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогост. 122-4 КУпАП, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшов.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням наведеного, провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 122-4 КУпАП.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положеньст.40-1КУпАП у зв`язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.124 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, 122-4, 124, 251,252,283-285,307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код тримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Кода банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Кодкласифікації доходів бюджету:21081300).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 заст.122-4 КУпАП, - закрити, на підставі п. 1ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у сумі 536,80 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно дост. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставіст. 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець