Постановление суда № 113970912, 02.10.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 0818/9572/2012 6/335/159/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевській районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Лелікова Сергія Олеговича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс», про заміну стягувача у виконавчому провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Лєлікова С.О., звернулась до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

В обґрунтування заяви зазначено, що статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За наявною на виконавчому листі інформацією 27.12.2020 він був повернутий стягувачу востаннє. Зважаючи на повернення 27.12.2020 виконавчого листа, строк його пред`явлення стягувачем не пропущений та триває до 27.12.2023, отже новий кредитор має можливість реалізувати свої права, як стягувач, у тому числі пред`явити виконавчий документ до виконання або отримати дублікат виконавчого листа.

Посилаючись на те, що новий кредитор самостійно не здійснює будь-яких дій щодо заміни попереднього стягувача, заявник просить суд замінити ПАТ «Родовід Банк» в якості стягувача за виконавчим листом №0818/9572/2012, виданим 28.05.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості у розмірі 1666198,36грн., судових витрат 910 грн. на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс».

У судове засідання учасники розгляду заяви не з`явились. Від представника заявника адвоката Лелікова С.С. надійшло клопотання, в якому він просить розглянути заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні за його відсутності та відсутності ОСОБА_2 , на задоволенні заяви наполягає.

Інші учасники про день, час та місце розгляду справи повідомлялися судом шляхом направлення судових повісток за адресами місцезнаходження юридичних осіб ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс», а також за відомим суду місцем проживання ОСОБА_3 . Судову повістку було отримано уповноваженою особою ПАТ «Родовід Банк», що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, а судові повістки, адресовані ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс», та ОСОБА_3 не були вручені адресатам та повернулися до суду не врученими з відмітками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи положення п. 3 ч. 8, ч. 10 ст. 128, ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності ПАТ «Родовід Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» та ОСОБА_3 , а також за відсутності сторони заявника.

Дослідивши заяву про процесуальне правонаступництво, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 34/СЖ-006.08.2 від 10 квітня 2008 року та кредитний договір № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 року. Згідно вказаного договору, Банк надав позичальнику два кредити на споживчі цілі, кожний з них по 39 600 доларів США зі строком повернення до 10.04.2011 з процентною ставкою 15% річних за користування кредитом.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 34/СЖ-006.08.2 від 10.04.2008 та договір поруки № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008, відповідно до п. 1.1. яких поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань Боржником за кредитними договорами.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 0818/9572/2012 від 18.12.2012, яке було змінено рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16.04.2013, стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 34/СЖ-006.08.2 від 10.04.2008 у розмірі 833099 грн. 18 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом 316493 грн. 30 коп.; прострочена заборгованість за процентами 100056 грн. 29 коп.; пеня 416549 грн. 59 коп.; стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 34/СЖ-007.08.2 від 10.04.2008 у розмірі 833099 грн. 18 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом 316493 грн. 30 коп.; прострочена заборгованість за процентами 100056 грн. 29 коп.; пеня 416549 грн. 59 коп.; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» 910 грн. судових витрат з кожного.

На виконання вказаного рішення суду, Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 28.05.2013 видано виконавчий лист № 0818/9572/2012, де боржником є ОСОБА_2 , а стягувачем ПАТ «Родовід Банк».

Згідно наявних на виконавчому листі відміток, вказаний виконавчий лист неодноразово надходив на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби. Востаннє, 27.12.2020 виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Державним виконавцем зроблено відмітку на виконавчому листі про те, що залишок боргу складає 1577875,97 грн., залишок виконавчого збору 157787,59 грн.

Відповідно до інформації, яка надана Вознесенівським районним ВДВС у м. Запоріжжя Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на запит суду, та міститься в матеріалах справи, в провадженні ВДВС перебували виконавчі провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду, державним виконавцем здійснювались дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, у тому числі, передавалось на реалізацію нерухоме майно, яке було зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно договору № 1 про відступлення права вимоги від 16.12.2021, який укладено між ПАТ «Родовід банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк», та ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 3569, Банк відступив Новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» право вимоги до позичальників та поручителів, у тому числі за кредитними договорами, які укладено із ОСОБА_3 та договорами поруки, які укладені із ОСОБА_2 .

При цьому, у виконавчому провадженні, де боржниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , заміна сторони стягувача не відбувалась. Стягувачем за виданим Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя виконавчим листом № 0818/9572/2012 залишається ПАТ «Родовід Банк».

Боржник за виконавчим листом ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про заміну сторони за виконавчим листом № 0818/9572/2012 з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Ю-Бейс».

Слід зазначити, що ухвалою Оджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2023 заяву ОСОБА_2 в особі представника адвоката Лєлікова Сергія Олеговича про процесуальне правонаступництво, залишено без задоволення.

Обставини та вимоги, викладені у заяві ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Лєлікова С.О. про процесуальне правонаступництво, яка було розглянута судом 29.05.2023, є аналогічними обставинам та вимогам, викладеним у заяві ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Лєлікова С.О. про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, яка наразі перебуває на розгляді.

Відповідно доч.ч.1,2ст.442ЦПК України,у разівибуття однієїіз сторінвиконавчого провадженнясуд замінюєтаку сторонуїї правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково бере на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу починається з видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Вищезазначені обставини дають підстави дійти висновку, що ініціатором подання заяви про процесуальне правонаступництво, зокрема про заміну стягувача у виконавчому провадженні, може бути або сторона виконавчого провадження, яка відступила право вимоги іншій особі, або її правонаступник, оскільки метою подання такої заяви є подальша реалізація новим кредитором її права на виконання судового рішення у виконавчому провадженні.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка є боржником, про заміну стягувача за виконавчим листом № 0818/9572/2012, виданим 28.05.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованості у розмірі 1666198,36 грн., судових витрат у розмірі 910 грн., слід відмовити, оскільки така заява подана не стягувачем чи його правонаступником, а самим боржником, що не узгоджується із метою подання такої заяви.

Керуючись ст. ст. 55, 442, 259-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 в особі представника адвоката Лєлікова Сергія Олеговича про заміну стягувача у виконавчому провадженні залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у 15-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 05 жовтня 2023 року.

Суддя К.В. Гашук