Решение № 113962472, 21.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року Справа № 160/13612/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №160/13612/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, буд. 10, м. Хмельницький, 29000; ідентифікаційний код юридичної особи 21318350), про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у призначенні пенсії на пільгових умовах за статтею 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 20.10.2022;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у призначенні пенсії на пільгових умовах за статтею 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 20.10.2022;

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії, виданого за результатами звернення 20.10.2022, та рішення №1 від 24.11.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.01.2023 за № 046450010187;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за заявою ОСОБА_1 від 20.10.2022, пенсію на пільгових умовах відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 06.09.2021, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 29.06.1984 по 01.12.1985, з 07.01.1988 по 31.12.1999, а також зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 29.06.1984 по 01.12.1985 у колгоспі імені Калініна, з 07.01.1988 по 31.03.2000 у колгоспі імені Калініна, на базі якого створене та зареєстроване КСП Колос.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за пп. 3 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначив, що працював на посаді тракториста і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, загальний стаж його роботи становить 32 роки 2 місяці 12 днів, з них стаж роботи трактористом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, на момент звернення до органів пенсійного фонду, становив 26 років 6 місяців 27 днів, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 . На підтвердження наявного стажу позивачем до пенсійного органу були надані трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_2 та відповідні архівні довідки. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії та повідомлено, що його страховий стаж становить 32 роки 2 місяці 12 днів, а також повідомлено, що документи направлені на комісію для підтвердження періоду роботи на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії. Рішенням №1 від 24.11.2022 комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 29.06.1984 по 01.12.1985 у колгоспі імені Калініна, на базі якого створене та зареєстроване КСП «Колос», та з 07.01.1988 по 31.03.2000 у колгоспі імені Калініна, на базі якого створене та зареєстроване КСП «Колос», оскільки комісії недостатньо документів. Крім того, комісія зазначила й інші недоліки ведення трудової книжки. У січні місяці 2023 року позивач надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. За принципом екстериторіальності, документи були направлені на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.01.2023 №046450010187, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки, за результатами розгляду усіх документів, за даними Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, страховий стаж позивача становить 20 років 8 місяців 24 днів, а пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, становить усього 11 років 2 місяці 3 дні. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до страхового стажу не зараховано періоди згідно з трудовою книжкою від 15.05.1998 серії НОМЕР_2 . При цьому, у рішенні не вказано які саме періоди не були зараховані до страхового стажу. Позивач вважає таку позицію відповідачів протиправною, тому, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №160/13612/23 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

05.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву (вх. №14323/23), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач-1 зазначив, що згідно трудової книжки, виданої 15.05.1998, записи завірені печаткою КСП Колос, ОСОБА_1 працював в КСП Колос, правонаступником є СВК Миколаївський. З 23.06.1984 по 01.12.1985 трактористом тракторної бригади, з 07.01.1988 по 31.03.2000 трактористом. Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007 №Б40/10/06 СВК Миколаївський ліквідовано, в такому випадку підтвердження стажу роботи відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. В довідці КУ Новомосковський районний трудовий архів від 19.10.2020 №Х-538 зазначено, що в архівних документах КСП Колос є відомості про кількість відпрацьованих днів та посаду ОСОБА_1 , в 1984 році не зазначена посада, в 1985 році зазначено тр.бригада, з 19.11.1985 по 19.12.1987 зазначено служба а РА, з 1988 по 1999 тракторист, тракторна бригада №1, підтверджується робота заявника в тракторній бригаді №1 (посада тракторист вказана в 1988, 1989, 1997 роках). У книгах обліку рахунків по оплаті праці працівникам КСП Колос , ОСОБА_1 значиться в 1985, з 1988 по 1999. Посада, по якій проводились нарахування не вказані. В акті перевірки від 04.11.2022 також не зазначено на якій посаді працював заявник. За таких обставин комісією прийнято рішення, що для підтвердження періодів роботи з 29.06.1984 по 01.12.1985, з 07.01.1988 по 31.03.2000, для зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону України №1058 недостатньо документів. Також, відповідач-1 наголошував щодо дискреційних повноважень пенсійного органу з питань призначення пенсій. З огляду на викладене, відповідач-1 вважає, що діяв у відповідності до чинного законодавства, у зв`язку із чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

17.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву (вх. №15480/23), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач-2 зазначив, що 20.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого п. 3 ч. 2 статті 114 Закону №1058-VI (20 років). Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення від 24.11.2022, яким зазначено, що для підтвердження періодів роботи з 29.06.1984 по 01.12.1985, з 07.01.1988 по 31.03.2000 для зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» недостатньо документів. 29.12.2022 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.01.2023 №046450010187 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI (20 років). За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано періоди згідно трудової книжки від 15.05.1998 серія НОМЕР_2 , оскільки на першій сторінці дату народження особи дописано іншим чорнилом. До пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди з 29.06.1984 по 01.12.1985 та з 07.01.1988 по 31.03.2000, оскільки відповідно до рішення про результати розгляду заяви про підтвердження пільгового стажу роботи від 24.11.2022 №1 первинними документами не підтверджено факт роботи на посаді трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, визначеного п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно поданих документів та даних персоніфікованого обліку страховий стаж позивача становить 20 років 8 місяців 24 дні, в т. ч. пільговий стаж 11 років 11 місяців 16 днів. Виходячи з вищевикладеного, так як позивачем не надано інших документів про уточнення пільгового характеру роботи за періоди з 29.06.1984 по 01.12.1985 та з 07.01.1988 по 31.03.2000, тому вимога Закону щодо підтвердження факту роботи трактористом, а також безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до п. 20 Постанови №637 за вищезазначений період не виконана. З огляду на викладене, відповідач-2 вважає, що діяв у відповідності до чинного законодавства, у зв`язку із чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 20.10.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії (рішення не датоване та без номеру), у якому зазначено наступне.

Вік заявника 55 років. Відповідно до п. 2 п/п 3) статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення на пенсію за віком на пільгових умовах мають право чоловіки після досягнення 55 років, які працюють трактористом-машиністом за наявності страхового стажу роботи не менше 29 років, з них не менше 20 років зазначеної роботи (по 31.12.2022). Страховий стаж становить 32 роки 2 місяці 12 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховані всі періоди роботи трудової книжки. Документи направлені на Комісію для підтвердження періоду роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах трактористу-машиністу відповідно до ст. 114 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і лише за умови надходження результатів комісії, можливо повернутися до розгляду питання призначення пенсії.

Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 24.11.2022 №1 про результати розгляду заяви про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, у якому зазначено наступне.

Згідно трудової книжки (видана 15.05.1998, записи завірені печаткою КСП «Колос») ОСОБА_1 працював в КСП «Колос», правонаступником є СВК «Миколаївський»; з 23.06.1984 по 01.12.1985 трактористом тракторної бригади, з 07.01.1988 по 31.03.2000 трактористом.

Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і за загального стажу роботи не менше як 29 років, з них не менше як 20 років на зазначеній роботі.

До трактористів машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах, інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві.

В трудовій книжці заявника відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007 №Б40/10/06 СВК «Миколаївський» (03742015) ліквідовано.

У такому випадку, підтвердження стажу роботи відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

В довідках Комунальної установи «Новомосковський районний трудовий архів» від 19.10.2020 №Х-538 зазначено, що в архівних документах КСП «Колос» є відомості про кількість відпрацьованих днів та посаду ОСОБА_1 : в 1984 посада не вказана, в 1985 тр.бригада, з 19.11.1985 по 19.12.1987 служба в РА,

З 1988 по 1999 тракторист, тракторна бригада №1, підтверджується робота заявника в тракторній бригаді №1 (посада «тракторист» вказана в 1988, 1989, 1997).

У книгах обліку розрахунків по оплаті праці працівникам колгоспу ім. Калініна (КСП Колос) ОСОБА_1 значиться в 1985, з 1988 по 1999. Посада, по якій проводились нарахування не вказана. В акті перевірки від 04.11.2022 №0400-011003-1/12641 також не зазначено, на якій посаді працював заявник.

Інші документи, підтверджуючі факт роботи заявника на посаді тракториста та про безпосередню його зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на розгляд Комісії не надані.

Трудова книжка видана з порушенням інструкції ведення трудових книжок. Відомостями нарахувань не підтверджено, на якій посаді працював.

За таких обставин, Комісією прийнято рішення, що для підтвердження періодів роботи з 29.06.1984 по 01.12.1985, з 07.01.1988 по 31.03.2000, для зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» недостатньо документів.

29.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та відповідними документами про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 06.01.2023 №046450010187, у якому зазначено таке.

Пенсійний вік, визначений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України. «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 55 років.

Вік заявника 55 років 7 місяців 19 днів.

Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 30 років.

Страховий стаж особи становить 20 років 8 місяців 24 дні.

Необхідний пільговий стаж за період роботи трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, визначений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 20 років.

Пільговий стаж особи становить 11 років 11 місяців 16 днів.

Зниження пенсійного віку відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на 5 років.

Документами не підтверджено право на зниження пенсійного віку.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди згідно з трудовою книжкою від 15.05.1998 серія НОМЕР_2 , оскільки на першій сторінці дату народження особи дописано іншим чорнилом.

Для зарахування до страхового стажу періодів згідно з трудовою книжкою від 15.05.1998 серія НОМЕР_2 , необхідно надати уточнюючі довідки про роботу, видані на підставі первинних документів за час виконання роботи або внести зміни відповідно до пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від.29.07.1993 №58.

До пільгового стажу не зараховано: період з 29.06.1984 по 01.12.1985 та 07.01.1988 по 31.03.2000, оскільки відповідно до рішення про результати розгляду заяви про підтвердження пільгового стажу роботи від 24.11.2022 №1 первинними документами не підтверджено факт роботи на посаді трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, визначений пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Працює.

Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату 11.05.2030 (відповідно до статті 26 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Вважаючи таку позицію відповідачів протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №1058-IV).

Згідно ст. 1 Закону №1058-IV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Приписами статті 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Зазначеній нормі Закону №1058-IV кореспондує п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно якого на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах за п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7, згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.

Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Відповідно до п. 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі індивідуальні відомості про застраховану особу).

Крім того, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік) (п. 2.9 Порядку №22-1).

За змістом п. 2.23 Порядку №22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає кваліфікований електронний підпис. У випадку звернення за призначенням пенсії через вебпортал з використанням електронної системи BankID для виплати пенсії заявник або законний представник пред`являє до органу, що призначає пенсію, оригінали документів, що підтверджують право на пенсію.

Відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. п. 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Згідно з абз. 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;

стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, застосовувані трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, перовою або кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору.

Пунктами 2.2-2.4 чинної Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, визначено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст. 62 Закону №1788-XII та п. 1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (надалі по тексту також Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 15.05.1998 містить інформацію про членство останнього в колгоспі у спірні періоди:

- 29.06.1984 прийнятий у члени КСП «Колос» на підставі протоколу №06 від 29.06.1984 (запис №1, стор. 2-3);

- 01.12.1985 вибув з членів КСП «Колос» на підставі протоколу №12 від 01.12.1985 (запис №2, стор. 2-3);

- 07.01.1988 прийнятий у члени КСП «Колос» на підставі протоколу №01 від 07.01.1988 (запис №3, стор. 2-3);

- 07.03.2000 вибув з членів КСП «Колос» на підставі протоколу №02 від 07.03.2000 (запис №4, стор. 2-3).

Також, судом встановлено, що трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 15.05.1998 містить відомості про роботу останнього у спірні періоди:

- 29.06.1984 прийнятий на роботу трактористом в бригаду №1 у КСП «Колос» на підставі протоколу №06 від 29.06.1984 (запис №1, стор. 6-7);

- 01.12.1985 звільнений з роботи у зв`язку зі службою в армії на підставі протоколу №12 від 01.12.1985 (запис №2, стор. 6-7);

- 07.01.1988 прийнятий на роботу трактористом у КСП «Колос» на підставі протоколу №01 від 07.01.1988 (запис №3, стор. 6-7);

- 31.03.2000 звільнений з роботи за власним бажанням на підставі протоколу №04 від 31.03.2000 (запис №4, стор. 6-7).

Крім того, в трудовій книжці колгоспника позивача в розділі «Трудова участь в громадському господарстві» містяться відомості стосовно відпрацьованого позивачем часу, судом встановлено, що позивачем було відпрацьовано більше днів, ніж встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві, визначений у графі «Прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві».

Поважність причини невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві вказано в трудовій книжці колгоспника у відповідному розділі.

Таким чином, записами в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 15.05.1998 зафіксовано стаж роботи останнього у КСП «Колос» у спірні періоди з 29.06.1984 по 01.12.1985 та з 07.01.1988 по 31.03.2000.

Записи у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ (протокол), на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірний період позивач працював трактористом.

Разом з тим, суд зазначає, що у пункті 1 роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», яке було надане до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз`яснення.

Згідно «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеного в дію з 01.01.1987 та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, чинного на теперішній час, професії «механізатор», «підвозчик», «будівельна бригада» відсутні, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Єдина назва професії тракторист-машиніст, запроваджена в 1961 році, яка охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 681/813/17 та від 10.05.2018 у справі № 196/1004/14-а.

Крім того, позивачем, як до пенсійного органу, так і до суду було надано наступні документи, які додатково підтверджують пільговий трудовий стаж останнього, а саме архівні довідки про припинення СВК «Миколаївський» - правонаступника КСП «Колос», від 19.10.2022 №Х-538, від 19.10.2022 №Х-539, виданих Комунальною установою «Новомосковський районний трудовий архів».

Зважаючи на те, що дослідженими судом записами трудової книжки колгоспника та архівними довідками підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працював на посаді тракториста (тракториста-машиніста), та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачі не зарахували до пільгового стажу позивача, що вплинуло на можливість призначення йому пенсії на пільгових умовах, спірні періоди роботи позивача з причин неналежного заповнення трудової книжки колгоспника та архівних довідок, а також необхідності надання додаткових документів для підтвердження пільгового стажу роботи позивача.

Проте, суд не визнає таку позицію відповідачів та наголошує на наступному.

Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки, в том числі і трудової книжки колгоспника, покладається на підприємство, відтак, не зазначення посади позивача в Архівних довідках не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового та пільгового стажу позивача.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29.06.2010) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки або інших бухгалтерських документів. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці або бухгалтерських документах.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або бухгалтерських документах.

В даному випадку, суд звертає увагу, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим відсутність відбитку печатки колгоспу на кількості відпрацьованих трудоднів не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи до стажу.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці відповідачами суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачами при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пільгової пенсії позивачеві.

Суд зауважує на тому, що відмітки про роботу позивача належним чином підтверджується записами трудової книжки, а наявні у матеріалах справи документи підтверджують факт роботи позивача трактористом у спірні періоди.

Отже, виходячи із змісту статті 46 Конституції України, обставин справи, позивач не може бути позбавлений права на призначення та отримання пенсії на пільгових умовах за наявності для цього підстав.

Відтак, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства та фактичні обставини, суд вважає, що відповідачами, всупереч вимогам Закону, не було зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи на посаді тракториста та протиправно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності роз`яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків.

Також, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідачі наділені правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов`язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.

Проте, відповідачі цього не зробили, а при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком, дали оцінку поданим до заяви документам та прийняли рішення про відмову в призначенні такої пенсії.

Разом з тим, чинним законодавством України, що регулює питання пенсійного забезпечення громадян, не передбачено будь-яких правових підстав для того щоб не враховувати до страхового стажу працівника періоди його роботи, зазначені у трудовій книжці в зв`язку із певними недоліками у вчиненні записів щодо відомостей про роботу, зокрема про періоди роботи працівника які надають йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Натомість трудова книжка позивача не містить будь-яких інших відомостей чи записів про те, що позивач виконував іншу роботу на посаді тракториста-машиніста, яка б не була пов`язані із його зайнятістю у сільськогосподарському виробництві.

Відповідачі при обрахуванні страхового стажу не вчинив всіх належних дій щодо підтвердження або не підтвердження страхового стажу позивача згідно записів у трудовій книжці, які передбачені Порядком №637.

Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства. У свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

З матеріалів справи слідує, що позивач станом на день звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (20.10.2022) досяг 55 років та має загальний страховий стаж понад 30 років.

Враховуючи, що судом встановлено, що у спірні періоди роботи позивач працював на посадах тракториста-машиніста у сільськогосподарських підприємствах, установах та організаціях, які безпосередньо були зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції та має відповідний пільговий стаж понад 20 років, а тому, має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону №1788-ХІІ пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії, видане за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.10.2022, рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.11.2022 №1 про результати розгляду заяви, рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.01.2023 за № 046450010187 є протиправними, а питання про призначення останньому пенсії за віком на пільгових умовах було розглянуто формально та без урахування усіх обставин, які мають значення.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського Суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» №33202/96, «Oneryildizv. Turkey» №48939/99, «Moskalv. Poland» №10373/05).

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, п. 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, п. 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З практики Європейського Суду з прав людини витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії, видане за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.10.2022, рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.11.2022 №1 про результати розгляду заяви, рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.01.2023 за № 046450010187.

Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання дій відповідачів протиправними задоволенню не підлягають, оскільки права позивача порушено саме вказаними вище рішеннями суб`єктів владних повноважень, а не їх діями, та спосіб захисту прав позивача шляхом визнання вказаних рішень протиправними є ефективним.

Також, враховуючи, що відповідачами, всупереч дослідженим вище приписам законодавства України, не було зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи на посаді тракториста та протиправно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку, що для належного захисту прав та інтересів позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 29.06.1984 по 01.12.1985 та з 07.01.1988 по 31.03.2000 у КСП Колос.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , пенсію на пільгових умовах відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 06.09.2021 за заявою ОСОБА_1 від 20.10.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення відповідно до цього закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із ч. 1 с. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Аналіз вищевказаних норм дозволяє стверджувати, що звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду України.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи положення статті 245 КАС України з метою ефективного відновлення порушеного права позивача та дотримання його соціальних гаратній і реалізації права на належне соціальне утримання суд дійшов висновку, що позивач має право на належний розгляд його заяви від 20.10.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, документів для призначення пенсії та отримання належної відповіді за наслідками такого розгляду (рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії), та встановивши протиправність не зарахування періодів його роботи на пільговій посаді, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути повторно заяву з урахуванням спірних періодів та висновків суду, викладених у цьому рішенні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується приписами ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі яких при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача підлягають стягненню пропорційно задоволеним позовним вимогам документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі по 268,40 грн з кожного.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 94, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, буд. 10, м. Хмельницький, 29000; ідентифікаційний код юридичної особи 21318350), про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії, видане за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.10.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.11.2022 №1 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.01.2023 №046450010187.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 29.06.1984 по 01.12.1985 та з 07.01.1988 по 31.03.2000 у КСП Колос.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Чекірди Гната, буд. 10, м. Хмельницький, 29000; ідентифікаційний код юридичної особи 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 21.08.2023.

Суддя О.В. Царікова