Решение № 113922673, 28.09.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1008/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ульянов С.М., адвокат, ордер серії СА № 1060736 від 06.07.2023 (в режимі відеоконференції )

від відповідача: Романенко М.В., юрисконсульт, наказ №17-К від 08.06.23р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол"

до Державного підприємства "Грозинське"

про стягнення 363549,88грн

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 28.07.23р. справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол" до відповідача Державного підприємства "Грозинське" про стягнення 363549,88грн розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 12.09.23р. о 14:30.

Ухвалою від 04.08.23р. ухвалено провести судове засідання у справі №906/1008/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача Сергія Ульянова на 12.09.23р. о 14:30.

Ухвалою від 12.09.23р. відкладено розгляд справи по суті на 28.09.23р. о 12:30.

Ухвалою від 28.09.23р. відмовлено ДП "Грозинське" (вх. г/с № 01-44/2910/23 від 07.09.2023) у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на своїй стороні - Фонд державного майна України.

В судовому засіданні 28.09.23р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лєтол" звернулося з позовом про стягнення на його користь з відповідача 363 549, 88 грн, з яких: (надалі за текстом - Позивач, Відповідач).

В обґрунтування підстав поданого позову Позивач посилається на те, що 20.07.21р. між ТОВ "Агропромтехніка" (як кредитор) та ТОВ "Лєтол" (як поручитель) було укладено договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого, у порядку та на умовах, визначеним цим договором, поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання Державним підприємством "Грозинське" (код ЄДРПОУ 00724809) зобов`язань останнього, що випливають з укладеного між кредитором і боржником договору поставки майбутнього врожаю 2021 року від 20 липня 2021 року, відповідно до умов якого боржник взяв на себе зобов`язання поставити на користь кредитора товар - кукурудзу врожаю 2021 року в кількості 2400 тон, орієнтовною вартістю якого на момент укладення цього договору складає 13 200 000, 00 грн без ПДВ та, в подальшому, коригується на умовах передбачених Основним договором.

Позивач у позові доводить, що у зв`язку з невиконанням ДП "Грозинське" зобов`язань за договором поставки, ТОВ "Агротехніка" звернулося до суду з позовом про стягнення коштів солідарно з ДП "Грозинське" та ТОВ "Лєтол".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.06.2022 у справі №906/30/22 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення солідарно з Відповідачів ДП "Грозинське" та ТОВ "Лєтол" на користь ТОВ "Агротехніка" 324720,00 грн пені.

На примусове виконання рішення суду було видано наказ 26.07.22р. про стягнення пені на суму 324 720, 00 грн та судових витрат на суму 4870, 80 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С., від 08.08.22р. було відкрито виконавче провадження з виконання наказу у справі №906/30/22.

29.05.23р. приватним виконавцем Плесюк О.С. було стягнуто з ТОВ "Лєтол" 365 549, 88 грн, в призначенні платежу якого вказано "згідно наказу №906/30/22 від 26.07.22р. Господарського суду Житомирської області" та, одночасно, 26.05.23р. було винесено постанову про закриття виконавчого провадження у зв`язку із повним стягненням боргу.

Позивач у позові доводить, що в силу ч. 2 ст. 556 ЦК України, оскільки ним виконано зобов`язання за боржника ДП "Грозинське" перед кредитором ТОВ "Агротехніка", до нього перейшли права кредитора до боржника ДП "Грозинське".

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір позовних вимог до 324 729, 00 грн з тих підстав, що збільшення зобов`язань Позивача не було передбачено Договором поруки від 20.07.2021 року, доводить, що у Позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості у більшому розмірі.

27.09.23р. Відповідач на електронну пошту суду, з дотриманням вимог про КЕП, подав суду клопотання про забезпечення доказів (вх. г/с №15536/23 від 27.09.23р.) в якому просить суд вжити заходи забезпечення доказів шляхом їх витребування у позивача.

Розглянувши подану заяву, суд ухвалює її повернути без розгляду. Мотиви суду такі.

Вимоги до заяви про забезпечення доказів визначено у ч. 1 ст. 111 ГПК України, серед іншого, зазначаються: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні (п. 4 ч. 1); обґрунтування необхідності забезпечення доказів (п. 5 ч. 1).

Суд звертає увагу на те, що прохальна частина поданого клопотання не містить посилання щодо якого доказу просить Відповідач вжити заходи забезпечення доказів.

Разом з тим, у мотивувальній частині вказаного клопотання Відповідач посилається на договір поруки та зазначає, що підприємству не відомо про його укладення.

Суд відхиляє доводи Відповідача, як необґрунтовані, з огляду на те, що договір поруки був предметом розгляду у справі №906/30/22.

У ч. 3 наведено статті визначено, що за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору додається до заяви.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 становить - 2684 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у ставці 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання до суду клопотання про забезпечення доказів підлягав до сплати судовий збір у розмірі 1 342 грн (2684, 00 : 2).

Докази сплати судового збору до клопотання про забезпечення доказів не подано.

Частиною 4 ст. 111 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.06.22р. у справі №906/30/22, залишеним в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.22р., стягнуто солідарно з Державного підприємства "Грозинське" (код 00724809) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол" ( код 35579073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" ( код 21750952): 324720,00грн пені, 4870,80грн витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.06.22р. у справі №906/30/22 у мотивувальній частині було встановлено, зокрема.

"20.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лєтол" (поручитель/відповідач-2) було укладено договір поруки (далі - договір поруки) (а.с.15).

Відповідно до пункту 1.1 договору поруки, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання Державним підприємством "Грозинське", код ЄДРПОУ 00724809 (надалі за текстом - Боржник), зобов`язань останнього, які випливають з укладеного між Кредитором і Боржником договору поставки майбутнього врожаю 2021 року від 20 липня 2021р. (далі - Основний договір), відповідно до умов якого Боржник взяв на себе зобов`язання поставити на користь Кредитора товар - кукурудзу врожаю 2021 року в кількості 2400 тон, орієнтовна вартість якого на момент укладення цього договору складає 13 200 000,00 грн. без ПДВ та в подальшому коригується на умовах передбачених Основним договором.

Порукою забезпечується виконання будь-яких зобов`язань Боржника, що випливають з умов Основного договору та додатків до нього і є дійсними на дату укладення договору поруки або можуть виникнути в майбутньому, в тому числі, але не обмежуючись, обов`язки зі сплати штрафних санкцій, виплати процентів за користування коштами, компенсації завданих збитків, тощо.

За умовами пункту 1.2 договору поруки, сторони домовились, що зобов`язання, встановлені цим Договором, залишаються дійсними та незмінними в разі внесення будь-яких змін чи доповнень до Основного договору, якщо інше не передбачено чинним законодавством України або цим Договором.

Згідно п.2.1 договору поруки, відповідальність Поручителя настає з моменту порушення Основного договору.

Пунктом 2.3 договору поруки сторони погодили, Поручитель зобов`язується в повному обсязі виконати зобов`язання Боржника, що випливають з умов Основного договору не пізніше ніж через 5 (п`ять) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги від Кредитора.

За умовами пункту 5.1 договору поруки, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання зобов`язань Боржника, передбачених Основним договором.

Договір підписаний представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки майбутнього врожаю 2021 року від 20.07.2021, просить стягнути солідарно з відповідачів 324720,00грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по поставці товару."

"Відповідно до пункту 6.1 договору поставки, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та Договором.

За умовами пункту 6.2 договору поставки, за несвоєчасне постачання товару, зазначеного в пункті 1.1. Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, за прострочення виконання зобов`язання відповідачу нараховано пеню в сумі 324720,00грн за період з 16.12.2021 по 06.01.2022 (розрахунок а.с.3).

З урахуванням встановлених вище обставин щодо погодженого кінцевого строку поставки товару - 15.12.2021, що узгоджується з умовами п.1.2 договору поставки, перевіривши проведені позивачем нарахування, судом встановлено, що нарахування пені в сумі 324720,00грн за період з 16.12.2021 по 06.01.2022 є обґрунтованим.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 пені в сумі 324720,00грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню".

"За умовами пункту 2.2 договору поруки, у випадку невиконання (неналежного виконання) Основного договору Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. При цьому Кредитор має право вимагати від Поручителя виконання як основного зобов`язання, так і зобов`язань з відшкодування шкоди та зобов`язань зі сплати штрафних санкцій, процентів річних, передбачених Основним договором.

З урахуванням наведеного, у ході вирішення спору судом встановлено факт несвоєчасного виконання відповідачем-1 зобов`язання по поставці товару. За викладеного, враховуючи умови п.2.2 договору поруки від 20.07.2021, пеня підлягає стягненню з відповідачів солідарно".

26.07.22р. на примусове виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 20.06.22р. у справі №906/30/22 видано наказ.

08.08.22р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. було відкрито виконавче провадження ВП №69592648 за наказом Господарського суду Житомирської області від 26.07.22р. у справі №906/30/22 (а.с. 18-19).

У постанові приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. від 08.08.22р. також стягнуто виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 32 959, 08 грн. та 1000,00грн витрат виконавчого провадження (поштові витрати, витрати за користування АС ВП, тощо).

26.05.23р. Позивач погасив заборгованість на загальну суму 363549, 88грн, про що свідчить платіжна інструкція №2, в призначенні платежу вказано "стягнення боргу зг. наказу №906/30/22 від 26.07.2022р. Господарського суду Житомирської області" (а.с. 20).

29.05.23р. приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з погашенням боргу та витрат виконавчого провадження та основну винагороду приватного виконавця (а.с. 21-22).

19.07.23р. Позивач надіслав ДП "Грозинське" вимогу про сплату 363549,88грн коштів, сплачених Позивачем в межах виконавчого провадження, на підставі ч. 2 ст. 556 ЦК України.

У зв`язку з несплатою коштів Відповідачем в добровільному порядку, Позивач звернувся з позовом до суду про примусове стягнення коштів на суму 363 549, 88 грн.

В ході судового розгляду спору, судом було отримано Інформацію про виконавче провадження ВП 69592648.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

2. Рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/30/22 від 20.06.22р., залишеним в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.22р., в ході вирішення спору встановлено факт несвоєчасного виконання ДП "Грозинське" зобов`язання по поставці товару, у зв`язку з чим, враховуючи умови п.2.2 договору поруки від 20.07.2021, нараховану пеню в сумі 324720,00грн стягнуто з відповідачів ДП "Грозинське" та ТОВ "Лєтол" солідарно.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3. Відповідно до статей 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язань, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За умовою п.1.1 Договору поруки від 20.07.2021 ТОВ "Лєтол" поручилося забезпечити виконання будь-яких зобов`язань Державного підприємства "Грозинське" як боржника, що випливають з умов Основного договору та додатків до нього і є дійсними на дату укладення договору поруки або можуть виникнути в майбутньому , в тому числі, але не обмежуючись, обов`язки зі сплати штрафних санкцій, виплати процентів за користування коштами, компенсації завданих збитків, тощо.

Матеріалами справи встановлено, що Позивач в межах виконавчого провадження ВП №69592648 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 26.07.23р. у справі №906/30/22, будучи поручителем за виконання Державним підприємством "Грозинське", код ЄДРПОУ 00724809, зобов`язань останнього за договором поставки майбутнього врожаю 2021 року від 20 липня 2021р., сплатив кредитору 324720,00грн пені та відшкодував витрати по сплаті судового збору в сумі 4870,80грн, загалом на суму 329 590, 80 грн.

Як свідчить Інформація про виконавче провадження ВП №69592648, 29.05.23р. приватний виконавець Плесюк О.С. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження (п. 9 ч. 1 ст. 39) у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

Згідно із частиною другою статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Таким чином, безпосередньо законом закріплено право поручителя вимагати від боржника відновлення свого майнового стану, який зазнав змін в результаті виконання ним обов`язку за боржника.

Підтвердженням цього є приписи ч. 1 ст. 512 ЦК України, якою встановлено вичерпний перелік підстав заміни кредитора у зобов`язанні, серед яких й виконання обов`язку боржника поручителем (п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Отже, перехід до поручителя прав кредитора у зобов`язанні після виконання ним обов`язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/20898/17.

Обсяг прав кредитора, які переходять до поручителя у такому випадку, повинен відповідати обсягу задоволених ним вимог кредитора за основним зобов`язанням.

Згідно з платіжною інструкцією №2 від 26.05.23р. з Позивача в межах виконавчого провадження приватним виконавцем стягнуто кошти на загальну суму 363 459, 88 грн. Суд констатує, що витрати на суму 33959,08грн є витратами, пов`язаними з виконавчим провадженням, до складу яких входять: 32959,08грн виконавчий збір та 1000,00грн витрати виконавчого провадження (поштові витрати, витрати за користування АСВП, тощо).

Отже, витрати виконавчого провадження на загальну суму 33959,08грн не є тими зобов`язаннями Державного підприємства "Грозинське" як боржника, що випливали з умов Основного договору та додатків до нього відповідно до п.1.1 Договору поруки від 20.07.2021.

До викладеного суд доповнює.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Аналогічні приписи передбачено у ч.1 ст. 326 ГПК України. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції ( ч.1 ст. 327 ГПК України). З наведеного слідує, що рішення суду, ухвалене іменем України, після набрання ним законної сили , боржник повинен виконати добровільно не очікуючи вжиття стягувачем заходів з його примусового виконання та запобігаючи виникненню додаткових витрат у виконавчому провадженні. Законодавець у статті 256 ГПК України передбачив, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, і , за загальним правилом, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення Господарського суду Житомирської області від 20.06.22р. у справі № 906/30/22 складено 27.06.22р., набрало законної сили 19.07.22р. Наказ № 906/30/22 на примусове виконання рішення суду видано 26.07.22 р.

Саме Позивач подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.06.22р. у справі № 906/30/22 до Північно-західного апеляційного господарського суду, яким ухвалою від 08.09.22р. було відкрито апеляційне провадження, і ця обставина зумовила приватного виконавця Плесюка О.С. зупинити виконавче провадження на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з поновленням строку подання апеляційної скарги на рішення.

Оскільки постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.22р. рішення Господарського суду Житомирської області від 20.06.22р. у справі № 906/30/22 залишено в силі, після 20.10.22р. приватний виконавець Плесюк О.С. поновив виконавче провадження ВП 69592648 та в період до 29.05.23р. вчиняв виконавчі дії щодо прийняття постанов про арешт майна боржника (11.11.22р.), про розшук майна боржника (22.11.22р.), припинення розшуку майна боржника (29.05.23р.).

З врахуванням змісту платіжної інструкції №2 від 26.05.23р. на суму 363549,88 грн судом встановлено, що приватним виконавцем з Позивача виконав стягнуті грошові кошти як за наказом № 906/30/22 від 26.07.22 р. на загальну суму 329 590, 80 грн, а також витрати виконавчого провадження на загальну суму 33959,08грн (з яких: 1000,00грн (поштові витрати, витрати за користування АСВП, тощо), 32 959, 08 грн витрати, пов`язані з виконавчим збором).

З урахуванням викладених мотивів, суд визнає обґрунтованими доводи позову про стягнення з Відповідача грошових коштів в сумі 329590,80грн. У стягненні з Відповідача коштів на загальну суму 33959,08грн, сплачених Позивачем в якості відшкодування витрат виконавчого провадження, суд відмовляє.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол" є обґрунтованими в частині, визнаній судом.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір на суму 5 453, 25 грн із ціни позову 363 549, 88 грн.

У відповідності до вимог ст.129 ГПК України судовий збір покладається на на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Грозинське" (11542, Житомирська область, Коростенський район, село Грозине, ідентифікаційний код 00724809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєтол" (19951, Черкаська область, Чорнобаївський район, село Скородистик(з), вул. Соборна, буд.30, ідентифікаційний код 35579073) - грошові кошти в сумі 329590,80грн, 4943,86грн витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. У стягненні 32959,08 грн виконавчого збору відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 03.10.23

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (на Ел. суд) + адвокату: ІНФОРМАЦІЯ_1

3- відповідачу (рек. з повідомл) код 00724809 + на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2