Постановление суда № 113887162, 29.09.2023, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8483/23

Провадження № 2-з/361/132/23

29.09.2023

У Х В А Л А

29 вересня 2023 рокуБроварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Радзівіл А.Г., розглянувши заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року до суду із вищевказаним позовом звернувся позивач.

29 вересня 2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040 площею 0,06 га, яка знаходиться на території Великодимерської територіальної громади Броварського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2305603932212, власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонити ОСОБА_1 на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі здійснювати будь-які дії по розпорядженню, зміні, цільового призначення, здійсненні поділу та об`єднанню земельної ділянки з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040, площею 0,06 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2305603932212 з іншими земельними ділянками.

В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову представник позивача посилалась на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.2021 № 144, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040 площею 0,06 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області.

Право власності на дану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 04.03.2021 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 56942478 від 04.03.2021 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2305603932212).

При цьому, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що ОСОБА_1 станом на дату набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040 був громадянином російської федерації та проживав в місті Москва російської федерації.

Відомостей про належність до громадянства України, документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України за кордон відносно ОСОБА_1 згідно інформації ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не встановлено.

Таким чином, громадянин російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, однак, протягом року не виконав покладений на нього чинним законодавством України обов`язок по відчуженню земельної ділянки та залишається її власником дотепер.

У зв`язку із викладеним, наявні підстави для конфіскації у громадянина російської федерації ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040 у власність держави.

До закінчення річного строку після державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, тобто до 04.03.2022, ОСОБА_1 як нерезидент України повинен був виконати вимоги законодавства щодо її відчуження, що ним, однак, самостійно в добровільному порядку вчинено не було.

ОСОБА_1 , який є громадянин російської федерації має реальну можливість вільно розпоряджатись земельною ділянкою з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040, що, в свою чергу, обумовлює високу вірогідність здійснення ним відчуження земельної ділянки, зміни її конфігурації (об`єднання, поділу) задля вчинення дій, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення про конфіскацію земельної ділянки у власність держави, у разі задоволення судом позову.

Наявність у відповідач як одноособового власника можливості вільно розпорядитись земельною ділянкою шляхом відчуження на користь третіх осіб, передання її в оренду, може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду, та поновлення порушених інтересів держави.

Невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, може призвести до здійснення поділу або об`єднанню ОСОБА_1 земельної ділянки, внаслідок чого буде сформована нова земельна ділянка, що унеможливить поновлення порушених інтересів держави в рамках цієї цивільної справи та призведе до необхідності звертатись до суду із новим позовом.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040, а також забороною ОСОБА_1 здійснювати на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі, будь-яких дій щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду спірної земельної ділянки, забороною змінювати її цільове призначення є співмірним із заявленими позовними вимогами, позаяк вказана земельна ділянка є предметом розгляду спору, а отже накладення арешту стосується предмета спору, а вимога про конфіскацією земельної ділянки у власність держави пред`явлена саме до власника цього об`єкта нерухомості, а отже, існує прямий зв`язок між вказаним заходом забезпечення позову і предметом позову.

Також, зазначені види забезпечення позову не перешкоджатимуть ОСОБА_1 і надалі фактично володіти та користуватись земельною ділянкою з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040.

Водночас будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 як громадянином російської федерації спірної земельної ділянки порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття її у власність держави шляхом конфіскації, враховуючи, що на теперішній час особливо в умовах воєнного часу кожна земельна ділянка має використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволеннюу зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст.149ЦПКУкраїни суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст.150ЦПКУкраїни способами забезпечення позову є: 2) заборона вчиняти певні дії; 6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно із ч. 1 ст.153ЦПКУкраїни заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 4 Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни №9від22грудня2006року Пропрактикузастосуваннясудами цивільногопроцесуальногозаконодавства прирозглядізаяв прозабезпеченняпозову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд України у Постанові Пленуму від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, можна дійти висновку про те, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст.153ЦПКУкраїни залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення.

Отже, враховуючи те, що між сторонами реально виник спір, беручи до уваги співмірність даного виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а також те, що викладені у заяві обставини дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, через це необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040 площею 0,06 га, яка знаходиться на території Великодимерської територіальної громади Броварського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2305603932212, власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонити ОСОБА_1 на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі здійснювати будь-які дії по розпорядженню, зміні, цільового призначення, здійсненні поділу та об`єднанню земельної ділянки з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040, площею 0,06 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2305603932212 з іншими земельними ділянками.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст. ст. 149-153, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040 площею 0,06 га, яка знаходиться на території Великодимерської територіальної громади Броварського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2305603932212, власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонити ОСОБА_1 на час розгляду та до набрання законної сили рішення у справі здійснювати будь-які дії по розпорядженню, зміні, цільового призначення, здійсненні поділу та об`єднанню земельної ділянки з кадастровим номером 3221280401:01:006:0040, площею 0,06 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2305603932212 з іншими земельними ділянками.

Копію ухвали направити заявнику, та особам, яких стосуються заходи забезпечення позову:

Позивач (стягувач): Броварська окружна прокуратура Київської області, адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 137.

Відповідач (боржник): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса проживання: російська федерація, АДРЕСА_1 .

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Радзівіл А.Г.