Постановление суда № 113852083, 02.10.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7924/23

Провадження № 2-н/461/1271/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2023 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., розглянувши матеріали заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, ЄДРПОУ 05506460) про видачу судового наказу про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшла заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення із боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 р. по 31.07.2023 р. в розмірі 4369,64 грн. та постачання гарячої води за період з 01.12.2021 р. по 31.07.2023 р. в розмірі 754,97 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 268,40 грн.

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 160ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.3ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Статтею 319ЦКУкраїни встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Згідно з ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пункт 13 ч.1 ст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» зазначає, що споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Пункт 6 ч.1 ст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» зазначає, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Частиною 3 статті 9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з відповіддю № 244281 від 27.09.2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру боржник ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте стягувачем заявлено вимогу про солідарне стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, яка утворилась за адресою: АДРЕСА_2 , в якій боржник ОСОБА_1 не зареєстрований.

При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості, що боржник ОСОБА_1 в період утворення заборгованості був власником даної квартири.

Також стягувачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували, що боржник ОСОБА_1 користується об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, суду не доведено, що боржник ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Тобто існує спір про право.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч. 2ст. 167 ЦПК України).

Згідно із п. 8 ч. 1ст.165ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі судового наказу.

Згідно з ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Згідно з ч.2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Тому, відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Керуючись ст.ст.162,163,165,166,260,353 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, ЄДРПОУ 05506460) про видачу судового наказу про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Є. Радченко