Решение № 113824973, 29.09.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/6974/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 у розмірі 74% від грошового забезпечення зазначеного у довідці Департаменту персоналу МВС України від 01 листопада 2021 року №22/6-6368-у;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити пенсію з 01 грудня 2019 року у розмірі 74% від грошового забезпечення зазначеного у довідці Департаменту персоналу МВС України від 01 листопада 2021 року №22/6-6368-у, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Департаментом персоналу МВС України складено довідку від 01 листопада 2021 року №22/6-6368-у про розмір грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 за прирівняною посадою поліцейського та надіслано цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку з 1 грудня 2019 року основного розміру пенсії позивача. Пенсійний орган на виконання рішення провів перерахунок пенсії, проте протиправно зменшив розмір грошового забезпечення з 74% до 70%, чим порушив право позивача на належне соціальне забезпечення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ч.2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", передбачає максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення, тому при проведенні перерахунку, починаючи з 01.12.2019 пенсія встановлюється в у розмірі 70% від грошового забезпечення.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Позивач є пенсіонером , отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Позивачу призначено пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення.

Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України складено довідку від 01.11.2021 №22/6-6368-у про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням додаткових складових за листопад 2019 року та надіслано зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку пенсії позивачу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 021 року у справі №440/15769/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.11.2021 №22/6-6368-у. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити з 01.12.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.11.2021 №22/6-6368-у, а також здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 021 року у справі №440/15769/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснило перерахунок пенсії позивача у розмірі 70 % грошового забезпечення, що підтверджено копією протоколу.

На цій підставі, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Розмір пенсії за вислугу років визначено у статті 13 Закону №2262-ХІІ.

Так, згідно з частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набув чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 1 січня 2017 року) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо перерахунку пенсії позивача з 1 грудня 2019 року з розрахунку максимального відсоткового значення основного розміру пенсії, встановленого Законом №2262-ХІІ на дату, з якої здійснено такий перерахунок (70%).

Вирішуючи цей спір по суті, суд звертає увагу на те, що перерахунок пенсії позивача з 1 грудня 2019 року пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, а тому на визначення розміру пенсійних виплат не може поширюватися законодавство, прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17 зазначив, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведений висновок стосується практичного застосування положень частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, а тому враховується судом під час розгляду цієї справи.

Окрім того, Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій адміністративній справі №240/5401/18 зазначив, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ.

При перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

У спірних відносинах пенсія за вислугу років позивача призначена у розмірі 82% грошового забезпечення.

А тому, при обчисленні (перерахунку) пенсії позивача з 1 грудня 2019 року відповідач мав виходити саме з 74 % грошового забезпечення, визначеного у довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.11.2021 №22/6-6368-у.

Однак, пенсійний орган протиправно обчислив пенсію позивачу з 1 грудня 2019 року, виходячи з 70% грошового забезпечення.

Отже, позивач має право на обчислення основного розміру його пенсії з 1 грудня 2019 року виходячи з 74 % грошового забезпечення, зазначеного у довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.11.2021 №22/6-6368-у.

Суд також враховує, що згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

За таких обставин, суд вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії позивачу з 1 грудня 2019 року у розмірі 74 % грошового забезпечення на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.11.2021 №22/6-6368-у про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на листопад 2019 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 1 грудня 2019 року у розмірі 74 % грошового забезпечення на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.11.2021 №22/6-6368-у про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на листопад 2019 року, з урахуванням проведених виплат.

Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Отже, з огляду на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року у розмірі 74% грошового забезпечення на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.11.2021 №22/6-6368-у для обчислення пенсії станом на листопад 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року у розмірі 74 % грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.11.2021 №22/6-6368-у про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії станом на 19 листопада 2019 року, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко