Решение № 113824969, 29.09.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4935/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить визнати незаконним рішення №135 від 25 листопада 2022 року про підтвердження періодів роботи, винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв рішення №135 про підтвердження періодів роботи, яким відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не зарахувавши певні періоди роботи, мотивуючи відсутністю відомостей про атестацію робочого місця, відсутність даних про оплату та перебування у відпустці без збереження заробітної плати. Таку відмову вважає формальною, безпідставною, оскільки у його трудовій книжці зазначено трудовий стаж, що по кількості його періоду, в тому числі і спеціального, дають в сукупності достатньо років для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

17 травня 2023 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Представник ГУПФ України в Полтавській області у наданому до суду відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУПФ України в Полтавській області від 25.11.2022 №135, зазначивши, що в підтвердженні окремих періодів роботи, передбаченої пунктом 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відмовлено з огляду на відсутність відомостей атестацію робочого місця, відсутність даних про оплату та перебування у відпустці без збереження заробітної плати. Також представник відповідача, звертає увагу, що ОСОБА_1 03.10.2022 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про підтвердження стажу, а не призначення пенсії, а тому вимоги призначити пенсію є передчасними.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

03.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про підтвердження стажу.

Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУПФ України в Полтавській області прийнято рішення від 25.11.2022 №135, відповідно до якого підтверджено ОСОБА_1 періоди роботи передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальн6ообов`язкове державне пенсійне страхування»:

- з 28.03.1990 по 31.01.1991;

- з 01.04.1991 по 21.08.1992;

- з 07.12.1998 по 31.10.1999

та відмовлено в підтвердженні періодів роботи, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальн6ообов`язкове державне пенсійне страхування»:

- з 01.02.1991 по 31.03.1991;

- з 22.08.1992 по 06.12.1998;

- з 01.11.1999 по 26.11.1999

Підстава відмови: відсутність відомостей про атестацію робочого місця з 22.08.1992 по 06.12.1998, відсутність даних про оплату праці з 01.02.1991 по 31.03.1991, з 01.09.1994 по 30.09.1994, з 01.11.1999 по 26.11.1999, перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно частини першої статті 7 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Частиною першою статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За змістом пункту 2 частини другої цієї статті, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком №2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (надалі - Порядок №18-1).

Пунктом 3 Порядку №18-1 передбачено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно із пунктом 11 Порядку №18-1 для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Відмовляючи позивачу у підтвердженні пільгового стажу Комісія ГУПФ України в Полтавській області виходила з того, що: робота на посаді, що не дає право на пільгове пенсійне забезпечення; відсутність даних про проведення атестації робочих місць; відсутні дані про оплату праці та перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

Надаючи правову оцінку наведеним доводам пенсійного органу, суд звертає увагу на такі обставини.

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 від 16.06.1986 з 28.03.1990 ОСОБА_1 прийнятий в Великобагачанську партію помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту та газ по 4 розряду Великобачанської партії.

З 25.07.1994 ОСОБА_1 переведений помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту та газ по 5 розряду Великобачанської партії. З 26.11.1999 звільнений.

Згідно архівного витягу від 25.08.2022 №07-02/558, виданого архівним Відділом Миргородської міської ради, з наказів начальника Миргородської нафтогазорозвідувальиої експедиції глибокого буріння: Бандюгіна Ігоря Васильовича прийнято в Великобагачанську партію глибокого буріння помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту та газ по 3 розряду з 28.03.1990 (наказ від 26.03.1990р. №13-к); переведено з 02.01.1991 помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту та газ по 4 розряду (наказ від 02.01.1991 №1-к); з 25.07.1994 переведено помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту та газ 5 розряду; 26.11.1999 звільнено.

Згідно архівних довідок від 26.08.2022 №07-02/560, виданих архівним відділом Миргородської міської ради Полтавської області, оплата праці проводилася за періоди роботи: з 28.03.1990 по 31.01.1991; з 01.04.1991 по 31.08.1994; з 01.10.1994 по 31.10.1999.

Згідно архівного витягу від 29.08.2022 № 07-02/563, виданого архівним відділом Миргородської міської ради Полтавської області, із наказу начальника Миргородської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння з особового складу №160 від 10.07,1995, ОСОБА_1 , помічнику бурильника В.Багачанеької партії, надано відпустку без збереження заробітної плати на 14 кал.днів з 10.07. по 23.07.1995.

Одночасно повідомлено, що інших наказів про надання відпусток без збереження заробітної плати гр. ОСОБА_1 , та наказів про переведення його на інші посади в документах Миргородської нафтогазорозвідувальиої експедиції глибокого буріння не виявлено.

Згідно копії наказу Миргородської нафтогазорозвідувальиої експедиції глибокого буріння ДП «Полтаванафтогазгеологія» від 07.12.1998 № 342 «Про результати атестації робочих місць і посад» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 помічнику бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту та газ.

Відповідно до висновку № 320 Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації від 15.12.2004 № 04-393/5 експертиза на правильність застосування Списків № 1 і №2, згідно з яким призначаються пенсії за віком на пільгових умовах, показала, що указані Списки у Миргородській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння ДП «Полтаванафтогазгеологія» на робочому місці помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту та газ застосовані відповідно до чинного законодавства.

З аналізу вищевикладеного випливає, що позивач у спірному періоді був задіяний на роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Стосовно посилань відповідача на відсутність даних про атестацію робочих місць у період з 22.08.1992 по 06.12.1998, суд зазначає, наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок № 442, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах (пункт 2 Порядку № 442).

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації (абзац 2 пункт 4).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а дійшла висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Водночас особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Стосовно умов роботи та оплати праці в матеріалах справи наявні архівна довідка від 26.08.2022 №07-02/560, видана архівним відділом Миргородської міської ради Полтавської області, що підтверджує зайнятість позивача на посаді помічника бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту та газ та оплату його праці у спірному періоді.

Твердження відповідача про відсутність відомостей про перебування у відпустці без збереження заробітної плати спростовуються згідно даних архівного витягу від 29.08.2022 №07-02/563 виданого архівним відділом Миргородської міської ради Полтавської області, із наказу начальника Миргородської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння з особового складу №160 від 10.07,1995, ОСОБА_1 , помічнику бурильника В.Багачанеької партії, надано відпустку без збереження заробітної плати на 14 кал.днів з 10.07. по 23.07.1995. Одночасно повідомлено, що інших наказів про надання відпусток без збереження заробітної плати гр. ОСОБА_1 , та наказів про переведення його на інші посади в документах Миргородської нафтогазорозвідувальиої експедиції глибокого буріння не виявлено.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 25 листопада 2022 року № 135 в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періодів трудової діяльності, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з з 01.02.1991 по 31.03.1991; з 22.08.1992 по 06.12.1998; з 01.11.1999 по 26.11.1999.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд враховує, що оскаржене рішення стосується лише питання підтвердження періодів роботи позивача, передбачених п.2 ч.2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення про відмову у призначенні пенсії не приймалося, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Також суд враховує, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зарахування страхового стажу / призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Разом з тим, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності в частині оскаржуваного рішення, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2022 року про підтвердження стажу роботи та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Таким чином позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

У свою чергу частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відшкодувати на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в повному обсязі.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 139, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 25 листопада 2022 року № 135 в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періодів трудової діяльності, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.02.1991 по 31.03.1991; з 22.08.1992 по 06.12.1998; з 01.11.1999 по 26.11.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 жовтня 2022 року про підтвердження стажу роботи на посаді помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ у Великобагачанській партії глибокого буріння Миргородської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.С. Бойко