Решение № 11378953, 09.08.2010, Хозяйственный суд Одесской области

Дата принятия
09.08.2010
Номер дела
16/97-10-2403
Номер документа
11378953
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2010 р.Справа № 16/97-10-2403 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „МАЙСТЕР-ДЕНТ” до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 145144,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „МАЙСТЕР-ДЕНТ” (далі по тексту ТОВ „МАЙСТЕР-ДЕНТ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (далі по тексту ПП ОСОБА_2) 137524,10 грн. основного боргу за договором реалізації продукції №2 від 12.01.2009 року, витрат від інфляції у сумі 5913,53 грн., 1706,80 грн. 3% річних, а всього 145144,43 грн. загальної заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 договірних зобовязань в частині оплати продукції одержаної згідно з накладною №118-Р від 12.01.2009 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ „МАЙСТЕР-ДЕНТ” (Продавець) та субєктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір реалізації продукції №2 від 12.01.2009 року, відповідно до умов п.п. 1.1 якого Продавець зобовязався передавати, а Покупець приймати на реалізацію товар в асортименті кількістю і за цінами, вказаними у розрахункових накладних, які виписуються на кожну окрему поставку. При цьому, відповідно до п. 1.2 договору право власності на поставлений товар залишається за Продавцем до моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Відповідно до п. 2.4 договору сторонами було передбачено, що оплата проводиться Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця протягом 3 днів з моменту продажу товару Покупцем. За змістом статті 4 договору Покупець має право на одержання винагороди шляхом утримання сум, що належать йому з коштів, отриманих після продажу товару, поставленого на реалізацію. Водночас за змістом п.п. 2.5, 2.7 договору на Покупця покладений обовязок з викупу переданого для реалізації та неповернутого обладнання. Згідно з п. 7.1 договору реалізації продукції № 2 від 12.01.2009 року термін дії даної угоди був визначений сторонами до 31.12.2009р.

Проаналізувавши приведені вище та інші умови договору реалізації продукції №2 від 12.01.2009 року, а також зважаючи на положення чинного Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що за своєю правовою природою даний договір є змішаним та має ознаки договору комісії та договору поставки.

Так, відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Відповідно до ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Згідно з положеннями ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з накладною № 118-Р від 02.02.2009р. на суму 161019,69 грн. та накладною № 154 Р від 12.02.2009р. на суму 73799,99 грн. відповідачем було прийнято на реалізацію стоматологічне обладнання на загальну суму в розмірі 234819,68 грн. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було повністю перераховано грошові кошти за обладнання отримане для реалізації за накладною № 154 Р від 12.02.2009р. на суму 73799,99 грн.

Відповідно до п. 2.5 договору Покупець має право повернення Продавцю нереалізованого товару за накладними, які вказуються в доповненні, протягом строку дії цього договору, але стосовно матеріалів - не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення кінцевої дати терміну зберігання.

З огляду на приведені умови договору, відповідачем згідно з накладною на повернення № 302/8 від 31.08.2009р. позивачу було повернуто товар на загальну суму 23495,59 грн., раніше отриманого за накладною № 118-Р від 02.02.2009р. Інше обладнання та матеріали після закінчення дії договору реалізації продукції №2 від 12.01.2009 року повернуті не були та грошові кошти від їх реалізації протягом дії договору Продавцю не надходили.

Водночас за змістом п.п. 2.5, 2.7 договору на Покупця покладений обовязок з викупу обладнання переданого на реалізацію та неповернутого.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 2.5, 2.7 договору реалізації продукції №2 від 12.01.2009 року, вимог ст.ст. 525, 526, 692 ЦК України після припинення 31.12.2009р. дії вказаної угоди та до теперішнього часу грошові кошти за придбане ним обладнання та матеріали сплачені не були, внаслідок чого за ПП ОСОБА_2 утворилася заборгованість у розмірі 137524,10 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку погашена ним не була.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, ТОВ „МАЙСТЕР-ДЕНТ” було нараховано до сплати субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_2 за період з січня 2010 року по квітень 2010 року витрати від інфляції у розмірі 5913,53 грн. та 1706,80 грн. 3% річних з прострочених сум за період з 01.01.2010 р. по 31.05.2010р. (151 день).

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання відповідачем договірних зобовязань за договором реалізації продукції №2 від 12.01.2009 року, ТОВ „МАЙСТЕР-ДЕНТ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 137524,10 грн. основного боргу, витрат від інфляції у сумі 5913,53 грн. та 1706,80 грн. 3% річних, а всього 145144,43 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

На думку суду, розмір загальної заборгованості субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 перед ТОВ „МАЙСТЕР-ДЕНТ” у сумі 145144,43 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується накладними про передачу субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_2 обумовлених товарів, накладною на повернення товарів, податковими накладними, а також обґрунтованими розрахунками позовних вимог, викладеними у позовній заяві. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ „МАЙСТЕР-ДЕНТ” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 625, 629, 692, 712, 1011, 1022 ЦК України. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „МАЙСТЕР-ДЕНТ” 137524,10 грн. основного боргу, витрат від інфляції у сумі 5913,53 грн. та 1706,80 грн. 3% річних, а всього 145144,43 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором.

При цьому, враховуючи, що позивачем були заявлені до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 7000 грн., розподіляючи судові витрати, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Статтею 49 ГПК України передбачений розподіл господарських витрат, зокрема і витрат з оплатою послуг адвокатів. За положеннями пункту 10. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.98 р. N 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з договором про надання правової допомоги № 02/10 від 20.04.2010р., листом про завдання № 1 до вказаної угоди, укладеними між ТОВ „МАЙСТЕР-ДЕНТ” та адвокатським обєднанням „СК ГРУП”, останнє зобовязалося надати позивачу послуги з ведення у суді справи щодо захисту інтересів позивача стосовно правовідносин, які винили з відповідачем на підставі договору реалізації продукції №2 від 12.01.2009 року. Відповідно до п. 1 листа про завдання № 1 сторонами було обумовлено сплату винагороди за ведення даної справи у сумі 7000 грн., яка була сплачена позивачем 06.05.2010р., що підтверджується копією банківської виписки.

З урахуванням викладеного, керуючись наведеними вимогами чинного Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката 7000 грн., факт понесення яких позивачем був доведений. Крім того, суд вважає за необхідне витрати, повязані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести на рахунок відповідача згідно із ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 625, 629, 692, 712, 1011, 1022 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 / 65122, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МАЙСТЕР-ДЕНТ” / 01133, м. Київ, вул. Щорса, 32 В, офіс А, п/р 2600070000061 в Київський міській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 31516533 / 137524 грн. 10 коп. / сто тридцять сім тисяч пятсот двадцять чотири грн. 10 коп./ - основного боргу; 1706 грн. 80 коп. / одна тисяча сімсот шість грн. 80 коп./ - 3% річних; витрати від інфляції у сумі 5913 грн. 53 коп. /пять тисяч девятсот тринадцять грн. 53 коп./; 1451 грн. 44 коп. / одна тисяча чотириста пятдесят одна грн. 44 коп. / держмита; 236 грн. / двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу; 7000 грн. 00 коп. / сім тисяч грн.. 00 коп./ - витрат на правову допомогу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повній текст рішення складено 13.08.2010р.

Суддя

Часті запитання

Який тип судового документу № 11378953 ?

Документ № 11378953 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 11378953 ?

Дата ухвалення - 09.08.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 11378953 ?

Форма судочинства - Хозяйственное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 11378953 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Сведения о судебном решении № 11378953, Хозяйственный суд Одесской области

Судебное решение № 11378953, Хозяйственный суд Одесской области было принято 09.08.2010. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.

Судебное решение № 11378953 относится к делу № 16/97-10-2403

то решение относится к делу № 16/97-10-2403. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа поддерживает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет эффективно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 11378949
Следующий документ : 11378957