Постановление суда № 113687736, 21.09.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

21.09.2023м. ДніпроСправа № 904/315/23За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 13 324 695,73грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Кузьміна І.С., адвокат довіреність №01Др-56-0723

Від відповідача: Вошколуп В.Г., адвокат довіреність №38 від 27.12.2022

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" заборгованість у розмірі 13 324 695,73грн, з яких:

- основний борг у розмірі 12 879 216,00грн;

- подвійна облікова ставка у розмірі 335 212,47грн;

- 3 % річних у розмірі 20 112,75грн;

- інфляційні втрати у розмірі 90 154,51грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу №094205L5H8ФЗ016 від 04 січня 2016 року в частині повної та своєчасної оплати.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що оплата вартості послуги позивача з розподілу природного газу здійснюється відповідачем за тарифом, встановленим Регулятором для позивача, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. У період з 2020-2022 рік діяли такі Постанови НКРЕКП, якими були втсановлені тарифи на оплатау вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу:

відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" з 01.07.2020 для позивача встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,14 грн за 1 м3 на місяць (без ПДВ);

відповідно до постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2768 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" для позивача на 2021 рік установлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,17 грн за 1 м3 на місяць (без ПДВ);

відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" з 01.07.2020 для позивача на 2022 рік установлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без ПДВ).

В порушення ч. 6 ст. 4 Закону України "Про НКРЕКП" тариф є дискримінаційним, оскільки за надання послуг розподілу природного газу по газопроводу протяжністю в 15 км позивач має платити більше ніж за послуги з транспортування природного газу, вартість послуг розподілу природного газу для позивача перевищує планові витрати, що вкрай негативно вплине на здійснення позивачем власної господарської діяльності. Таким чином, виходячи з приписів п. 6.2. Договору, з 20.10.2020 АТ "Дніпроазот" до моменту встановлення для АТ "Дніпропетровськгаз" нового правомірно визначеного тарифу на послуги з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має здійснювати оплату послуг з розподілу природного газу за тарифом, встановленим згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, та у строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг, тобто за фактичний розподіл газу у розрахунковому періоді, і з урахуванням раніше перерахованих (переплачених внаслідок скасування постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018) у 2020-2022 роках коштів.

29.03.2023 до суду від АТ "Дніпроазот" надійшла заява, в якій просить вжити заходів до забезпечення доказів шляхом витребування у позивача оригіналів всіх документів економічного обгрунтування встановленого розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг позивача у 2022 році.

Заява мотивована тим, що тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, для АТ "Дніпропетровськгаз" не встановлено. Тобто, до моменту встановлення Оператору ГРМ нового правомірно визначеного тарифу на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має сплачувати за послуги з розподілу природного газу за тарифом, встановленим згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425.

З огляду на те, що належним підтвердженням необгрунтованості та неправомірності тарифу за розподіл природного газу, який застосваний позивачем для визначення ціни послуг у листопаді 2022 року є документи економічного обгрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг позивача у 2022 році, відповідач і просить вжити заходів до запезпечення доказів шляхом їх витребування.

Вказана заява підписана головою правління АТ "Дніпроазот".

Позивач заперечує проти задоволення заяви про забезпечення доказів.

Ухвалою Господарського Дніпропетровської області від 03.04.2023 прийнято заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення доказів до розгляду та призначено її розгляд в судове засідання на 05 квітня 2023 року.

З 05.04.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.05.2023.

Ухвалою суду від 11.04.2023 зупинено провадження у справі №904/315/23 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення 13 324 695,73грн до повернення справи №904/315/23 до Господарського суду Дніпропетровської області.

30 серпня 2023 року матеріали справи №904/315/23 повернулись до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 04.09.2023 поновлено провадження у справі №904/315/23; призначено підготовче засідання на 21.09.2023.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Тобто, необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Отже, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що у заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №901/845/18, від 09.10.2019 у справі №901/385/19.

Пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

При цьому, вимога, наведена у пункті 5 ч. 1 ст. 111 ГПК України, прямо кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 110 Кодексу, тобто доведенню підлягає наявність підстав, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Однак, заявником не зазначено щодо можливості знищення зазначених у заяві документів; належними і допустимими доказами не доведено існування обставин, які б свідчили, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду є стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроазот" заборгованості у розмірі 13 324 695,73грн, з яких: основний борг у розмірі 12 879 216,00грн; подвійна облікова ставка у розмірі 335 212,47грн; 3 % річних у розмірі 20 112,75грн; інфляційні втрати у розмірі 90 154,51грн та судових витрат у справі.

Тобто, предметом доказування у даній справі є факт надання позивачем відповідачу послуги з розподілу газу за заявлений у позові період на визначену суму, наявність/відсутність заборгованості відповідача за надані послуги, в разі наявності прострочення у виконанні грошового зобов`язання перевірці підлягає розрахунок заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних.

Відтак, позивач має надати докази на підтвердження надання послуги, наявності заборгованості, у свою чергу, відповідач має надати докази на спростування заявлених вимог.

З урахуванням наведеного, оригінали всіх документів економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг позивача у 2022 році не є належним доказом на підтвердження наявності/відсутності заборгованості у відповідача (споживача) перед AT "Дніпропетровськгаз", оскільки розрахунок позовних вимог здійснений за вже затвердженим тарифом.

Таким чином, подання/витребування доказів оригіналів всіх документів економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг позивача у 2022 році не є визначальним для даної справи, з урахуванням того, що в межах розгляду господарської справи суд не надає оцінки обґрунтованості встановлення розміру тарифу через відсутність таких повноважень, крім того, вказані докази не можуть підтвердити або спростувати наявність/відсутність заборгованості у відповідача перед AT "Дніпропетровськгаз".

Суд звертає увагу відповідача, що останнім також не дотримано вимог п.5 ч.1 ст.111 ГПК України, оскільки в заяві не зазначене обґрунтування необхідності забезпечення доказів, зокрема, не доведено підстав, які дають можливість припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, що є підставою для повернення заяви заявнику згідно з вимогами ч.4 ст.111 ГПК України.

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (ч. 5 ст. 112 ГПК України ).

Керуючись статтями 110, 112, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Акціонерному товариству "Дніпроазот" в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 25.09.2023.

Суддя Н.М. Євстигнеєва