Решение № 113673582, 13.09.2023, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1096/23

Номер провадження 2-о/570/111/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Здовбицька сільська рада Рівненського району, ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

в с т а н о в и в:

Заявниця проситьвстановити фактналежності їїматері ОСОБА_3 правовстановлюючого документу,а самеДержавного актуна правоприватної власностіна землю,виданого напідставі рішенняМиротинської сільськоїради від17.09.1999року,серії І-РВ№ 004261,з метоюведення товарногосільськогосподарського виробництваплощею 2,68га, в якому її по батькові записано із помилкою, а саме « ОСОБА_4 », замість " ОСОБА_5 ". Вказана земельна ділянка складається із двох земельних ділянок: № НОМЕР_1 площею 2,2876 га, кадастровий номер 5622683800:00:007:0307 - власник ОСОБА_3 , № НОМЕР_2 площею 0,3922 га, кадастровий номер 5622683800:00:006:0396 - власник ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати заявниці ОСОБА_3 померла.

Нотаріусом заявниці було роз`яснено, що документи, які б підтверджували факт належності спадкового майна, а саме земельної ділянки №2 ОСОБА_3 - відсутні.

З вищевказаних підстав нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

На даний час у зв`язку з розбіжністю у написанні по-батькові спадкодавиці у правовстановлюючому документі, заявник позбавлена реалізувати своє право щодо спадкування майна.

Оригінал цього Державного акту знаходиться у заявниці.

Факт належності ОСОБА_3 цього Державного акту на право власності на земельну ділянку підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 29.12.1999 року Здолбунівським РВ УМВС України в Рівненській області, копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера , виданої ДПІ в Здолбунівському районі Рівненської області 31.05.2000 р., копією свідоцтва про смерть НОМЕР_4 , виданого 29.11.2021 року Городоцькою сільською радою.

Таким чином заявниця просить суд встановити факт належності спадкодавиці Державного акту.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31.03.2023 р. цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Рівненського районного суду Рівненської області.

Ухвалою Рівненського районного суду від 23.06.2023 р. заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 20.07.2023 р. відкрито провадження у справі та витребувано від приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. належним чином засвідчені матеріали спадкової справи заведеної щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 08.08.2023 р. залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .

В судове засідання заявниця та заінтересовані особи не з`явилися.

Від заявниці та заінтересованої особи ОСОБА_2 до суду надійшли заяви про розгляд справи без участі сторони, в якій заявлені вимоги підтримують.

Представник заінтересованої особи Здовбицької сільської ради в судове засідання не з`явився повторно, будь-яких заяв чи клопотань не надходило, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено,що матерізаявниці - ОСОБА_3 зажиття належавправовстановлюючий документ,а самеДержавний актна правоприватної власностіна землю,виданий напідставі рішенняМиротинської сільськоїради від17.09.1999року,серії І-РВ№ 004261,з метоюведення товарногосільськогосподарського виробництваплощею 2,68га, в якому її по батькові записано із помилкою, а саме « ОСОБА_4 », замість " ОСОБА_5 ".

Вказана земельна ділянка складається із двох земельних ділянок: № НОМЕР_1 площею 2,2876 га, кадастровий номер 5622683800:00:007:0307 - власник ОСОБА_3 , № НОМЕР_2 площею 0,3922 га, кадастровий номер 5622683800:00:006:0396 - власник ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати заявниці - ОСОБА_3 померла, що підтверджуєьтся свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 .

Заявниця є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_6 від 19.01.1961 та свідоцтвом про одруження НОМЕР_7 від 02.07.1999, на підставі якого відбулася зміна прізвища.

Нотаріусом заявниці було роз`яснено, що документи, які б підтверджували факт належності спадкового майна, а саме земельної ділянки №2 ОСОБА_3 - відсутні.

З вищевказаних підстав приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, про щодо винесено постанову від 27.06.2023 №1026/02-31.

Оригінал Державного акту знаходиться у заявниці.

На даний час у зв`язку з розбіжністю у написанні по-батькові спадкодавиці у правовстановлюючому документі, заявник позбавлена реалізувати своє право щодо спадкування майна.

Таким чином заявниця просить суд встановити факт належності спадкодавиці Державного акту.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що встановлення вказаного факту необхідне заявниці для подальшого спадкування майна після смерті матері.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судомвстановлено,що таобставина,що Державнийакт направо приватноївласності наземлю серіяІ-РВ№ 004261, виданий на ім`я ОСОБА_3 належить саме матері заявниці - ОСОБА_3 підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Отже, внести виправлення в державний акт або ж замінити його новим бланком органом, який його видав, не має можливості у зв`язку із змінами в законодавстві.

Згідно із п. п. 4.1, 4.4 Інструкції "Про заповнення бланків на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою", яка була чинною до 09.09.2013, виправити помилку в державному акті про право власності неможливо. Виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускалось.

Відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 N 1051, які вступили в силу з 01.01.2013, видача державних актів та їх дублікатів на право власності на земельну ділянку не передбачено.

Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 256 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 12 вказаної постанови при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася заявниця як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, факти, викладені в заяві, які ніким з учасників справи не заперечуються, заява про встановлення факту породжує юридичні наслідки для заявниці, оскільки надає право для оформлення спадщини.

Тому, суд вважає, що встановлення юридичного факту, про який просить заявниця, знайшли підтвердження і їх об`єктивність не викликає в суду сумніву, заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи окремого провадження заявниці не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Здовбицька сільська рада Рівненського району, ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задоволити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право приватної власності на землю серія І-РВ № 004261, виданого на підставі рішення Миротинської сільської ради народних депутатів від 17.09.1999 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Заінтересована особа: Здовбицька сільська рада, вул. Шосова, 105, с. Здовбиця, Здолбунівського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04385830.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Гнатущенко Ю.В.