Решение № 113667055, 19.09.2023, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/383/22

2/189/18/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Лукінова К.С.,

При секретарі Копиці С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом керівника Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Покровського районного суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в якому просить:

1. скасувати державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) у розмірі 1/4 частки на будівлю-склад, площею 1112,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від 12.12.2019 (номер запису про право власності - 34652351);

2. визнати право комунальної власності Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339161) на 1/4 частки будівлі-складу площею 1112,3 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1987588012242).

Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що ухвала Покровського районного суду від 10.10.2019 у справі № 189/773/19, на підставі якої за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було зареєстровано у рівних частинах (по 1/4 частки за кожним із них) право власності на спірну будівлю-склад, площею 1110,6 кв.м, скасована постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020.

Тому, з 09.07.2020 відсутні підстави, за яких зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомості. Відповідачка ОСОБА_1 була обізнана та усвідомлювала самочинний характер будівництва зазначеного об`єкта нерухомості та неможливість набуття прав на нього.

На теперішній час спірний об`єкт нерухомості належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ТОВ "Явтушенко".

Правовими підставами позову про визнання за позивачем права власності на 1/4 частки спірного нерухомого майна прокурор зазначає, серед іншого, статтю 376 Цивільного кодексу України.

На виконання статті 23Закону України«Про прокуратуру» прокурор достатньо обгрунтував своє право на звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Великомихайлівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області в судові засідання не з`являлась, направляла заяви про розгляд справи в їх відсутності.

Представник відповідача адвокат притула в судовому засіданні заперечував проти позову вказуючи на те, що об`єкт нерухомості був забудований до 1991 року та в матеріалах справи є всі докази тому, що він був забудований правомірно, його було набуто на законних підставах, доказів самочинного будівництва суду не надано. Також посилався на висновки, що викладені у рішенні та постанові господарського суду у справі № 904/1069/22.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, направила заяву про розгляд справи в їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Ухвалою Покровського районного суду від 10.10.2019 у справі № 189/773/19 затверджено мирову угоду, укладену 07.10.2019 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; визнано за ними право власності на нежитлову будівлю-склад площею 1110,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що виникає після набрання законної сили ухвали суду про затвердження мирової угоди. Провадження у справі закрито.

На підставі ухвали Покровського районного суду № 189/773/19 від 10.10.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Сучковою Т.Ф. 12.12.2019 (із відкриттям розділу) за ОСОБА_1 , зареєстровано право приватної спільної часткової власності у розмірі 1/4 частки на сільськогосподарську будівлю складу А-1, загальною площею 1112,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1987588012242), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 271281658 від 19.08.2021.

Прокуратурою Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради Покровського району та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Покровського районного суду від 10.10.2019 у справі № 189/773/19.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу Покровського районного суду від 10.10.2019 у справі №189/773/19 про затвердження мирової угоди скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 у справі №189/773/19 обґрунтована тим, що відповідно до пункту 4 затвердженої мирової угоди, укладеної 07.10.2019 між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , сторони дійшли згоди стосовно визначення часток у спільній частковій власності на нерухоме майно, право та порядок користування яким є предметом спору. При цьому на підставі яких саме документів сторони набули право власності на спірну нерухомість, матеріали справи не містять.

Ухвалою Покровського районного суду від 17.11.2020 у справі № 189/773/19 позовну заяву у цій справі залишено без розгляду в зв`язку із повторною неявкою до судового засідання.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер 1224283400:01:001:1702, площею 17,0251 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2433401612242) належить до комунальної власності, право власності на яку 11.08.2021 зареєстроване за Великомихайлівською сільською радою на підставі: наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-58/15-19-СГ від 09.01.2019 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність"; акта приймання-передачі між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Великомихайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Покровського району Дніпропетровської області земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність (з додатком) б/н від 09.01.2019.

Відтак, від імені Великомихайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Покровського району Дніпропетровської області позивач здійснює повноваження власника земельної ділянки, кадастровий номер 1224283400:01:001:1702, площею 17,0251 га, на якій розміщене нерухоме майно - сільськогосподарська будівля складу А-1, загальною площею 1112,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірне нерухоме майно), 1/4 частини на яке зареєстроване за відповідачем на праві приватної спільної часткової власності.

Відповідно до листа Великомихайлівської сільської ради № 92 від 25.01.2022 спірний об`єкт нерухомого майна побудований ще у 90-х роках минулого сторіччя колишнім КСП "Прогрес"; інформація про будівництво вказаного об`єкта нерухомого майна громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у сільській раді відсутня.

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області у відповідь на запит Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області листом № 1004-1.15/1134 від 25.06.2021 повідомив про відсутність за даними Реєстру (Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва), ведення якого розпочато з 20.05.2011, інформації щодо видачі/реєстрації/скасування Департаментом документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом нежитлової будівлі-складу за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому Департамент зазначив, що ним не проводилися перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

За викладених обставин, за твердженням прокурора, вказаний об`єкт нерухомого майна збудовано за відсутності затвердженого проєкту та на земельній ділянці, яка належить Великомихайлівській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області, не відведеній під будівництво, що свідчить про самочинний характер будівництва цього об`єкта нерухомості та, відповідно, унеможливлює набуття на нього прав у встановленому законом порядку і здійснення правомочностей володіння, користування, розпорядження.

З огляду на наведене прокурор вважає первинну державну реєстрацію права приватної часткової власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю-склад за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1/4 частки за ОСОБА_1 проведеною за відсутності належних правових підстав.

При цьому прокурор, посилаючись на усталену практику Верховного Суду, зазначає, що з метою захисту порушених прав ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Керуючись частинами першою, другою, четвертою статті 376 Цивільного кодексу України, статтею 152Земельного кодексуУкраїни можливим способом захисту прав Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області як власника земельної ділянки прокурор вважає визнання за сільською радою права комунальної власності на спірний об`єкт нерухомого майна.

Наведені обставини й стали причиною звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі позивача.

Предметом доказування у справі, з урахуванням предмета спору, становлять обставини, пов`язані з наявністю підстав для:

- скасування державної реєстрації права приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки на спірне нерухоме майно;

- визнання права комунальної власності Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на 1/4 частки спірного нерухомого майна.

За частиною першою статті 15Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Тому, для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити які саме права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорюються і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Однак, у будь-якому разі підставою для звернення до суду з позовом є наявність самого факту порушення права. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить і саме з метою його захисту. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, слід виходити з його ефективності, тобто відповідності такого способу захисту змісту порушеного права, характеру правопорушення та можливості забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, ефективним способом захисту у контексті спірних правовідносин у справі може бути лише одна із заявлених позовна вимог про визнання права власності.

Разом з тим, стосовно вимог прокурора про скасування рішень державного реєстратора слід зазначити наступне.

У пункті 1 частини першої статті 2Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" визначено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

Прокурор у позові просить скасувати державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки на спірне нерухоме майно.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 26Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, за змістом наведених положень Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію набуття речових прав, має наслідком припинення цих прав і не потребує скасування їх державної реєстрації.

Щодо доводів прокурора про самочинний характер будівництва спірного нерухомого майна та можливості визнання за позивачем права власності на нього, суд враховує таке.

Частинами першою, другою статті 376Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376Цивільного кодексуУкраїни ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 у справі № 6-1328цс15, а також Верховним Судом у постановах від 18.02.2019 у справі № 308/5988/17-ц, від 20.03.2019 у справі № 202/3520/16-ц.

За змістом частин третьої - п`ятої статті 376Цивільного кодексуУкраїни право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Стверджуючи про самочинний характер будівництва спірного майна, прокурор посилається на те, що за наданою позивачем інформацією (лист № 239 від 02.03.2021) земельна ділянка, кадастровий номер 1224283400:01:001:1702, за місцем розташування цього майна до теперішнього часу не передавалась у власність, користування, оренду.

Поряд з цим, з посиланням на лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 1004-1.15/1134 від 25.06.2021 та лист Комунального підприємства Синельниківського міжміського бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області № 72 від 28.04.2021, прокурор зазначає, що за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що діє з 20.05.2011, відомості щодо початку виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію спірного об`єкта нерухомості, а також щодо реєстрації, відмови у реєстрації, скасування документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт й засвідчують прийняття їх в експлуатацію, - відсутні; реєстраційна справа на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 відсутня; дані про проведення реєстраційних дій відносно вказаних нежитлових будівель станом на 31.12.2012 (до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») відсутні.

Тобто, прокурором не отримано вичерпного переліку відомостей щодо наявності або відсутності дозвільних документів на проведення будівництва спірного об`єкта нерухомого майна, його введення в експлуатацію та реєстрації.

Разом з тим із наявних у справі доказів, у тому числі листа виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області № 92 від 25.01.2022 убачається, що спірний об`єкт нерухомого майна побудований ще у 90-х роках минулого сторіччя колишнім КСП "Прогрес".

Відповідно до довідки про приналежність будинку (домогосподарства) у с. Маліївка в інвентаризаційній справі № 2, розпочатій 08.05.2002 і закінченій 11.05.2002 Синельниківським міським бюро технічної інвентаризації, Великомихайлівською сільською радою на нежитлові будівлі були видані свідоцтва про право власності: 12.12.2002 - КСП "Прогрес" і 13.12.2002 - СВК "Прометей".

За даними схематичного плану, долученого до інвентаризаційної справи № 2, серед зареєстрованих за СВК «Прометей» будівель у с. Маліївка зазначені будівлі свинарників літ. А-1, А1-1, Б-1, В-1, Д-1, Ж-1.

Згідно з виданим 13.12.2002 Великомихайлівською сільською радою свідоцтвом про право власності Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Прометей" на праві колективної власності належить 4/5 частин нежитлових будівель, розташованих у с. Маліївка, які складаються, зокрема, з будівель свинарників Б-1, В-1, Д-1, Ж-1. Зазначене свідоцтво про право власності видане на підставі рішення Великомихайлівської сільської ради № 34 від 16.04.2002.

Згідно з рішеннями Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2003 у цивільних справах № 2/398/2003, № 2/361/2003, № 2/364/2003, №2/397/2003 стягнуто з СВК «Прометей» Покровського району Дніпропетровської області на користь позивачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заборгованість із заробітної плати у сумі 477,03 грн, 819,93 грн, 324,47 грн та 439,34 грн.

За змістом судових рішень СВК «Прометей» із червня 2000 року є правонаступником КСП «Прогрес» Покровського району.

За актом державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Покровського управління юстиції Більчук Н.І. від 17.05.2004, затвердженим в.о. начальника відділу 17.05.2004 та на підставі виконавчих листів №№ 2-397, 20364, 2-361, 2-398 від 03.04.2003, виданих Покровським районним судом Дніпропетровської області, за результатами прилюдних торгів, що не відбулися, була передана в порядку виконання судових рішень за заявами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у їхню власність частина будівлі свинарника (Літ. Д-1), приміщення № 1, площею 1110,6 кв.м (с.Маліївка Покровського району Дніпропетровської області), що належить на праві приватної власності боржнику - СВК «Прометей» Покровського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право власності, виданого 13.12.2002 згідно з рішенням виконкому Великомихайлівської сільської ради від 16.04.2002 № 34.

У подальшому рішенням Великомихайлівської сільської ради № 43 від 15.08.2019 спірному об`єкту нерухомого майна - будівлі свинарника площею 1110,6 кв.м, було присвоєно окрему поштову адресу: АДРЕСА_1 .

За наявних у справі доказів висновок про самочинний характер забудови спірного нерухомого майна є менш вірогідним, ніж протилежний.

Можливість отримання архівних документів стосовно всіх дозвільних та правовстановлюючих документів на спірний об`єкт нерухомого майна, в тому числі й від позивача, сторонами в повному обсязі не використана.

Крім того, прокурором не надано доказів для висновку про те, що спірне нерухоме майно не порушує прав інших осіб. За інформацією Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області у відповідь на запит Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась.

Між тим, за частиною п`ятою статті 376Цивільного кодексуУкраїни зазначена обставина є важливою для вирішення питання щодо можливості збереження самочинного будівництва з визнанням на нього права власності.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд, керуючись, серед іншого, нормами ЦПК України, зауважує, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відтак, прокурор не довів належними й допустимими доказами обставин, наведених в обґрунтування поданого ним позову про визнання права комунальної власності Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на 1/4 частки спірного нерухомого майна.

Вказані обставини були досліджені під час розгляду справи № 904/1069/22 під час ухвалення рішення господарським судом Дніпропетровської області від 09.02.2023 року, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 року.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи до уваги необґрунтованість решти позовних вимог з наведених у рішенні підстав, у позові слід відмовити повністю.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 12, 18, 77, 81, 247, 259, 263-265, 274-281 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог керівника Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання права власності - відмовити.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір при поданні позову в сумі 10785,03 грн. - покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2023 року.

Суддя: К.С. Лукінова

19.09.2023