Постановление суда № 113655987, 22.09.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2120/13-ц

Справа № 226/2120/13-ц

Провадження № 2-п/226/5/2023

У Х В А Л А

22 вересня 2023 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Тищенко І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся досуду іззаявою проперегляд заочногорішення Димитровськогоміського судуДонецької областівід 21.10.2013, яким ухвалено заочне рішення та стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (далі ПАТ «ВТБ Банк») залишку неповернутого кредиту в сумі 75608 грн 74 коп., простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції в сумі 8971 грн 37 коп., залишку неповернутих відсотків за користування кредитом в сумі 1736 грн 81 коп., простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом з урахуванням індексу інфляції в сумі 11882 грн 49 коп., пені за прострочення кредиту в сумі 5930 грн 99 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 8097 грн 90 коп., 3 проценти річних від суми простроченого кредиту у розмірі 97 грн 50 коп., 3 проценти річних від суми прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 133 грн 13 коп., судові витрати в сумі 1124 грн 59 коп., а всього 113583 грн 52 коп. В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 вказав, що вказане рішення суду ґрунтувалося лише на позовних вимогах позивача, не враховуючи можливих заперечень відповідача та є заочним. Про рішення суду йому стало відомо після винесення постанови про арешт коштів боржника від 30.08.2023 державним виконавцем Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мінтус К.С. Копію рішення суду від 21.10.2013 він не отримував, як і копію позовної заяви з додатками. Про судовий розгляд справи та наявність судового рішення він дізнався, коли його рахунки в банках було заблоковано. Вважає, що судом при розгляді справи не було вжито всіх законних заходів для повідомлення його як відповідача про розгляд справи № 2/226/789/2013. Він не згодний з позовними вимогами, оскільки вважає, що сума заборгованості є занадто завищеною. Тому позивач просить суд скасувати заочне рішення та призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.

Заявник ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відстність.

Представник ПАТ «ВТББанк» до судового засідання не з`явився, про часта місцерозгляду справиповідомлений належнимчином.

Згідно із ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Димитровського мського суду Донецької області від 21.10.2013 позов ТОВ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВТБ Банк» стягнуто залишок неповернутого кредиту в сумі 75608 грн 74 коп., простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції в сумі 8971 грн 37 коп., залишок неповернутих відсотків за користування кредитом в сумі 1736 грн 81 коп., простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом з урахуванням індексу інфляції в сумі 11882 грн 49 коп., пені за прострочення кредиту в сумі 5930 грн 99 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 8097 грн 90 коп., 3 проценти річних від суми простроченого кредиту у розмірі 97 грн 50 коп., 3 проценти річних від суми прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 133 грн 13 коп., судові витрати в сумі 1124 грн 59 коп., а всього 113583 грн 52 коп.

Згідно із інформацією, отриманою судом 13.08.2013 від Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Донецькій області, місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Така ж адреса зазначена і в позові ПАТ «ВТБ Банк», який був отриманий судом 25.07.2013, і в заяві ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, яка отримана судом 08.09.2023.

Ухвалою Димитровського міського суду від 14.08.2013 було відкрито провадження за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначене попереднє судове засідання на 23.08.2013.

15.08.2013 на зареєстровану адресу проживання відповдача була направлена ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.

Згідно із ухвалою суду від 23.08.2013 справа була призначена до розгляду на 03.09.2013 о 08.30 год.

Судові виклики на 23.08.2013 та на 03.09.2013, які спрямовувалися відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання рекомендованою кореспонденцією через Укрпошту, були повернуті суду з поміткою про закінчення терміну зберігання.

Справу було відкладено на 21.10.2013 о 08.30 год. Судовий виклик, спрямований відповідачу на цю дату, повернувся з поміткою Укрпошти «за зазначеною адресою не проживає».

21.10.2013 судом було ухвалено заочне рішення у цій справі, та 25.10.2013 копія заочного рішення була направлена сторонам для відома. Поштове відправлення, спрямоване на адресу відповідача, було повернуто назад до суду без вручення.

За приписами ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка з копіями відповідних документів надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно із п.1 ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам за адресою місцезнаходження (місце проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб.

Згідно із п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Правила цієї статті вказують на те, що з`ясування лише причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному рішенню повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Тобто наявність вищенаведених обставин повинна бути в їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Встановлено, що відповідач, якому судові виклики та судові рішення спрямовувалися рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його зареєстрованим місцем проживання, яке ним не спростовується, був повідомлений про час і місце розгляду цієї справи відповідно до норм ЦПК України. Про те, що відповідач знав про цю справу свідчить й те, що в Авдіївсько-Мирноградському відділі державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вже багато років перебуває виконавче провадження з примусового виконання вказаного судового рішення, дії якого наразі оскаржуються боржником, в рамках якого відбувалось стягнення з доходу відповідача.

При цьому суд не спростовує той факт, що повернення судових повісток про виклик до суду за закінченням терміну зберігання свідчить про необізнаність сторони щодо розгляду справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак заявник, який обмежився загальною фразою, що він не згодний з позовними вимогами, оскільки вважає, що сума заборгованості є занадто завищеною, в заяві про перегляд заочного рішення не вказав та не надав докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.280-289 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішенняДимитровськогоміського судуДонецької областівід 21.10.2013 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду у загальному порядкупротягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ж.Є.Редько