Решение № 113650849, 18.09.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.2023м. СумиСправа № 920/740/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/740/23

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство Харківенергоремонт (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леоніда Каденюка, буд. 1)

до відповідачаФізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 25610 грн 13 коп.

1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.

04.07.2023 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 25610 грн 13 коп. за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 до 31.05.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

Ухвалою від 07.07.2023 у справі № 920/740/23 Господарський суд Сумської області залишив позовну заяву без руху, надав Товариству з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство Харківенергоремонт десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви: уточнення відомостей щодо відповідача реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців).

14.07.2023 позивач, на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2023, згідно заяви (вх. № 4364 від 14.07.2023), надав суду уточнену позовну заяву та докази її направлення на адресу відповідача.

Ухвалою від 18.07.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/740/23. Справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу надав п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України). Позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України. Заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підпримємців та громадських формувань, станом на 17.07.2023, ФОП ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач відзиву на позов суду не подав, про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 21.07.2023.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З 15.10.2006 року ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комтітету Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006.

Згідно рішення Виконавчого комтітету Шосткинської міської ради № 298 від 20.10.2021 встановлено для ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» тарифи на послугу з постачання теплової енергії по категорії споживачів «бюджетні установи», «інші споживачі», «релігійні органіації» згідно додатку 3285,52 грн/Гкал з ПДВ.

Згідно рішення Виконавчого комтітету Шосткинської міської ради № 340 від 19.11.2021 встановлено для ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на рівні (для потреб інших споживачів) тариф на теплову енергію 2737,93 грн./Гкал., тариф на виробництво теплової енергії 2081,07 грн/Гкал, тариф на транспортування теплової енергії 642,52 грн./Гкал, тариф на постачання теплової енергії - 14,34 грн/Гкал.

Згідно наказів ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» № 379 від 29.11.2021, № 36 від 27.01.2022, № 63 від 28.02.2022, № 77 від 30.03.2022, № 98 від 19.04.2022, № 271 від 30.11.2022, у зв`язку зі зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та надання послуги з постачання теплової енергії відповідній категорії споживачів, відділ збуту здійснював перерахунок вартості теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для категорії «інші споживачі» за жовтень - грудень 2021, січень квітень 2022, жовтень 2022 - березень 2023.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тобто позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивач забезпечує тепловою енергією на опалення зокрема і багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 . В зазначеному вище багатоквартирному будинку провадить свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , яка є власником нежитлового приміщення № 80, на плані позначене літерою «А», загальною площею 90,8 м2, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 27.06.2023.

Згідно Акту обстеження отолювального об`єкту від 01.03.2012 було встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по вул Комуністичній, 1 (Знаменській, згідно розпорядження голови Сумської ОДА № 252-ОД від 19.05.2016 про перейменування об`єктів топоніміки) прибори отоплення відключені від ЦСО. Транзитні внутрішньобудинкові стояки ЦСО теплоізольовані ізопленом. В магазині змонтована автономна система отоплення на основі газового котла. На момент перевірки автономне опалення відключено.

Відповідно до п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна на відповідній правовій підставі і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Таким чином, відповідач є індивідуальним споживачем в розумінні Закону.

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснються виключно на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, зокрема 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, за кожним видом комунальних послуг.

Положеннями ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено відповідні виключення з моделі правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг, а саме, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Статтями 633, 634 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При цьому відповідно до ч. 5, 6 ст. 633 ЦК України актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Так п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону, у системному зв`язку з наведеними вище положеннями ЦК України, встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п. 3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Згідно з ч.7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» http://shkhaer.coni.ua/spogyvacham/publісітпii-dogovir-priednannya.ht.inl 01.10.2021 та на офіційному веб-сайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua.

Тобто договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги ( п. 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021).

Таким чином, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021.

Відповідно до п. 14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019) (надалі - Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

За п. 38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (надалі - Методика 315).

Пункт 3 розділу ІІІ Методики 315, для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях.

Тотожні положення щодо обов`язку індивідуального споживача в частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення визначені також і в Договорі.

Предметом Договору є надання виконавцем споживачу послуги з постачання теплової енергії, обсяг якої визначається зокрема як частина обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Підпунктом 11 п. 40 Договору передбачено право споживача відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до встановленої процедури, при цьому це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, що в свою чергу корелюється з обов`язком споживача за п.п.11 п. 41 Договору.

Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період: листопад 2021 року - березнь 2023 року включно, квітень - травень 2023 (абонентське облсуговування), що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія від 23.10.2021, 23.10.2022 та актами перевірки роботи системи опалення від 25.10.2021, 31.10.2022, засвідчені підписами представниками позивача та управителя багатоквартирного будинку, показаннями теплового лічильника та рахунками на оплату спожитої послуги, на загальну суму 25610 грн 13 коп.

Відповідно до п. 11 Договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Обсяги спожитої споживачем послуги за відповідний період обліковувались встановленим в будинку АДРЕСА_2 лічильника. Зауваження щодо правильності роботи зазначеного лічильника обліку теплової енергії від відповідача не надходили.

Відповідачем, в свою чергу, не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний вище період, що являє собою прострочення відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 30 Договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної Правилами та плати за абонентське обслуговування.

Згідно з п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 33 Договору передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі.

Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості наданої послуги з постачання теплової енергії, виникла заборгованість в сумі 25610 грн 13 коп. перед позивачем за Договором, що є порушенням майнових прав та інтересів останнього.

Враховуючи, що відповідачем заборгованість погашено не було, позивач звернувся з позовом до суду.

3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно Акту ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» приймання теплоносія на опалювальний об`єкт по вул. Знаменській, 1 встановлено, що 23.10.2021 теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Знаменській, 1.

Згідно Акту перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2021-2022 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Знаменська, 1.

Згідно Акту ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» приймання теплоносія на опалювальний об`єкт по вул. Знаменській, 1 встановлено, що 23.10.2022 теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Знаменській, 1.

Згідно Акту перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2022-2023 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Знаменська, 1.

В матеріалах справи наявні копії показань теплового лічильника житлового будинку по вул. Знаменській, 1 у м. Шостка за період листопад грудень 2021; січень квітень 2022; грудень 2022; січень квітень 2023.

Суд встановив, що факт надання позивачем відповідачу послуг з постачання теплової енергії у період з 01.11.2021 по 31.05.2023 підтверджується рахунками заборгованості за використану теплову енергію за договором № 626 від 01.11.2021 за:

листопад 2021 року на суму 1106 грн 10 коп.;

грудень 2021 на суму 2615 грн 76 коп.;

січень 2022 на суму 3836 грн 54 коп.;

лютий 2022 на суму 1928 грн 92 коп.;

березень 2022 на суму 1605 грн 63 коп.;

квітень 2022 на суму 560 грн 31 коп.;

травень жовтень 2022 на суму 32 грн 18 коп. за кожен місяць;

листопад 2022 на суму 2515 грн 15 коп.;

грудень 2022 на суму 2637 грн 84 коп.;

січень 2023 на суму 3187 грн 39 коп.;

лютий 2023 на суму 2785 грн 05 коп.;

березень 2023 на суму 2574 грн 00 коп.;

квітень травень 2023 на суму 32 грн 18 коп. за кожен місяць.

Вказані рахунки направлено відповідачу з супровідними листами на адресу: м. Шостка, вул. Знаменська, 1, магазин «Жіночий одяг», зокрема, супровідні листи № 1281 від 30.11.2021, № 1659 від 31.12.2021, № 257 від 31.01.2022, № 565 від 28.02.2022, № 882 від 31.03.2022, № 1178 від 30.04.2022, № 1434 від 31.05.2022, № 1737 від 30.06.2022, № 1993 від 31.07.2022, № 2246 від 31.08.2022, № 2500 від 30.09.2022, № 2752 від 31.10.2022, № 3085 від 30.11.2022, № 3829 від 31.12.2022, № 231 від 31.01.2023, № 550 від 28.02.2023, № 869-сб від 31.03.2023, № 1131-сб від 30.04.2023, № 1396-сб від 31.05.2023.

При цьому, відповідач не розрахувався за послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідач не подав.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.05.2023, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 25610 грн. 13 коп. заборгованості.

4. Розподіл судових витрат.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2684 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство Харківенергоремонт (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леоніда Каденюка, буд. 1, код ЄДРПОУ 34113412) 25610 грн 13 коп. заборгованості; 2684 грн 00 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 22.09.2023.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна