Решение № 113599540, 19.09.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18970/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79007, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, ЄДРПОУ 43317547) про скачування постанови,-

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій просить суд: - скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.06.2023 ВП №68790110 про стягнення штрафу в розмірі 10200,00 грн щодо виконання виконавчого листа №380/5171/21 від 15.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного, суду від 06.07.2021 виникли певні труднощі, а саме, за позовом у справі зазначено прізвище ОСОБА_1 , а згідно з матеріалами пенсійної справи на вказана особа перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як ОСОБА_2 . Листом Головного управління Пенсійного-фонду України уЛьвівській області від 05.05.2022 за № 5619-4366/Б-52/8-1300/22 було проінформовано ОСОБА_1 про те, що у разі зміни особистих даних пенсіонер зобов`язаний повідомити органи Пенсійного фонду, шляхом подання заяви та відповідних документів. До заяви від 02.04.2022, що надійшла на електронну адресу Головного управління щодо виконання рішення суду, ОСОБА_1 долучила зокрема, копію свідоцтва про одруження на німецькій мові, засвідчену у консульському відділі - посольства України у ФРН та копію його перекладу на українську мову, засвідчену керівником Агенства Аеліта (прізвище не вказано). Справжність підпису перекладача нотаріально не засвідчено. ОСОБА_1 надіслано лист від 05.05.2022 з проханням вирішити-питання щодо надання свідоцтва про одруження, засвідченого в установленому порядку, відсутність якого унеможливлює виконання судового рішення від 06.07,2021 у справі №380/5171/21. Стверджує, що Головним управлінням в повному обсязі вжиті всі можливі заходи щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №380/5171/21. Листом від 09.05.2022 № 1300-5305-8/37999 Головне управління повідомило державного виконавця про причини не виконання рішення суду від 06.07.2021. Державний виконавець не взяв до уваги лист Головного управління від 05.05.2022 за № 561 9-4366/БГ52/8-1300/22 стосовно того, що рішення суду не виконане є поважних причин. Просив позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позов. Відповідач зазначає, що листом Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 09.05.2022 за вихідним № 1300-5305-8/37999 повідомлено виконавця, що виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі № 380/5171221 неможливо, оскільки за позовом по справі є ОСОБА_1 , а в базі даних одержувачів пенсійних виплат дана особа перебуває як ОСОБА_2 . Також, боржником долучено копію відповіді від 05.05.2022 за вихідним № 5619-4366/Б-52/8-1300/22 на звернення від 02.04.2022, в якому повідомляється про необхідність звернутися в органи Пенсійного фонду із заявою та документами про зміну паспортних даних. Листом Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 13.07.2022 за вихідним № 1300-5305-8/61104 (вх. № 9063/03.1-12 від 18.07.2022) повідомлено, що виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі № 380/5171/21 неможливо, оскільки за позовом по справі є ОСОБА_1 , а в базі даних одержувачів пенсійних виплат дана особа перебуває як ОСОБА_2 . Також, боржником долучено копію відповіді від 05.05.2022 за вихідним № 5619-4366/Б-52/8-1300/22 на звернення від 02.04.2022, в якому повідомляється про необхідність звернутися в органи Пенсійного фонду із заявою та документами про зміну паспортних даних. У відповіді від 13.07.2022 боржник повідомляє, що заява від стягувача подана не була. Листом Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 12.10.2022 за вихідним № 1300-5305-8/93113 (вх. № 13968/03.1-12 від 18.10.2022) повідомлено, що на виконання даного рішення суду, Головним управлінням 07.10.2022 за № 14341-14116/Б- 53/8-1300/22 був надісланий лист-роз`яснення заявниці щодо виконання рішення суду. Одначасно, зазначається, що Головне управління здійснює всі можливі дії, визначені чинними нормативно-правовими актами, якими встановлені повноваження та компетенція для належного та повного виконання рішення суду. Заявою від 26.10.2022 стягувачем ОСОБА_1 повідомлено про написання та прийняття працівниками Головного управління ПФУ у Львівській області заяви про зміну паспортних даних. Листом Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 28.10.2022 за вих. № 1300-5305-8/99745 (вхідний № 14910 від 03.11.2022) повідомлено інформацію, що аналогічна листу від 12.10.2022 за вихідним № 1300-5305-8/93113. Листом Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 22.12.2022 за вих. № 1300-5903-5/121658 повідомлено, що в Головному управлінні пенсійна справа перебуває на прізвище ОСОБА_3 , та що листом від 05.05.2022 за вихідним № 5619-4366/Б-52/8-1300/22 ОСОБА_4 було роз`яснено всі подальші дії, які мають бути здійснені для найшвидшого виконання рішення суду. Стверджує, що дії боржника щодо невиконання рішення суду, а саме непоновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , починаючи із 01.10.2020 року та виплати пенсії за квітень, травень, червень, липень та серпень 2020 року свідчать про маніпулювання та ігнорування нормами Закону та приписами суду. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року залишено позовну заяву без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 29.08.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суддя Брильовський Р.М. з 4.09.2023 по 17.09.2023 перебував у відпустці.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №68790110 з виконання виконавчого листа №380/5171/21, виданого 15.12.2021 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.10.2020 та виплатити пенсію за квітень, травень, червень, липень та серпень 2020 року.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі № 380/5171/21 набрало законної сили 20.10.2021.

13.04.2022 державним виконавцем Лтитвиненко Х.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Листом Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 09.05.2022 за вихідним № 1300-5305-8/37999 повідомлено виконавця, що виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі № 380/5171221 неможливо, оскільки за позовом по справі є ОСОБА_1 , а в базі даних одержувачів пенсійних виплат дана особа перебуває як ОСОБА_2 . Також, боржником долучено копію відповіді від 05.05.2022 за вихідним № 5619-4366/Б-52/8-1300/22 на звернення від 02.04.2022, в якому повідомляється про необхідність звернутися в органи Пенсійного фонду із заявою та документами про зміну паспортних даних.

Листом Відділу перерахунків пенсій №1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 13.07.2022 за вихідним № 1300-5305-8/61104 (вх. № 9063/03.1-12 від 18.07.2022) повідомлено, що виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі № 380/5171/21 неможливо, оскільки за позовом по справі є ОСОБА_1 , а в базі даних одержувачів пенсійних виплат дана особа перебуває як ОСОБА_2 . Також, боржником долучено копію відповіді від 05.05.2022 за вихідним № 5619-4366/Б-52/8-1300/22 на звернення від 02.04.2022, в якому повідомляється про необхідність звернутися в органи Пенсійного фонду із заявою та документами про зміну паспортних даних.

У відповіді від 13.07.2022 боржник повідомляє, що заява від стягувача подана не була. Листом Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 12.10.2022 за вихідним № 1300-5305-8/93113 (вх. № 13968/03.1-12 від 18.10.2022) повідомлено, що на виконання даного рішення суду, Головним управлінням 07.10.2022 за № 14341-14116/Б- 53/8-1300/22 був надісланий лист-роз`яснення заявниці щодо виконання рішення суду. Одначасно, зазначається, що Головне управління здійснює всі можливі дії, визначені чинними нормативно-правовими актами, якими встановлені повноваження та компетенція для належного та повного виконання рішення суду.

Заявою від 26.10.2022 стягувачем ОСОБА_1 повідомлено про написання та прийняття працівниками Головного управління ПФУ у Львівській області заяви про зміну паспортних даних.

Листом Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 28.10.2022 за вих. № 1300-5305-8/99745 (вхідний № 14910 від 03.11.2022) повідомлено інформацію, що аналогічна листу від 12.10.2022 за вихідним № 1300-5305-8/93113.

Листом Відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 22.12.2022 за вих. № 1300-5903-5/121658 повідомлено, що в Головному управлінні пенсійна справа перебуває на прізвище ОСОБА_3 , та що листом від 05.05.2022 за вихідним № 5619-4366/Б-52/8-1300/22 ОСОБА_4 було роз`яснено всі подальші дії, які мають бути здійснені для найшвидшого виконання рішення суду.

15.03.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

7.06.2023 державним виконавцем Тарабан О.О. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою від 7.06.2023 позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ).

Частиною другою статті 74 Закону №1404-VІІІ обумовлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами першою-третьою статті 63 Закону N 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до статті 75 Закону N 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Предметом спору у справі, що розглядається, є правомірність постанов державного виконавця про накладення штрафу на боржника за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

Нормами Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів регламентовано, що судове рішення, яке вступило в законну силу, є обов`язковим до виконання, за невиконання судового рішення передбачено юридичну відповідальність.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили.

Законом № 1404-VIII на державного виконавця покладено обов`язок вживати заходів щодо примусового виконання рішень, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема шляхом винесення постанов про накладення стягнення у вигляді штрафу та вимог щодо виконання рішень, які є обов`язковими на всій території України. У свою чергу, вказаним законом визначено, що постанова про накладення на боржника штрафу виноситься за умови невиконання рішення без поважних причин, однак, не визначено, які саме обставини є поважними.

У справі, що розглядається, боржником у ВП №68790110 є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке відповідно до виконавчого листа № 380/18970/23, виданого 15.12.2021 Львівським окружним адміністративним судом зобов`язане було Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.10.2020 та виплатити пенсію за квітень, травень, червень, липень та серпень 2020 року.

В обґрунтування протиправності спірних постанов про накладення штрафу позивач зазначає, що Головним управлінням в повному обсязі вжиті всі можливі заходи щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №380/5171/21.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII .

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі №640/9234/19.

Суд зазначає, що позивач, крім переписки із стягувачем та виконавчою службою, не вживав всіх заходів щодо виконання рішення суду.

У заяві від 26.10.2022, адресованій Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягував наводить факти, які вказують, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області без всяких поважних причин не виконує рішення суду та допустило зволікання у його виконанні. Крім того, ОСОБА_5 у вказаній заяві зазначає, що вона подавала всі необхідні документи позивачу.

В рішенні від 6.07.2021 у справі №380/5171/21 суд неодноразово зазначає, що ОСОБА_1 (минуле прізвище ОСОБА_3 ).

В позові Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області жодним чином не обґрунтовує як питання зміни паспортних даних ОСОБА_1 впливає та перешкоджає виконанню рішення суду від 6.07.2021.

На момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України «Про виконавче провадження» можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Відтак, невиконання боржником рішення суду (в цій справі рішення суду набрало законної сили 20.10.2021, а постанова про накладення штрафу винесена 7.06.2023, більше як через півтора року після набрання законної сили рішення суду) - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 640/9234/19 суд дійшов висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що дії боржника щодо невиконання рішення суду, а саме непоновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , починаючи із 01.10.2020 року та виплати пенсії за квітень, травень, червень, липень та серпень 2020 року свідчать про маніпулювання та ігнорування нормами Закону та приписами суду.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Крім цього, встановлення таких обставин: як невиконання судового рішення, наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов`язок з`ясування цих обставин покладено на державного виконавця.

Переписка боржника з ОСОБА_1 та виконавчою службою що зміни паспортних даних стягувача суд розцінює як зволікання із виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та не є тією обставиною, що звільняє боржника від обов`язку виконати таке рішення.

Суд дійшов висновку, що такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області порушують право ОСОБА_1 на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Суд наголошує, що приписами статей 63 та 75 Закону N 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії на боржника може бути накладено штраф.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі № 686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі № 420/70/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання рішення суду не може бути поставлено у залежність від наявності певних умов.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

Дослідивши зібрані у справі докази, провівши оцінку аргументів учасників справи, суд дійшов висновку про законність постанови про накладення штрафу, оскільки державний виконавець належним чином виконував свої обов`язки, визначені Законом № 1404-VIII.

Також державний виконавець дослідивши питання поважності невиконання з боку позивача судового рішення, врахувавши той факт, що позивач, крім переписки з ОСОБА_1 та виконавчою службою, не вживав заходів щодо виконання рішення суду, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність у боржника у ВП №68790110 поважних причин для невиконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця прийнята відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження, а позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України судовий збір з сторін не стягується.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 295, КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський