Постановление суда № 113590177, 20.09.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

20 вересня 2023 року м. ХарківСправа № 922/658/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши заяву (вхідний № 22794 від 25 серпня 2023 року) Комунального підприємства "Харківводоканал" про відстрочення виконання рішення суду по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків про стягнення 3655433,10 грн. за участю представників сторін:

стягувача - не з`явився

боржника - Матофій Р.М., самопредставництво

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 3655433,10 грн заборгованості по штрафним санкціям.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 лютого 2023 року позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3655433,10 грн заборгованості по штрафним санкціям та 54831,50 грн судового збору.

Комунальним підприємством "Харківводоканал" до Східного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу.

03 квітня 2023 року на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27 березня 2023 року направлено справу № 922/658/22 по апеляційній скарзі до Східного апеляційного господарського суду.

25 серпня 2023 року через канцелярію суду, Комунальним підприємством "Харківводоканал" подано заяву (вхідний № 22794) про відстрочення виконання рішення суду, в якій відповідач просить відстрочити виконання рішення суду від 20 лютого 2023 року у справі № 922/658/22 на 1 рік (12 місяців) з моменту набрання рішенням суду законної сили - до 21 серпня 2024 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 серпня 2023 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви (вхідний № 22794 від 25 серпня 2023 року) Комунального підприємства "Харківводоканал" про відстрочення виконання рішення до повернення матеріалів справи № №922/658/22 зі Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2023 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 20 лютого 2023 року у справі №922/658/22 залишено без змін.

30 серпня 2023 року електронною поштою Комунальним підприємством "Харківводоканал", подано заяву (вхідний № 23209) про проведення всіх судових засідань у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

15 вересня 2023 року справу № 922/658/22 було повернуто до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 вересня 2023 року прийнято заяву (вхідний № 22794 від 25 серпня 2023 року) Комунального підприємства "Харківводоканал" про відстрочення виконання судового рішення до розгляду та призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 20 вересня 2023 року о 14 годин.

05 вересня 2023 року електронною поштою, Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" подано заперечення (вхідний № 23717) на заяву про відстрочення виконання рішення суду, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Представник боржника у судовому засіданні підтримує заяву про відстрочення виконання рішення суду та просить її задовольнити у повному обсязі.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, у наданих письмових запереченнях проти заяви про відстрочення виконання рішення заперечує та зазначає що впровадження воєнного стану в країні з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в зв`язку з військовою агресією російської федерації має загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін, як боржника, так і стягувача, сторони по справі знаходяться в однакових економічних умовах. Основною ціллю ворожих ударів, нанесених російською федерацією, стали, в тому числі, магістральні мережі НЕК "Укренерго". Внаслідок ракетних ударів було зруйноване силове автотрансформаторне обладнання та пошкоджено значну кількість комутаційного обладнання (вимикачі, роз`єднувачі), яке забезпечувало живлення значної частини ОЕС України. Як наслідок виник значний дефіцит електроенергії в системі, що призвело до режиму тривалих аварійних відключень, високий ризик яких залишається і досі. Станом на теперішній час велика кількість об`єктів як громадської так і енергетичної інфраструктури підверглась обстрілу, нажаль серед об`єктів енергетичної інфраструктури більшість належать НЕК "Укренерго". Відновлення об`єктів енергетичної інфраструктури потребує грошових коштів у великих розмірах, а отже своєчасне отримання плати за надані послуги є дуже важливим для стягувача. Воєнний стан в Україні збільшує рівень інфляції в економіці, а отже відстрочення виконання рішення суду до 21 серпня 2024 року значно знецінює кошти, що будуть отримані від боржника. Згідно наказу Міністерства енергетики України від 23 лютого 2023 року № 63 НЕК "Укренерго" включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Розглянувши матеріали справи та заяви про відстрочення виконання судового рішення суду, вислухавши пояснення повноважного представника боржника, судом встановлено наступне.

Згідно частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення. Положеннями частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події; тощо. Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності як застосування самого механізму відстрочення виконання рішення суду, так і строків відстрочення його виконання, в цілому. Наявність підстав для відстрочення має бути доведена боржником. Оцінюючи доводи заяви про відстрочення виконання судового рішення судом повинно враховуватись, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилення від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, а й його намір, що свідчить про бажання виконати рішення.

У Господарському процесуальному кодексі України та Законі України "Про виконавче провадження" не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочення, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції. Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду, є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін з врахуванням незначної затримки у виконанні рішення суду через непорушність сутності права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, п. 74). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України, короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07 жовтня 2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02). Надання відстрочення виконання рішення суду є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору.

Суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Відповідні обставини, в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

Згідно статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення", пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" тарифи на послуги водопостачання та водовідведення є такими, що регулюються Державою. Тобто, юридичний статус боржника не є автономним у повній мірі та підпадає під державне регулювання господарської діяльності, коли джерелом фінансування виробничої діяльності є тариф на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який регулюється постановами НКРЕКП.

Особливий виробничо-технологічний статус підприємства та його надзвичайна значимість для життєзабезпечення регіону, обумовили віднесення боржника до об`єктів критичної інфраструктури, у зв`язку із чим останнього включено до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури за типом основної послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що підтверджується листом Міністерства розвитку громад та територій України № 8/11/4522-22 від 05 грудня 2022 року. Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Безсумнівним є той факт, що послуги з централізованого постачання води напряму впливають на забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території міста Харкова. Тобто, діяльність боржника має критично важливе значення для забезпечення життєдіяльності Харківського регіону.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" боржник є суб`єктом трубопровідного транспорту, що обслуговує промислові трубопроводі водопровідні, каналізаційні мережі та розподільчі трубопроводи водопостачання. Каналізація є системою житлово-комунального господарства, яка забезпечує екологічну безпеку технічного та господарського-питного водокористування міста. Підтримання в належному стані означених систем в період воєнного стану, регулярних ракетних обстрілів вимагає додаткових коштів.

Додатковим фактором, що вплинув на фінансовий стан боржника, є необхідне в умовах воєнного стану рішення, а саме рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 163 від 08 червня 2022 року "Про деякі питання оплати житлово-комунальних та транспортних послуг в умовах воєнного стану", відповідно до якого вирішено комунальним підприємствам міста Харкова здійснити заходи щодо припинення стягнення плати за надані послуги фізичним особами громадянами України-споживача за абонентське обслуговування за відповідні послуги за період з 24 лютого 2022 року до 31 травня 2022 року.

Також, чинні тарифи на послуги, які надає боржник, встановлені постановою НКРЕКП "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству "Харківводоканал" № 2894 від 22 грудня 2021 року та не переглядалися. Водночас, починаючи з 22 грудня 2021 року по сьогоднішній день наявні збільшені інфляційні процеси, підвищення цін, що входять до структури надання послуг, тощо. Відповідно до довідки щодо некомпенсованої різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 червня 2021 року по 30 червня 2023 року вона становить 714,5 млн. грн., а сума узгодженої заборгованості з різниці в тарифів, затверджена територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, станом на 01 липня 2022 року становить 91.9 млн. грн.

Тобто, боржник розраховує на отримання від держави грошових коштів в якості субвенції, що сприятиме покращенню фінансового становища. Означені обставини вказують на можливість реального виконання судового рішення в майбутньому, тобто реальний намір боржника виконати судове рішення.

Отже, боржником доведено не лише наявність скрутного матеріального становища підприємства, а й наведені переконливі обставини, що свідчать про наміри реального виконання судового рішення в майбутньому. Тобто, наявні підстави для застосування інституту відстрочення виконання судового рішення.

З приводу посилання стягувача на те, що негативне сальдо фінансового результату обліковується не тільки у боржника, а й у стягувача, при цьому розмір збитку останнього значно перевищує розмір збитку заявника (боржника), що унеможливлює задоволення поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне. Діяльність боржника, спрямована на Харківській регіон, а отже і основні фінансові надходження та збитки надходять від населення цього регіону. В свою чергу, діяльність стягувача поширюється на всю територію України, а отже і фінансові результаті кратні відповідно до обсягу. Відтак, перевищення збитків стягувач над збитками боржника не є визначальним у даному випадку.

Предметом позову у даній справі було стягнення штрафних санкцій за договором про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0463-01024 від 10 травня 2019 року. У Комунального підприємства "Харківводоканал" виникла заборгованість за основними зобов`язаннями за договором. Основна заборгованість сплачена боржником. Однак, така сплата відбулась із простроченням, що мало наслідком нарахування ПрАТ "Укренерго" штрафних санкцій.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18вказала таке: справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбаченихстаттею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин; закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах; господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань;якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

Вищенаведений правовий висновок Верховного Суду безпосередньо відноситься до правовіднисин сторін, адже відсутність коштів для негайного виконання рішення суду може стати підставою для ініціювання, в майбутньому, провадження про банкрутство боржника (заявника за заявою), що матиме вкрай негативний вплив як щодо надзвичайно важливого регіонального підприємства так і, відповідно, привести до екологічної катастрофи в Харківському регіоні.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні, хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність боржника, який є стратегічним підприємством для міста Харкова. Навіть тимчасове зупинення діяльності боржника вкрай негативно впливає на життєдіяльність регіону та може призвести до невиправних наслідків в умовах воєнного стану.

При цьому, регулярні ракетні обстріли, звільнення населення на певних період від оплати послуг, необхідність підтримання належної якості надання послуг в умовах регулювання цін та воєнного стану, вимагає від боржника здійснення акумулювання коштів задля забезпечення головної статутної цілі централізоване водопостачання та водовідведення.

Проаналізувавши всі обставини справи, а також представлені докази, суд впевнений, що у даному разі дотримано баланси інтересів сторін. Дане відстрочення виконання рішення суду не порушить баланс інтересів сторін, оскільки підприємство боржника з самого початку військової агресії знаходилися безпосередньо у зоні проведення активних воєнних дій, що є загальновідомим фактом, в той час, як стягувачем не доведено погіршення його матеріального стану внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду боржником.

Боржником надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності.

Враховуючи понесені від військової агресії збитки (розмір яких наразі очевидно не є кінцевим) та матеріальний стан, у якому опинився боржник через такі події, необхідність проведення ремонтних робіт об`єктів, зруйнованих внаслідок військової агресії з метою здійснення центрального водопостачання та водовідведення для міста Харкова, а також для дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе задовольнити заяву боржника про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Водночас, відстрочення виконання судового рішення з дня ухвалення судового рішення треба розуміти так, що рішення може бути виконане лише з моменту набрання законної сили. Тобто, цього моменту стягувач отримує наказ на примусове виконання, а отже і реальну можливість пред`явити його до відповідних органів.

Відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якщо таке відстрочення надається саме з моменту настання у стягувача реальної можливості пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області є справедливим та таким, що відповідає законодавству та інтересам громади саме з 22 серпня 2023 року, тобто з моменту набрання законної сили, та на 1 (один) рік, а саме до 21 серпня 2024 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 331, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вхідний № 22794 від 25 серпня 2023 року) Комунального підприємства "Харківводоканал" про відстрочення виконання судового рішення задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20 лютого 2023 року по справі №922/658/22 на один рік (12 місяців) з моменту набрання рішенням законної сили до 21 серпня 2024 року.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

3. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу складено та підписано 20.09.2023 року

СуддяП.В. Хотенець

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.