Решение № 113585012, 04.09.2023, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/217/23

Справа № 582/848/23

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2023 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Жмурченка В.Д.,

за участю секретаря Коваль В.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Недригайлівської селищної ради Сумської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

У С Т А Н О В И В :

02 серпня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та, з урахуванням уточнень, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 , згідно технічного паспорта: А-1 кіоск, за набувальною давністю.

Позовна заява обґрунтована тим, що у 2007 році ОСОБА_1 побудував торгівельний павільйон Митрофанівського храму в АДРЕСА_1 було виготовлено акт про його побудову та надано в оренду земельну ділянку, також було створено технічну комісію та прийнято в експлуатацію даний павільйон. З 2008 року позивач відкрито користується цим павільйоном, утримує його, здійснює ремонтні роботи та сплачує за використану електроенергію, тим самим продовжує добросовістно, безперервно та відкрито користуватись торгівельним павільйоном та земельною ділянкою. На даний час вирішити питання про набуття права власності за позивачем на даний торгівельний павільйон можливо тільки в судовому порядку, що і стало підставою для звернення до суду.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву, у якій просить судове засідання провести без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник Недригайлівської селищної ради Роменського району Сумської області, відповідача по справі, у підготовче судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі, та просить суд здійснювати розгляд справи без його участі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України справу розглянуто за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У зв`язку із визнанням відповідачем обставин, які наведені позивачем у позовній заяві на підтвердження своїх вимог, суд вважає, що ці обставини не підлягають доказуванню і оцінює їх як достовірні докази.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачами позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 роз`яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, пересвідчившись, що визнання відповідачем позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у 2007 році позивач ОСОБА_1 побудував торгівельний павільйон Митрофанівського храму в

АДРЕСА_1 було виготовлено акт про побудову торгівельного павільйону Митрофанівською громадою, з якого слідує, що набуття права власності на вказаний торгівельний павільйон виникло з моменту побудови (створення), а тому ця споруда підлягає облікуванню як майно вищевказаної громади (а.с. 5).

Було створено технічну комісію та прийнято в експлуатацію даний павільйон. Вказане підтверджується висновком Недригайлівської районної державної адміністрації від 20.09.2005 № 166, з якого слідує, що відділ містобудування та архітектури Недригайлівської РДА не заперечує проти виділення земельної ділянки та тимчасового встановлення торгівельного павільйону для торгівлі церковним начинням в АДРЕСА_2 настоятелю храму св. Митрофана от. ОСОБА_2 (а.с. 6); дозволом № 3 від 28.10.2006 на розміщення малої архітектурної форми, а саме торгівельного павільйону (а.с. 7); рішенням виконавчого комітету Недригайлівської селищної ради V скликання від 30.01.2007 № 14 "Про створення технічної комісії про прийняттю в експлуатацію малої архітектурної форми, а саме торгівельного павільйону (а.с. 8); договором № 59 на виробництво проектно-вишукувальної документації (послуг) від 25.01.2007 (а.с. 9); актом технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми, а саме торгівельного павільйону, в експлуатацію (а.с. 10); технічним паспортом (а.с. 11-17).

Земельну ділянку під торгівельний павільйон Недригайлівська селищна рада надала в оренду.

Рішенням 47 сесії 7 скликання Недригайлівської селищної ради від 28.03.2019 постановлено поновити договір оренди землі від 08.05.2008 з реєстраційним номером 040863203254, укладений з Митрофанівською громадою УПЦ щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923555100600:003:0912, на якій розташований магазин з продажу церковного начиння по АДРЕСА_1 . Строком на десять років. Вказане підтверджується також додатковою угодою № 1 про поновлення строку дії Договору оренди землі від 08.05.2008 (а.с. 18-19).

Отже, з 2008 року позивач ОСОБА_1 відкрито користується цим торгівельним павільйоном, утримує його, здійснює ремонтні роботи та сплачує за використану електроенергію, тим самим продовжує добросовістно, безперервно та відкрито користуватись торгівельним павільйоном та земельною ділянкою.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння як ознаки набувальної давності за статтею 344 ЦКУкраїни, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного документа, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування положень частини першої статті 344 ЦК України.

Відповідно до даних технічного паспорту, виготовленого 05.03.2007 КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації", до складу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11-17).

З додатку до розпорядження Недригайлівського селищного голові від 17.02.2016 № 26-ОД "Про перейменування вулиць та провулків в смт Недригайлів" слідує, що вулицю Комінтерна перейменована на Незалежності (а.с. 27-29).

Зазначені факти указують на те, що позивач ОСОБА_1 добросовісно заволодів торгівельним павільйоном, що розташований в АДРЕСА_1 , продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном більше десяти років, на зазначене майно не претендують інші особи, а у позивача відсутній юридичний документ (ордер, договір найму, оренди, зберігання тощо) на вказане нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що право позивача підлягає захисту в обраний ним спосіб - на підставі частини першої статті 344 ЦК України, та за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на торгівельний павільйон, що розташований по АДРЕСА_1 , згідно технічного паспорта: А-1 кіоск.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Недригайлівської селищної ради Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на торгівельний павільйон, що розташований по АДРЕСА_1 , згідно технічного паспорта: А-1 кіоск.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко