№ 113538499, 18.09.2023, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН №337/4255/23

Провадження №3/337/1666/2023

18 вересня 2023 року

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 вересня 2023 року м.Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Лілія Геннадіївна, за участю захисника адвоката Мартинишина П.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ДПП Управління патрульної поліції в Запорізькій області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, мешкаючого АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

02.08.2023 року о 01 годині 12 хвилин у м. Запоріжжі, в Хортицькому районі, вул. Калнишевського, біля будинку 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`янінні. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 6449 від 02.08.2023 року. Від керування ТЗ відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 24 серпня 2023 року надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що 2 серпня 2023 року порушив Правила дорожнього руху, поліцейські виявили ознаки сп`яніння, провину визнає, однак надав заяву про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що потребує правничої допомоги, в подальшому у судові засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду повідомлений належним чином, з заявами про відкладення не звертався.

Адвокат Мартинишин П.В. просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначає, що протокол містить посилання на порушення ОСОБА_1 п. 2.9-а ПДР України, однак даний пункт містить загальний перелік заборон водієві, що не дає можливості однозначно кваліфікувати дії особи за конкретним підпунктом і є підставою вважати про невідповідність даного протоколу вимогам ст. 256 КУпАП. ОСОБА_1 свою вину не визнає, вказує, що 02.08.2023 року транспортним засобом «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , не керував, в статусі водія не був. 02.08.2023 року приблизно о 00 годині ЗО хвилин ОСОБА_1 знаходився у салоні транспортного засобу «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , який заздалегідь вже був припаркований напроти буд. 1, по вул. Калнишевського, Хортицького району у місті Запоріжжя. Місце проживання ОСОБА_1 та місце складання адміністративного протоколу знаходиться на відстані 200 метрів, тобто відстань незначна, а місце паркування транспортного засобу влаштовує власника. В той день, виходячи з дому ОСОБА_1 направився до свого автомобіля з метою забрати деякі речі, але коли він перебував у салоні транспортного засобу, до нього під`їхав екіпаж патрульної поліції. Після чого, поліцейські вийшли із службового автомобіля та підійшли до автомобіля ОСОБА_1 , з метою перевірити документи та нагадати останньому, що він порушив комендантську годину. В процесі перевірки документів, поліцейські виявили факт алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 6820 на що останній погодився. На фрагменті відеозапису о 08 хвилині 59 секунді зафіксовано проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager громадянином ОСОБА_1 в результаті чого отримано результат 1.66 проміле. Не погоджуючись с результатом Alkotest Drager 1.66 проміле ОСОБА_1 , вимагає пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» м. Запоріжжя. Поліцейський проігнорував вимогу ОСОБА_1 , окрім того, не дочекавшись результату аналізу Alkotest Drager 1.66 почав складати адміністративний протокол. Таким чином, поліцейський порушив інструкцію від 09.11.2015 року № 1452/735 про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розпочавши неупереджено складати адміністративний протокол, без належного результату огляду про стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Перебуваючи у розгубленому та незахищеному стані ОСОБА_1 повідомив на лінію 102 скаргою про порушення дій з боку працівників патрульної поліції та викликав відповідальних керівників підрозділу. На фрагменті відеозапису о 33 хвилині 19 секунді на місце прибув наряд патрульної поліції у складі керівників, який почав розбирати правомірність складання адміністративного протоколу, зробив зауваження підлеглим та констатував факт порушення інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735 про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В подальшому керівники поліції надали вказівки підлеглим, щодо обов`язкового проходження ОСОБА_1 медичного огляду у закладі охорони здоров`я.

Далі, перебуваючи у закладі охорони здоров`я КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» м. Запоріжжя, лікар ОСОБА_2 провів огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу алкотестера марки невідомого виробництва, що не передбачено інструкцією від 09.11.2015 року № 1452/735 про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На фрагменті відеозапису о 01 годині 30 хвилині 09 секунді лікар надав предмет, схожий на алкотестер ОСОБА_1 . В результаті огляду отримали вже 1,40 проміле, який істотно найменше показника від попереднього аналізу. Сам результат не зафіксовано на боді камеру поліцейського, а лише ОСОБА_1 , був ознайомлений зі слів лікаря. Не погоджуючись з висновками алкотестера, ОСОБА_1 вимагає від лікаря відібрати у нього аналіз біологічного середовища сечі.

На фрагменті відеозапису о 01 годині 31 хвилині 01 секунді зафіксовано як зразки біологічного середовища (сечі) у ОСОБА_1 були відібрані лише в одну ємність, яка до того ж не була запечатана та розпечатана перед її використанням, а знаходилася на столі у розпечатаному вигляді, також ємність була передана лікарем без використання одноразових рукавичок, що дозволяє припустити наявність у ємності сторонніх речовин від попередніх аналізів, що заборонено Інструкцією від 09.11.2015 року № 1452/735 про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На фрагменті відеозапису о 01 годині 32 хвилині 07 секунді зафіксовано, що ОСОБА_1 виходить з кімнати забору біологічного матеріалу та невідомим голосом чутно «Залиште ємність на полиці», який на мій погляд не були дослідженні лікарем взагалі.

Огляд на виявлення перебування у стані алкогольного сп`яніння, проведено з грубим порушенням вимог діючого законодавства, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Долучений відео доказ під назвою ААД№512281-Обрезка 01 не містять належних та допустимих доказів підтвердження, того що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння за обставинах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а назва відеоматеріалу констатує порушення вимог інструкції від 18.12.2018 № 1026 із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Під час ознайомлення з матеріалами справи представником ОСОБА_3 , звернено увагу на листок пояснення від ОСОБА_1 , про визнання своєю провини, просить не використовувати це пояснення як доказ, оскільки пояснення складено не в рамках розгляду адміністративної справи. ОСОБА_1 є юридично не обізнаним, не має юридичної освіти, тому не міг з власної ініціативи скласти пояснення про визнання своєї вини у вчиненні вищенаведеного правопорушення.

Вислухавши доводи захисника, оглянувши у судовому засіданні матеріали відеофіксації, які містять інформацію щодо руху транспортного засобу та процедуру огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі, розглянувши матеріали провадження: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт інспектора поліції, направлення на огляд на стан сп`яніння, Акт медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, позитивний результат -1,66% тестування на стан сп`яніння № 1560 від серпня 2023 року, висновок лікаря-нарколога щодо результатів медичного огляду відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння та Акт медичного огляду з метою виявлення стану сп`янінням № 6499, згідно якого лікарем ОСОБА_4 встановлені такі ознаки сп`яніння, як загальмованість та млявість поведінки обстеженого, порушення артикуляції, змазаність мови, почервоніння очей, хиткість ходи, наявний запах алкоголю з порожнини рота, результат обстеження приладом АТ 6820 -1,40 проміле, результат лабораторного обстеження етанол в сечі -2,03% (результат доданого аналізу №2065), заключний діагноз за результатами огляду гостра алкогольна інтоксикація, алкогольне сп`яніння, суд приходить до наступних висновків.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №512281 від 2 серпня 2023 року містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.

Згідно зі ст.7 КпАП України провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За положеннями ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Згідно зі ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 2.9. підпункт а) Правил дорожнього руху України визначає, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; згідно п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальності за цим законом підлягають особи, які керують транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, або особи, які керували транспортним засобом та відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно з п.п.2,4 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Таким чином, в разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.ч.1-4 ст.130 КпАП України, до нього долучаються докази перебування особи у стані сп`яніння або відмови від проходження такого огляду.

Факт керування транспортним засобом підтверджено в суді в ході розгляду справи змістом відеозапису події. Наявність ознак сп`яніння, виявлена поліцейськими під час зупинки транспортного засобу, зазначена в направлені на огляд на стан сп`яніння. Таким чином, поліцейський, встановивши за власним усвідомленням наявність у водія візуальних ознак алкогольного сп`яніння, правомірно запропонував йому пройти огляд

Пунктами 2,3,7-11 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Порядок направлення особи для проведення огляду, передбачений Інструкцією, виходячи з її змісту, діє в разі надання особою згоди на проведення такого огляду, і не застосовується у випадку, якщо особа відразу відмовилася від проходження огляду.

Згідно п.п.12,13,14 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи не можливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Отже, інші біологічні середовища, зокрема і аналіз крові в медичному закладі обов`язково проводиться у випадках, коли неможливо взяти зразки біологічних середовищ та якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами та у випадку ДТП із смертельними наслідками.

Лабораторне дослідження є вторинним від медичного огляду, воно підтверджує або спростовує висновок, зроблений лікарем на підставі медичного огляду. Слід зазначити, що лікар під час огляду особи не повинен давати оцінку її поясненням і спростовувати їх, а має встановлювати стан сп`яніння або його відсутність, що ним і було зроблено. Остаточний діагноз повинен бути встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, що здійснюється лікарем в процесі огляду водіїв.

Тобто діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину.

Клінічні дані в поєднанні з результатом тесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією алкоголю або наркотичних речовин.

Отже, порушення процедури огляду відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, в результаті розгляду справи встановлено не було.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, є необґрунтованими і повністю спростовуються матеріалами відеофіксації.

Посилання захисника на те, що відеозаписи не є доказами в справі, оскільки є не безперервними, суд до уваги не приймає та зазначає наступне.

Дійсно відеозаписи події не є безперервними, як того вимагають відомчі підзаконні акти МВС України.

Разом з тим, суд вважає, що враховуючи обставини справи, вказані відеозаписи автоматично не можуть означати недопустимість доказів, оскільки на них чітко зафіксовано обставини події, поведінку ОСОБА_1 та обставини складання адміністративного протоколу.

Порушення принципу безперервності відеозапису не впливає на належність і допустимість відеозапису як доказу в цілому. Суд відхиляє цей аргумент також з тих мотивів, що визнання недопустимим вагомого доказу, який фіксує повну картину розвитку подій через недотримання принципу безперервності лише в один момент часу, про який не заявлено, що він приховує важливі обставини, є занадто формальним підходом і суперечить суті права на справедливий судовий розгляд.

Наявні в матеріалах справи фрагменти відеозаписів та інші матеріалі справи, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння порушення п.2.9.а ПДР України, а тому є допустимими і належними доказами.

Заперечення про те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом є непереконливими. В наявному в матеріалах справи протоколі докладно викладена суть адміністративного правопорушення, також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші необхідні відомості. Будь-які виправлення в протоколі відсутні. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Що ж стосується інших доводів, наведених захисником, то вони також не спростовують належності та допустимості наведених вище доказів та не містять у собі достатніх даних для висновку про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, в тому числі через його невідповідність нормам чинного законодавства, порушення яких призвело або могло призвести до неправильного застосування норм процесуального або матеріального права.

Оцінюючи сукупність доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку із показаннями свідків, суд вважає, що вони у повному обсязі доводять вину ОСОБА_1 за наведених вище обставини.

Доводи захисника при розгляді справи зводилися до допущених порушень Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння в частині порушення черговості пропозицій щодо огляду на місці та у медичному закладі та інші порушення, допущені при заповненні матеріалів провадження.

Однак, за умов очевидності дослідженої сукупної доказової бази, процесуальної поведінки винуватої особи, недоліки посадових осіб при складанні протоколу та інших процесуальних документів, за своєю правовою природою є способом процесуальної фіксації певного факту, обставини якого встановлюються та доповнюються іншими доказами, є проявом правового пуризму на шкоду інтересам правопорядку та правосуддя.

У рішенні у справі Сутяжник проти Росії від 23 липня 2009 року ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності. Тобто, не кожен дефект певного адміністративного акту, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, правовий пуризм на відміну від обставин істотного та непереборного характеру завжди призводить до порушення принципу правової визначеності. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, які б унеможливили прийняття висновку судом. Дії працівників поліції в цілому відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Інші доводи захисника є формальними та такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів.

Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Отже, на думку судді, поза розумним сумнівом належними, допустимими і достатніми за своїм змістом доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена і його дії кваліфіковані правильно за ч.1 ст.130 КпАП України.

Термін накладення адміністративного стягнення за цим правопорушенням на день розгляду судом справи не закінчився.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи , яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги ст.33 КУпАП.

Покарання передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативним.

Крім того, з ОСОБА_1 на підставі ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись: ст.ст.130 ч.1 , 33, 221, 283, 287-294, КУпАП, ЗУ «Про судовий збір»

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, мешкаючого АДРЕСА_1 ) винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 ( сімнадцять тисяч) гривень в прибуток держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300, Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997, Рахунок:UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету:21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У разі несплати у встановлений законом строк штрафу стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, мешкаючого АДРЕСА_1 ) на підставі ст.308 КУпАП у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень в прибуток держави.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, мешкаючого АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн(отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії . Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя Л.Г. Салтан