Постановление суда № 113530216, 18.09.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 вересня 2023 рокусправа № 380/20047/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 35; код ЄДРПОУ 08571340) з вимогами:

- визнати протиправними дії Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, які полягають у відмові провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та у відмові виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01 січня 2021 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року;

- зобов?язати Львівський державний університет безпеки життєдіяльності перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2021 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2021 року.

Ухвалою суду від 30.08.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

15.09.2023 за вх.№ 70503 від представника надійшла заява представника позивача про поновлення процесуального строку. В обґрунтування заявленого клопотання покликається на те, що з 29.01.2020 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів за спеціальним/військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що є підставою для перерахунку пенсії. Крім цього, зазначив, що право пенсіонера на отримання пенсії в розмірі, який пов`язаний зі зміною прожиткового мінімуму відповідного року безпосередньо впливає на виникнення обов`язків суб`єктів владних повноважень провести відповідний перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення пенсіонера на відповідний рік, а в разі невиконання цього обов`язку повідомити пенсіонера про підстави невиконання цього обов`язку. Вказує на відсутність доказів сповіщення позивача щодо невиконання конституційних принципів, невиконання рішення суду щодо перерахунку грошового забезпечення у зв`язку із підвищенням прожиткового мінімуму. Вважає, що норми статті 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникають у зв`язку виплатою недоплаченої суми пенсії.

Вирішуючи питання про обґрунтованість доводів позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та суд керується таким:

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся в серпні 2023 року до суду з цим позовом та оскаржує відмову Львівського державного університету безпеки життєдіяльності щодо невидачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для проведення перерахунку його пенсії із 01.02.2021. В сукупності наведені аргументи позивача зводяться до того, що на спірні правовідносини не слід поширювати дію норм, що встановлюють строки звернення до суду. Суд відхиляє такі аргументи позивача з огляду на таке.

Визначальною умовою для обчислення строку звернення до суду слід встановити з якого дня позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 сформував таку правову позицію:

«[…] 21. Відтак, на думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.[…]

24. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

25. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. […]

27. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. […]

32. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

33. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. […]

35. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19)».

Відповідно до доводів позивача, довідка про грошове забезпечення станом на 01.01.2021 повинна була бути видана у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідно до Постанови №704, з наступними змінами та доповненнями, в січні 2021 року та скерована до ГУ ПФУ для перерахунку розміру його пенсії з 01.02.2021. Відтак, позивач, не отримавши збільшену пенсію за лютий 2021 року, повинен був достеменно дізнатись про обставини, які трактує як порушення свого права на належний рівень соціального забезпечення. Суд вкотре наголошує, що судовий захист повинен надаватися тому, хто турбується про свої права, а відкриття провадження у справі за позовом, поданим зі значним пропуском строку звернення до суду шкодить забезпеченню юридичної визначеності та створює ризик розбалансування системи соціального захисту України.

Суд вважає, що наведені в заяві від 15.09.2023 представником позивача аргументи зводяться до загальних розмірковувань про необхідність захисту прав позивача безвідносно до дотримання ним вимог процесуального закону. Оскільки з цим позовом позивач звернувся до суду в серпні 2023 року, він пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду. Повідомлені позивачем обставини жодним чином не пояснюють та не доводять поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Такий підхід до правозастосування у цій категорії спорів відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 (постановленій в ідентичній процесуальній ситуації, за аналогічних фактичних обставин справи), де касаційний суд зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше.

Суд зауважує, що позивачем не повідомлено суду жодної фактичної обставини, що перешкодила ОСОБА_1 звернутися до суду з цим позовом в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України суд повертає позовну заяву, якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.

Оскільки суд дійшов висновку, що повідомлені позивачем обставини не доводять поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовну заяву ОСОБА_2 слід повернути.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна