Решение № 11348498, 14.09.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2010 р. Справа № 17/134/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача, Бондаренко І.О., довіреність № 2042 від 31.12.09р.;

від відповідача, не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/134/10

За позовом: Дочірнього підприємства “Миколаївський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», (54048, м.Миколаїв, вул. Проектна, 1),

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Агроекспорт”, (57263, Миколаївська область, Жовтневий район, с.Шевченкове, вул. Урожайна, 1)

про: стягнення коштів та розірвання договору суборенди.,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Миколаївський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(далі-позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Агроекспорт” (далі-відповідач) про стягнення коштів та розірвання договору суборенди.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Про дату, час і місце судового засідання з розгляду спору сторони повідомлені у встановленому порядку, проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував. При цьому, направлена на адресу відповідача ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв’язку з позначкою «із закінченням терміну зберігання». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «із закінченням терміну зберігання», з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представників останнього.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

Між Дочірнім підприємством “Миколаївський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(далі-позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Агроекспорт” (далі0відповідач) 18.06.2004р. було укладено договір суборенди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду земельну ділянку площею 7950 м.кв. за адресою: м.Миколаїв, вул. Проектна,1 строком до 31.10.2028 року для розміщення ємностей по накопиченню олії з масло екстраційного заводу «Екстрол»по вул. Проектна,1.

Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його реєстрації. Державна реєстрація договору була здійснена Миколаївською регіональною філією «Центр державного земельного кадастру»22.06.2004 року.

На виконання договірних зобов'язань позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт суборенди за актом приймання-передачі землі від 22.06.2004 року. Таким чином, з боку позивача договірні зобов'язання виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що використання землі в Україні є платним. Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувач зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що річна суборенда плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,2 % від її нормативної грошової оцінки, де нормативна грошова оцінка на підставі витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі розрахунку, складеного ТОВ "Південьприватзем» на час укладення цього договору, складає 1630942,05 грн. (з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації 1,02)

Відповідно до п. 4.4. договору сторони домовилися, що суборендна плата за земельну ділянку вноситься ВАТ «Агроекспорт»з дати передачі земельної ділянки за актом приймання-передачі об'єкта суборенди, щомісячно в залежності від кількості днів у місяці враховуючи, що суборендна плата за день розраховується як 1/365(366) від розміру річної суборендної плати, на протязі 30 днів наступного місяця за звітним на поточний рахунок ДП «Миколаївський річковий порт»

Але, не зважаючи на вище перелічені пункти договору та вимоги закону, суборендар узяті на себе зобов'язання належним чином не виконує та не сплачує суборенду плату з квітня 2006 року по сьогоднішній день.

29.12.2006 року Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області було зареєстровано припинення ВАТ «Агроекспорт»згідно ухвали господарського суду Миколаївської області від 25.12.2006 року про ліквідацію останнього в зв'язку з банкрутством. В зв'язку з цим заборгованість за договором нараховувалася орендодавцем лише до 29.12.2006 року. Проте, на даний час ВАТ «Агроекспорт»перебуває в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як зареєстрована та діюча юридична особа, оскільки ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.10.2007 року державна реєстрація припинення ВАТ «Агроекспорт»була відмінена.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення за гальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 ГПК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 4.2 договору річна суборенда плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 1,2% від її нормативної грошової оцінки, яка становить 1630942,05 грн. Згідно до п.4.2. договору, суборненда плата щорічно індексується на коефіцієнт 1,02. Таким чином, заборгованість за річну суборендну плата за 2006 рік складає 15227, 94 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановденого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до п.4.4 договору суборендна плата за земельну ділянку вноситься суборендарем на протязі 30 днів наступного місяця за звітнім. Таким чином, суборендар повинен був сплатити суборендну плату за квітень 2006 року до 30.05.2006р., тому борг виник 31.05.2006 р. і розраховується за період з 31.05.2006р. по 31.03.2010р. Отже за розрахунком позивача, збитки від інфляціїї складають 11455, 72 грн., 3% річних- 1152, 91 грн.

Відповідно до п. 4.7. договору за несвоєчасну сплату суборендної плати стягується пеня на суму заборгованості з суборендної плати із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості, за кожень день прострочення платежу.

Розмір пені в сумі 868 грн. 543 коп., позивач розрахував за період з квітня 2006 року по грудень 2006р., тобто більш ніж за шість місяців, в той час як згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання припиняється, якщо інше не встановлено договором або законом, через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Нарахування пені за прострочку платежу відповідно до положення ч.6 ст.232 ГК України повинно було припинитися через шість місяців, тобто через 181 дня.

Проте, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Однак позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦПК України)., але в матеріалах справи відсутня заява від сторони про застосування позовної давності.

Враховуючи вище наведене, станом на 31.12.2009р. заборгованість відповідача за прострочення сплати суборендної плати з урахуванням збитків від інфляції, пені та 3% річних від простроченої суми складає 28705,11 грн.

Таким чином, має місце грубе та систематичне невиконання відповідачем умов договору щодо термінів внесення суборендної плати.

Відповідно до п. «д» ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених земельним кодексом України.

Відповідно до п. 12.4 договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з викладеного вище, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а відповідач порушив свої зобов'язання відносно своєчасної сплати суборендної плати за користування земельною ділянкою. Таким чином, позивач має право достроково розірвати договір суборенди.

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається та зобов'язання, які взяли сторони на себе при укладенні Договору, повинні виконуватися належним чином та відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

                                                            ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Агроекспорт”, (57263, Миколаївська область, Жовтневий район, с.Шевченкове, вул. Урожайна, 1; код 25376829) на користь Дочірнього підприємства “Миколаївський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», (54048, м.Миколаїв, вул. Проектна, 1; код 03150160) 15227,94 грн. суми основної заборгованості, 11455,72 грн. –збитки від інфляції, 1152,91 грн. –3% річних; 868, 54 грн. пені; 383,05 грн. –держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір суборенди земельної ділянки від 03.12.2004р. укладеного між Дочірнім підприємством “Миколаївський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»та Відкритим акціонерним товариством “Агроекспорт”.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя