Решение № 11348496, 14.09.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2010 р. Справа № 3/105/10

За позовом : Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18

До: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

54000, АДРЕСА_1

АДРЕСА_2

Про: стягнення заборгованості в сумі 4846,13 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Кузьміна Б.М., за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 2243,75 грн. - основного боргу, 287,52 грн. сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, 71,11 грн. - 3% річних, пені 2243,75 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм Цивільного законодавства України та умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2905 від 01.03.2006 року.

14.09.10 р. в судовому засіданні позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначає, що відповідач сплатив основний борг в сумі 2243,75 грн., отже просить суд стягнути з останнього інфляційних збитків в сумі 287,52 грн., 3% річних в розмірі 71,11 грн., пеню в сумі 2243,75 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Відповідач 13.09.10 р. через канцелярію суду надав заперечення на позов, в яких зазначає, що 20.08.10 р. було сплачено 2243,75 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 38 від 28.08.10 р., та при цьому вважає необґрунтованим нарахування до стягнення пені в розмірі 2243,75 грн., оскільки позивач не виконував свої зобовязання в повному обсязі з приводу неналежного прогріву опалюваних приладів. Отже, просить суд не стягувати пеню в сумі 2243,75 грн.

14.09.10 р. суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

01.03.2006р. між ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль»(далі - Енергопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1 (далі - Споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2905, відповідно до п.1 якого Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно Додатку №1/1 до Договору обсяги теплопостачання здійснювались Енергопостачальною організацією»до будинку Споживача по АДРЕСА_2. Договір пролонговувався на кожний наступний рік. Відповідно до п.6.3. договору Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду повинен сплачувати Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Матеріали справи свідчать, що з листопада 2007р. по квітень 2010р. відповідачу позивачем було поставлено теплової енергії на суму 7896,25 грн., яку останній оплатив лише частково в розмірі 5652,50 грн.

Про постачання теплової енергії в зазначений період свідчать наряди на підключення (3 шт.), відомості споживання теплової енергії абонентом (10 шт.), рахунки (18 шт.) на оплату за теплову енергію ( з актами прийому-передачі теплової енергії споживачу) факт направлення яких зафіксовано в реєстрах вручення рахунків та актів.

Про часткову сплату за поставлену теплову енергію свідчать копії платіжних доручень № 20/1796/47 від 28.02.08 р., № 3/1592/478 від 14.05.08 р., № 28126 від 13.02.09 р., № 2 від 24.06.09 р., № 3 від 08.12.09 р., № 6 від 22.01.10 р.

За даними позивача, відповідач в період розгляду даної судової справи сплатив основну заборгованість в розмірі 2243,75 грн., про що свідчить банківська квитанція № 38 від 20.08.10 р. Цей факт, підтверджено сторонами в судовому засіданні.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не спростував заявлені вимоги позивача в частині стягнення основного боргу, але надав документальні докази які свідчать про здійснення заходів щодо належного виконання взятих на себе договірних зобовязань.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно норм ст. 610, п. 1 п.п.3 ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У відповідності до п.7.4.2. договору сторони дійшли згоди за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1,0 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України №686 від 20.05.1999р.

Як вбачається з розрахунків позивача, за період з лютого 2009р. по липень 2010р. розмір пені складає в сумі 2243,75 грн.

За правилами ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Матеріали справи свідчать, що 10.02.2010 р. відповідачем на адресу позивача було направлено листа № 5 про невідповідність наданих послуг.

17.02.2010 р. представниками «Миколаївська ТЕЦ»було проведено обстеження параметрів теплопостачання приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в результаті якого встановлено, що в зазначеному приміщенні має місце невідповідність температури, а саме 11-13 С при встановленій 16-18 С, про що складено відповідний акт.

01.03.2010 р. позивач направив відповідачу відповідь за № 127-Ю, в якій зазначив, що з приводу неналежного прогріву опалюваних приводів, відповідач має звернутись до організації, яка є балансоутримувачем приміщення, тобто до ТОВ «Центральний - 1».

Відповідно до п. 36 Правил користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 р. № 1198 теплопостачальна організація зобовязується: забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

Фактично по даній справі має місце винятковий випадок коли споживач належно виконуючи протягом дії договору свої обовязки, в спірний період намагався зясувати та врегулювати невідповідність послуг, які були надані позивачем.

Тому, при вирішенні питання щодо зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, судом була врахована правова позиція Вищого господарського суду України з даного питання, а саме, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання суд обєктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Отже, суд щодо наявності достатніх підстав та можливості зменшення розміру пені, відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважаючи даний випадок винятковим, виходячи з конкретних обставин справи та інтересів сторін, дійшов висновку про можливість зменшення розміру неустойки по даній справі та стягнути з споживача на користь кредитора пеню в розмірі 1,00 грн.

Крім того, відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Таким чином, позивач цілком обґрунтовано нарахував відповідачу до стягнення 287,52 грн. інфляційних ( за період з листопада 2007 р. по липень 2010р.), 71,11 грн. 3% річних (за період з листопада 2007р. по липень 2010р.).

Отже, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (54000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»(54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18, код ЄДРПОУ 30083966 ) інфляційних 287,52 грн., 3% річних 71,11 грн., пені 1,00 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3.В іншій частині позову щодо стягнення пені відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 20.09.2010 року.

Суддя