№ 113451247, 13.09.2023, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/1021/23 від13.09.2023

н\п 3/490/1812/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Спінчевській Н.О., за участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Балабан О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

29 січня 2023 року о 23 годині 53 хвилин у м. Миколаєві, вул. Пушкінська, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Ducato, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі - відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав. Зазначив, що він транспортним засобом не керував, а просто прийшов до нього щоб забрати свої речі. Крім того пояснив, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, однак працівники поліції тиском його змусили відмовитись.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Балабан О.І. у судовому засідання просила закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі ст. 247 КУпАП. Крім того зазначила, що зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейськими не здійснювалось. Також вказала, що працівники поліції тиском змусили відмовитись ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає умисну форму вини.

Порядок фіксаціївказаного порушеннята проходженнямедичного оглядурегламентовано ст.266КУпАП,Порядком направленняводіїв транспортнихзасобів дляпроведення оглядуз метоювиявлення стануалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,і проведеннятакого огляду,що затвердженийпостановою КабінетуМіністрів Українивід 17грудня 2008року №1103 (далі Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015р. № 1452/735 (далі Інструкція).

Згідно ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст.266 КУпАП.

Відповідно до п.п.6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі- Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:

-протоколом проадміністративне правопорушеннявід 30.01.2023року серіяААБ №327140,в якомувказані обставинивчинення адміністративногоправопорушення,а саме керування ОСОБА_1 29.01.2023 року о 23 годині 53 хвилин транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів та його відмова від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі;

- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкогольні напої та підтвердив факт відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, заперечень не надав.

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, факт відмови ОСОБА_1 відпроходження оглядуна станалкогольного сп`янінняна місцізупинки та в медичному закладі не викликає сумнівів, оскільки підтверджується вищезазначеними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП України, під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і його зупинка поліцейськими не здійснювалась, є безпідставним та спростовується наявними матеріалами. Зокрема, з відеозапису вбачається, що на запитання поліцейського: чи їде ОСОБА_1 додому, останній відповів «так». Крім того, в процесі спілкування поліцейські зазначали про те, що зупинили ОСОБА_1 за порушення ПДР України, однак ОСОБА_1 за весь час спілкування не зазначав про те, що він не керував транспортним засобом, не намагався спростувати таке твердження, в протоколі про це не зазначив. А тому вказані доводи про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом суд розцінює як спробу уникнути адміністративної відповідальності.

Що стосується твердження захисника про те, що поліцейським не зазначалось про наявність ознак, то вказане спростовується відеозаписом та матеріалами справи. Так, на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та на запитання чи вживав він сьогодні алкогольні напої, останній відповів «так, вживав».

Суд не приймає доводів захисника про тиск працівників поліції з метою відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Так, при досліджені відеозапису зробленого на місці зупинки, поліцейська пропонує пройти огляд на місці зупинки, на що отримує відмову. На пропозицію проїхати до медичного закладу для проходження огляду, ОСОБА_1 чітку відповідь не дає, спочатку каже "ні", потім " так - ні", потім сумнівається, в подальшому каже: «поїхали», через деякий час знову категорично заявив, що не хоче нікуди їхати. Разом з тим, відео не містить факту тиску чи іншого будь-якого впливу працівників поліції на особу, а зафіксовано розмову поліцейських з ОСОБА_1 .

В даній ситуації суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 після зупинки його транспортного засобу повідомив поліцейським про те, що вживав алкогольні напої, а тому не мав наміру проходити огляд, оскільки знав, що при такому огляді може бути підтверджено стан його алкогольного сп`яніння. Як під час зупинки, складання адміністративних матеріалів, а також після цього, про незаконні дії працівників поліції ОСОБА_1 не заявляв, зі скаргами на такі дії не звертався.

При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що в той час був в стані алкогольного сп`яніння, оскільки вживав разом з другом алкогольні напої, проте намагаючись уникнути адміністративної відповідальності, переконував суд, що він не керував транспортним засобом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При розгляді справи та винесені рішення, суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, зважаючи на те, що ч.1 ст.130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 як на особу, який був водієм і в нього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, але він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу у розміріоднієї тисячінеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки згідно довідки УПП в Миколаївській області, ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 від 17.01.2006 року.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України Про судовий збір з ОСОБА_1 підлягає стягненнюна користьдержави судовийзбір врозмірі 536,80грн.

Суд не бере до уваги твердження захисника про те, що працівники поліції тиском змусили відмовитись ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки з відеозапису, який здійснювався безперервно вбачається, що поліцейський запропонувала пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що він відмовився, а також у медичному закладі, однак ОСОБА_1 ухилявся від конкретної відповіді. В подальшому після розмови з поліцейським ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - №UA438999980313010149000014001, код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість грн. вісімдесят коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В.Л. Лященко