Постановление суда № 113389110, 11.09.2023, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8871/23

2-а/296/164/23

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2023 рокум.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шкиря В.М., ознаймившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа: поліцейський 1 батальйону,3 роти УПП в Житомирській області Сторожук Віктор Олександрович -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа: поліцейський 1 батальйону, 3 роти УПП в Житомирській області Сторожук Віктор Олександрович про скасування постанови серії ЕАТ№ 7601295 від 26.08.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із позовною заявою, мною встановлено, що позовна заява подана до суду з пропуском 10-ти денного строку встановленого ч.2 ст.286 КАС України, оскільки постанову виненсено 26.08.2023 , а з позовом позивач звернувся до суду 08.09.2023 тоді, як останнім днем на звернення є 05.09.2023

Разом з цим позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на звернення до суду з позовом позивач вказує, що оскаржувану постанову він отримав лише 05.09.2023, а тому пропустив строк на звернення не зі своєї вини.

Вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так ч.2 ст.286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Відповідна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №463/1284/18.

Оскаржувана постанова серії ЕАТ №7601295 від 26.08.2023 містить відомості, що ОСОБА_1 відмовився від її отримання та її надіслано йому поштовим зв`язком 28.08.2023

Позивач вказує, що отримав постанову 05.09.2023, тобто в останній день коли її можна оскаржити, проте доказів цьому суду не надав

Натомість, позивачем долучено доручення Житомирського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги №842 від 01.09.2023 де вказано, що 29.08.2023 відповідно до наказу Центру №842 йому було призначено захисника - Логінова Руслана Миколайовича, для надання безоплатної вторинної правової допомоги для складання документів процесуального характеру (оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7601295)

Вищевикладене свідчить про те, що вже 01.09.2023 позивач мав професійного адвоката для оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7601295 проте позов до суду подав лише 08.09.2023, отже позивач не довів, що строк зверненя до суду пропущено з повжних причин чи з вини іншої особи, а тому суд визнає її неповажною

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України). Позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу (п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Крім того, разом з позовом позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, а в разі неможливості звільнення відстрочити чи розстрочити сплату такого збору, в якому він вказує, що він є учасником бойових дій, у зв`язку з пораненям та станом здоров`я не має змоги працювати, має інвалідність, має неповнолітню дитину 2020 року народження, як ВПО змушений винаймати квартиру, інших доходів не має, а тому сплативши судовий збір він місяць не зможе нормально проживати, харчуватися, сплачувати комунальні платежі

Розглянувши клопотання приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями ч. 1 ст.8ЗУ «Просудовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнитивід йогосплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Як вбачається, даною статтею Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Приписи статейКАС України таЗакону України «Про судовий збір»не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ JedamskiandJedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Отже,звільнення відсплати судовихвитрат судомможливе лишеза наявностідля тогопідстав передбаченихв ч.1ст.8ЗУ«Просудовий збір».Оскількипозивач не надав відомостей що:

- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, як фізичної особи за попередній календарний рік;

або що він є:

- військовослужбовцем, чи батьком, який має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

- одиноким (батьком), що маює дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;

- членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

- особою, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

-шо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю

клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, як і клопотання про відстрочку чи розстрочку судового збору, оскільки позивач не долучив жодного доказу до свого клопотання.

Ні відомостей про доходи за 2022 рік, чи про те, що він є військовослужбовцем, перебуває після поранення а реабілітації, що він має на утриманні неповнолітню дитину, та винаймає квартиру. Чи будь-яких інших доказів, які б свідчили, про його майновий стан.

Крім цього, ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" передбачено ряд підстав, що в силу Закону звільнюють позивачів від сплати судового збору, і на це не потрібне рішення суду.

Вирішуючи чи звільнений позивач від сплати судового збору в силу Закону виходжу з наступного.

Позивач долучив до позову посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_1 від 05.06.2023 де вказано, що він має 3 групу інвалідності і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни з 23.05.2023 по 01.06.2024

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій, постраждали учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового позову під час розгляду справ в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) виконується, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового позову у справах, пов`язаних із сплатою судового позову". Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" . У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на які поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу з питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначених у статті 12 цього Закону . Отже, вирішуючи питання про стягнення судового позову з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має завершити предмет та підстави позову; брати участь у справі захисту прав цих осіб з урахуванням положення статей 12, 22 Закону перевірки N 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду. у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадження N К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного суду від 22 квітня 2021 року справа N 700/301/20

ОСОБА_1 є позивачем у цій справі, предметом якого є скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП

Отже, позов у ??цій справі не соціального і правового захисту учасника бойових дій.

Отже, ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору на цій підставі.

Щодо ст.4, п.23 ч.1 ст.22, ч.2 ст.22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Цим же Законом передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

За цими положеннями пільги надаються зі сплати податків, зборів мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Суддею також перевірено чи має ще якісь пільги зі сплати судового збору позивач.

Так унктом 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно з п.2 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

При цьому, особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.

Тобто, від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи.

Позивачем не надано суду доказів стосовно того, що саме він є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та членом сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особи.

В свою чергу за змістом ст.5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 06.02.2020 у справі №640/21075/19 та від 23.07.2020 року у справі №240/12008/19.

Крім того, у ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначені пільги особам з інвалідністю внаслідок війни, проте пільг стосовно сплати судового збору для ветеранів війни-інвалідів війни вказана правова норма не містить.

Отже, позивач має сплатити судовий збір, оскільки відсутні підстави як для звільнення його від сплати судового збору судом так і Законом, як відсутні підстави для відстрочення чи розстрочення судового збору.

Відповідно до правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України зазначеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження№ 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі на 01.01.2023 рік - 2684 грн.

Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви позивачу в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 536,80 грн (2684 х 0,2).

Відповідно до ст. 169 КАС Українипозовна заява, подана без додержання вимог, викладених вст. 161 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Згідно із ч. 2 ст. 169 КАС Українинедоліки слід усунути у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Отже, на усунення недоліків позовної заяви:

- вказати інші підстави для поновлення строку на звернення до суду з позовом;

- сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн. на розрахунковий рахунок UА 978999980313101206000006832, отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/Корольов. р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ позивача), податковий номер, номер справи, найменування суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,161,169 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору його відстрочення чи розстрочки - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення йому копії даної ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає її вимоги, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановленіст. 256 КАС Українита оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Шкиря