Решение № 11337228, 16.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.10 р.                     Справа № 40/187пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Релігійна громада „Церкви Адвентистів сьомого дня м. Маріуполя Донецької області”, м. Маріуполь

до відповідача публічного акціонерного товариства „Фірма верхнього одягу „Фєя”, м. Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Маріупольської універсальної Товарної біржі ім. П.Ф. Дейнеги

про визнання біржового контракту дійсним

за участю:

представників сторін:

від позивача: Гавриличев В.М. - юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з’явилась

СУТЬ СПОРУ: Релігійна громада „Церкви Адвентистів сьомого дня м. Маріуполя Донецької області” звернулась до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до публічного акціонерного товариства „Фірма верхнього одягу „Фєя” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Маріупольської універсальної Товарної біржі ім. П.Ф. Дейнеги про визнання біржевого контракту №25137 від 02.07.99р. (договір купівлі-продажу).

Відповідач надав заяву, в якій повністю визнає вимоги позивача.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача та третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.07.99р. між Релігійною громадою „Церкви Адвентистів сьомого дня м. Маріуполя Донецької області” (далі, Покупець) та публічним акціонерним товариством „Фірма верхнього одягу „Фєя” (далі, Продавець) був укладений біржовий контракт (договір купівлі-продажу) №25137, на покупку основної будівлі дитячого садка, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 28, нежитловою площею 493,11 кв.м, що складає 89/100 ідеальної долі, розташованій на земельній ділянці 1659 кв.м(далі – предмет договору).

Відповідно пункту 1 біржового контракту Покупець купив та прийняв у власність предмет договору.

Згідно п.п. 1.4., 1.5. біржового контракту Продавець отримав готівкою в касу суму в розмірі 3333 грн. 33 коп. в день оформлення біржового контракту №25137 від 02.07.99р. за продаж предмету договору.

Біржовий контракт №25137 від 02.07.99р. був зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя за №536 від 02.07.99р.

Сторонами досягнуто суттєвих умов для договору про купівлю-продаж у розумінні ст. ст. 655, 656 ЦК України, тому у розумінні п. 8 ст. 181 ГК України подія відбулася і він вважається укладеним. Слід також зазначити, що метою будь-якої угоди є досягнення певного результату, яким у даному випадку є продаж об’єкту однією стороною та придбання його у свою власність другою стороною, що сторонами здійснено фактично.

На момент укладення цього біржового контракту, договори купівлі-продажу, укладені на біржі не підлягали нотаріальному посвідченню, згідно ст.15 Закону України „Про товарну біржу”. У зв’язку з цими обставинами відповідач відмовлявся від проведення нотаріального посвідчення біржового контракту (договір купівлі-продажу) №25137 від 02.07.99р.

А тому позивач намагається визнати біржовий контракт (договір купівлі-продажу) №25137 від 02.07.99р., укладений між сторонами, дійсним.

Стаття 657 ЦК України передбачає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Дійсно, ст.220 ЦК України встановлює наслідки недодержання вимоги про нотаріальне посвідчення договору.

Однак частина 2 ст. 220 ЦК України передбачає, що суд може визнати такий договір дійсним, якщо сторони домовились відносно всіх важливих умов договору, що підтверджено письмовими доказами, та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення.

У разі позитивного рішення суду наступне нотаріальне посвідчення договору не потребується: судове рішення має тут “компенсаторне” значення.

Судом перевірено, що даний біржовий контракт (договір купівлі-продажу) №25137 від 02.07.99р. на теперішній час дійсно підлягає нотаріальному посвідченню, однак не містить якихось протиправних умов, що суперечать закону, відповідає дійсним намірам сторін та відбулося його виконання сторонами.

За таких обставин, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, у зв’язку з чим біржовий контракт (договір купівлі-продажу) №25137 від 02.07.99р. слід визнати дійсним.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно приписів статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.09.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 655, 656, 657 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 42, 43, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, ст. 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Релігійної громади „Церкви Адвентистів сьомого дня м. Маріуполя Донецької області” до публічного акціонерного товариства „Фірма верхнього одягу „Фєя” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Маріупольської універсальної Товарної біржі ім. П.Ф. Дейнеки – задовольнити.

2. Визнати біржовий контракт (договір купівлі-продажу) №25137 від 02.07.99р., укладений між Релігійною громадою „Церкви Адвентистів сьомого дня м. Маріуполя Донецької області” та публічним акціонерним товариством „Фірма верхнього одягу „Фєя” - дійсним.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Фірма верхнього одягу „Фєя”, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Георгіївська, 2, ід. код 00309074, на користь:

- Релігійної громади „Церкви Адвентистів сьомого дня м. Маріуполя Донецької області”, 87547, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Шевченко, 254, ід. код 21955542, витрати по держмиту в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видавши наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено –21.09.10р.