Постановление суда № 113153459, 30.08.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволені заяви про винесення додаткового рішення

Справа № 500/2862/23

30 серпня 2023 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладене в листі від 28.04.2023 №2630-2641/М-02/8-1900/23, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до стажу на посаді судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, 08 років 07 місяців 02 дні стажу роботи, а саме: частину періоду роботи адвокатом у Тернопільській обласній колегії адвокатів з 15.09.1987 по 05.07.1993 тривалістю 05 років 00 місяців 00 днів, половину строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті ім. І. Франка тривалістю 02 роки 05 місяців 13 днів та 01 рік 01 місяць 20 днів військової служби у лавах Радянській Армії, та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 03.03.2023 перерахувати та виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із врахуванням стажу роботи судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тривалістю 38 років 03 місяці 00 днів з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №500/2862/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладене в листі від 28.04.2023 №2630-2641/М-02/8-1900/23.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка із 30 липня 1981 року по 26 червня 1986 року, період роботи адвокатом з 15 вересня 1987 року по 05 липня 1993 року та період служби в лавах Радянської Армії з 16.11.1979 по 28.07.1980.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 03.03.2023 з врахуванням стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме: половину строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка із 30 липня 1981 року по 26 червня 1986 року, період роботи адвокатом з 15 вересня 1987 року по 05 липня 1993 року та період служби в лавах Радянської Армії з 16.11.1979 по 28.07.1980, з урахуванням виплачених сум.

21.08.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача, у якій він зазначає, що зі змісту мотивувальної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 вбачається, що суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зарахування до стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан в пільговому розрахунку (один місяць служби дорівнює трьом місяцям служби в діючій армії). Утім, резолютивна частина рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 висновків суду щодо вказаних позовних вимог ОСОБА_1 не містить. З огляду на що представник позивача просить суд, керуючись статтею 252 КАС України, ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині зобов`язання зарахувати до стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан в пільговому розрахунку (один місяць служби дорівнює трьом місяцям служби в діючій армії).

Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено наступне.

Особливості ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Отже, з аналізу норм чинного законодавства України слідує, що додаткове судове рішення може бути прийняте у випадках, чітко встановлених процесуальним законом (стаття 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд вказує, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі, зокрема щодо судових витрат, якщо вказане питання не було вирішено.

Слід зазначити, що рішенням суду від 10.08.2023 у даній справі позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено в повному обсязі та, зокрема, зобов`язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період служби в лавах Радянської Армії з 16.11.1979 по 28.07.1980.

Суд зазначає, що в межах заявлених позовних вимог, враховуючи підстави позову судом розглянуто всі позовні вимоги, що заявлялися ОСОБА_1 при зверненні до суду, відтак, у суду відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Зі змісту поданої представником позивача заяви про ухвалення додаткового судового рішення слідує, що на переконання позивача не вирішеними залишились позовні вимоги в частині зобов`язання зарахувати до стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан в пільговому розрахунку (один місяць служби дорівнює трьом місяцям служби в діючій армії).

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем, при зверненні до суду із цим позовом не зазначено, та судом не встановлено, що на час звернення з позовом до суду між сторонами існував спір щодо порядку обрахунку такого періоду проходження військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан в пільговому розрахунку (один місяць служби дорівнює трьом місяцям служби в діючій армії).

Вирішуючи заявлені позовні вимоги зокрема в частині, що стосуються не зарахування відповідачем до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження позивачем військової служби у Збройних Силах СРСР з 16.11.1979 по 28.07.1980, в тому числі з 27.02.1980 по 15.05.1980 - на території Демократичної Республіки Афганістан, судом було надано оцінку вказаним обставинам справи із зазначенням законодавства, яке регулює такі правовідносини та щодо правил розрахунку такого стажу, а також зроблено висновок суду, який відображено в мотивувальній частині рішення.

Так, у мотивувальній частині рішення суду вказано: "За наведених обставин справи, зважаючи нормативно встановлене пільгове зарахування особам служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні, суд дійшов висновку, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягає зарахуванню період проходження ним військової служби у Збройних Силах СРСР, зокрема: з 16.11.1979 по 28.07.1980, при цьому, суд зазначає, що період проходження військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан, підлягає зарахуванню в пільговому розрахунку (один місяць служби дорівнює трьом місяцям служби в діючій армії)", (аркуш справи 44, аркуш рішення 6, абзац 2).

За наведених обставин суд зазначає, що дана справа розглянута в межах заявлених позовних вимог, а тому відсутні позовні вимоги, щодо яких не ухвалено рішення суду.

Проаналізувавши аргументи поданої представником позивачем заяви судом не встановлено тих обставин справи, які, в розумінні частини першої статті 252 КАС України, можуть бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення в даній судовій справі, оскільки такі не свідчать про неповноту судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними вимоги особи, заявлені при поданні позову.

Відтак, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги відсутність у поданій суду заяві обґрунтованих доводів про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, визначених частиною першою статті 252 КАС України, суд приходить до висновку, що така заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 252, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в ухваленні додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 30 серпня 2023 року.

Головуючий суддяМірінович У.А.