Решение № 113146071, 31.08.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/1681/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №923/1681/21

За позовом: Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 44279728, пр-т Ушакова, 37, м. Херсон)

до Відповідача: ОСОБА_1 , (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 42 445,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 42 445,68 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.12.2021р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №923/1681/21. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 р. №1402-VIII у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Херсонської області на господарський суд Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 для розгляду судової справи №923/1681/21 визначено головуючий суддя: Погребна К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2023р. суддею Погребною К.Ф. було прийнято справу №923/1681/21 до свого провадження. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу відповідна ухвала суду була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про прийняття справи до провадження направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про прийняття справи до провадження.

Також, на виконання вимог до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" 26.06.2023р. на веб-сайті суду було опубліковано ухвалу від 20.06.2023р. по даній справі, а, отже, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є виконавчим органом Херсонської міської ради з правами юридичної особи, утворений рішенням Херсонської міської ради від 26.02.2021 № 73 «Про затвердження структури виконавчих органів Херсонської міської ради, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами), є уповноваженим органом управління майном, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, здійснює повноваження орендодавця щодо нерухомого майна та контролює надходження до бюджету Херсонської міської територіальної громади від оренди та продажу майна комунальної власності.

Відповідно до пункту 8 рішення Херсонської міської ради від 26.02.2021 № 73 «Про затвердження структури виконавчих органів Херсонської міської ради, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів» зі змінами, внесеними рішенням Херсонської міської ради від 18.06.2021 № 346 «Про внесення змін до рішень міської ради від 26.02.2021 № 73, від 16.03.2021 № 144 та визнання такими, що втратили чинність, рішень міської ради», та пункту 1.7.

Положення про департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 18.06.2021 № 346, департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є правонаступником прав і обов`язків управління комунальної власності Херсонської міської ради

Позивач вказує, що 26 червня 2019 року між управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, що виступало у якості орендодавця та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 2092, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2465 (надалі - договір оренди).

За умовами даного договору Орендарю передано у строкове платне користування нежилі приміщення цокольного поверху, загальною площею 134,4 кв.м, в будинку АДРЕСА_2 , вартість яких відповідно до незалежної оцінки становить 113 581,00 грн, та які належать Херсонській міській раді на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.12.2012 (Серія САЕ № 633324).

Строк дії договору оренди визначався до 26 червня 2044 року. Вступ Орендаря у користування майном підтверджується актом прийняття-передачі від 26.06.2019.

Серед іншого умовами договору передбачено наступне:

- пункт 3.2. - орендна плата становить 9 711,18 грн (базовий - червень 2019 року) та перераховується Орендарем не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства;

- пункт 3.4 - орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення платежу;

- пункт 3.7 - закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції;

- пункт 5.2 - орендар зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджету (Орендодавцю) орендну плату;

- пункт 10.1. - за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України;

- пункт 10.2. - спори, що виникають у ході виконання цього Договору, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд до господарського суду.

Позивач вказує, що зазначений договір оренди комунального майна міської територіальної громади від 26.06.2019 № 2092 (в реєстрі за № 2465) було розірвано відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області від 17.08.2021 у справі № 923/740/21 за позовом управління комунальної власності Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та повернення майна. Також з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість з орендної плати у сумі 104 333,57 грн за період з 01.09.2020 - до 31.05.2021. Рішення набрало законної сили 08.09.2021.

Отже, як зазначає позивач за Відповідачем залишилася заборгованість з орендної плати у період з 01.06.2021 до 08.09.2021 у розмірі 42 445,68 грн.

Посилаючись на вищенаведені обставини Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як з`ясовано судом, 26 червня 2019 року між управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, що виступало у якості орендодавця та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 2092, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2465 (надалі - договір оренди).

За умовами даного договору Орендарю передано у строкове платне користування нежилі приміщення цокольного поверху, загальною площею 134,4 кв.м, в будинку АДРЕСА_2 , вартість яких відповідно до незалежної оцінки становить 113 581,00 грн, та які належать Херсонській міській раді на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.12.2012 (Серія САЕ № 633324).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 28.08.2020 р. здійснено державну реєстрацію по припиненню підприємницької діяльності суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 8 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

У п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди, строк на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що укладений договір оренди комунального майна міської територіальної громади від 26.06.2019 № 2092 (в реєстрі за № 2465) було розірвано відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області від 17.08.2021 у справі № 923/740/21 за позовом управління комунальної власності Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та повернення майна. Також з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість з орендної плати у сумі 104 333,57 грн за період з 01.09.2020 - до 31.05.2021. Рішення набрало законної сили 08.09.2021.

Судом перевірено твердження позивача про те, що рішення суду від 17.08.2021р. по справі №923/740/21 набрало законної сили. Так, згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення від 17.08.2021р. по справі №923/740/21 набрало законної сили 08.09.2021р.

Доказів скасування рішення суду від 17.08.2021р. по справі №923/740/21 до даної справи не подано.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.7. договору оренди передбачено, що закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі.

Поряд з цим, як встановлено судом, відповідач допускав порушення умов договору в частині сплати орендної плати у період з 01.06.2021р. по 08.09.2021р. (день набрання законної сили рішення суду про розірвання договору), у зв`язку з за ним рахується заборгованість з орендної плати в сумі 42 445,68грн.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов`язань в частині сплати орендної плати за період з 01.06.2021р. по 08.09.2021р., перевіривши розрахунок заборгованості з орендної плати, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Департаментом позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 42 445,68 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, в зв`язку з чим задоволенню підлягають в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 44279728, пр-т Ушакова, 37, м. Херсон) до ОСОБА_1 , (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 44279728, пр-т Ушакова, 37, м. Херсон) заборгованість з орендної плати в сумі 42 445 (сорок дві тисячі чотириста сорок п`ять)грн. 68коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2023 р. (у зв`язку з перебуванням судді Погребної К.Ф. у відпустці з 17.07.2023р. по 25.08.2023р.).

Суддя К.Ф. Погребна