Решение № 113019201, 24.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13304/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012), Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802, 25009, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Соборна, будинок 7А) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.04.2023 №155350015207.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу - період військової служби 23.10.1981 по 27.10.1983; періодів роботи з 07.09.1987 по 04.07.1995 за Списком №1 та призначити пенсію 27.03.2023 відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 07.09.1987 по 04.07.1995 працював на посадах в Одеському заводі будівельно-оздоблювальних машин із шкідливими умовами праці, що передбачені Списком 1 та 2.

Позивач вказав, що 27.03.2023 він звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058. За результатом розгляду заяви ГУ ПФУ у Кіровоградській області йому відмовлено у призначенні пенсії, зокрема, у зв`язку з відстуністю необхідного страхового стажу, який не зараховано, оскільки по-батькові особи на російській мові ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ).

Позивач з оскаржуваним рішенням не погоджується та зазначає, що трудовою книжкою серії НОМЕР_2 підтверджуються спірні періоди роботи позивача. Вважає, що відповідачем протиправно не враховано періоди роботи до страхового стажу.

Ухвалою суду від 14.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у строк не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження.

Від відповідачів до суду подані візиви на позов, у якому просили відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення вік заявника становив 59 років 09 місяців 07 днів, а тому позивач має право на призначення пенсії лише з 21.06.2023 року.

До страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 23.10.1981 по 27.10.1983, згідно військового квитка НОМЕР_3 від 23.10.1981, оскільки по-батькові особи на російській мові ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ).

Судом встановлено наступне, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_4 (а.с.26).

27.03.2023 року позивач подав заяву до ГУ ПФУ в Одеській області про призначення йому пенсії та подав наступні документи: паспорт та індентифікаційний номер, трудову книжку, військовий квиток (а.с. 31).

03.04.2023 року ГУ ПФУ у Кіровоградській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №155350015207, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії з наступних підстав: вік заявника 59 років 9 місяців 7 днів.

Крім того, позивачу до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 23.10.1981 по 27.10.1983.

Позивач, непогоджуючись з рішенням №155350015207 від 03.04.2023 року про відмову у призначенні пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон №1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Згідно частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до частини 1 статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення » від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 1.1. пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993року №58 (далі по тексту - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Записами трудової книжки серії НОМЕР_2 підтверджено, що позивач проходив військову службу в Радянській арміїв в період з 23.10.1981 по 27.10.1983.

Крім того, суд наголошує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки та інших документів, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Таким чином судом встановлено, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що твердження відповідачів про незарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача згідно військового квитка НОМЕР_3 від 23.10.1981, оскільки по-батькові особи на російській мові ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ) є неприйнятними та необгрунтованими.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання зарахувати до страхового стажу періодів роботи з 07.09.1987 по 04.07.1995 за Списком №1 та призначити пенсію 27.03.2023 є безпідставними та не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що оскаржуваним рішенням не передбачено не зарахування позивачу періодів роботи з 07.09.1987 по 04.07.1995.

Решта матеріалів справи також не містять доказів протиправного незарахування до страхового стажу періодів роботи з 07.09.1987 по 04.07.1995, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Між тим, пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З оскаржуваного рішення не вбачається, чи був відповідачем проведений всебічний, повний і об`єктивний розгляду всіх поданих документів для призначення пенсії, тобто не вбачається чи є єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу не зарахування йому до стажу спірних періодів роботи, що визнано судом неправомірним.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд вважає, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення, діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії.

Суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ від 03.04.2023 №155350015207 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню та позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ від 03.04.2023 №155350015207 про відмову у призначенні пенсії зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути по суті заяву від 27.03.2023 за призначенням позивачу пенсії за віком, врахувавши до трудового (страхового) стажу період роботи позивача з 23.10.1981 по 27.10.1983 вказаний у трудовій книжці.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за основну позовну вимогу. Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позову, суд вважає необхідним стягнути судовий збір у сумі 500 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012), Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802, 25009, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Соборна, будинок 7А) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області від 03.04.2023 №155350015207.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 27.03.2023 за призначенням пенсії за віком з урахуванням трудового (страхового) стажу згідно з записів у трудовій книжці НОМЕР_2 за період з 23.10.1981 року по 27.10.1983 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 500 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя О.О. Хурса