Решение № 113017568, 24.08.2023, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/13074/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2023 №20503-13 на суму 17779,37 грн., стягнення виконавчого збору згідно виконавчого провадження №71684356 від 01.05.2023 на суму 887,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є пенсіонером за віком, а, отже, звільнена від сплати єдиного соціального внеску за себе. Зазначає, що 10.04.2023 відповідачем протиправно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №20503-13 у розмірі 17779,37 грн по сплаті єдиного внеску.

Позивач оскаржила дану вимогу у Державну податкову службу України, однак, рішенням від 09.05.2023 скаргу залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) без змін.

Другим відділом Державної виконавчої служби у місті Луцьку винесена постанова від 01.05.2023 за №71684356 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на підставі оскаржуваної вимоги, яке було здійснено в повному обсязі з карткового рахунку, що є порушенням її прав.

За таких обставин просить суд позов задовольнити, спірну вимогу скасувати, стягнути з відповідача виконавчий збір згідно виконавчого провадження від 01.05.2023 за №71684356.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що згідно даних інтегрованої картки платника станом на 13.06.2023 заборгованість позивача становить 17779,37 грн, яка виникла на підставі зобов`язань по сплаті єдиного внеску за 2020-2023 роки, самостійно визначених платником податків у звітах про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску.

ФОП ОСОБА_1 не подала податковому органу заяву та докази про наявність та застосування пільги зі сплати ЄСВ та не проводила коригувань в самостійно задекларованих податкових зобов`язаннях за будь-який період.

З огляду на наведені обставини просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.05.2003 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

10.04.2023 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-20503-13 у розмірі 17779,37 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою про сплату боргу, позивач оскаржила її до Державної податкової служби України, однак, рішенням ДПС від 09.05.2023 №11454/6/99-00-06-02-01-06 скаргу залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) без змін.

Вважаючи оскаржувану вимогу протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Статтею 1 Закон №1058-ІV визначено, що пенсіонером є особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

За визначенням цієї ж статті пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з вимогами частини першої статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Разом з тим, суд зазначає, що Законом України Про пенсійне забезпечення також визначені види пенсій, серед яких є і державна пенсія за віком.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Стаття 1 Закону №2464-VI визначає єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз змісту вказаних норм права дає суду підстави вважати, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Тому фізичні особи-підприємці, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI, проте, не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлений у частині третій статті 10 Закону № 2464-VI, а саме особи, зазначені у частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач, фізична особа-підприємець перебуває на обліку в органах пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії № НОМЕР_1 , виданим 22.09.2016, а тому суд погоджується з доводами позивача, що вона звільнена від сплати єдиного внеску у відповідності до частини четвертої статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, в силу вимог частини четвертої статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивач є звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування та не має обов`язку щодо його сплати.

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів звернення позивача із заявою про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з ним договору про добровільну участь.

Відтак, враховуючи те, що позивач є пенсіонером з 22.09.2016, отримує пенсію за віком та звільнена від сплати єдиного внеску в силу вимог частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI, а договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладала, вона не має обов`язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 17779,37 грн., яка виникла за 2020 - 2023 роки.

Зазначене також узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 20.03.2018 року у справі №805/2195/17-а.

Відповідно до частини першоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20503-13 від 10.04.2023 у розмірі 17779,37 грн. та вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача виконавчого збору згідно виконавчого провадження від 01.05.2023 №71684356 на суму 887,06 грн суд зазначає, що така вимога підлягає розгляду в межах спору про визнання протиправними та скасування постанов даного виконавчого провадження, а, відтак, у її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1 073,60 грн, який сплачений платіжною інструкцією від 06.06.2023 №933.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-20503-13 від 10.04.2023, видану Головним управлінням ДПС у Волинській області на суму 17779,37 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Лозовський