Постановление суда № 113010695, 21.08.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6537/23

Провадження № 1-кп/727/340/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

сторін кримінального судового провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання прокурора про продовження застосованого відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - В С Т А Н О В И В:

На розгляді Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1202226000000454 від 09.12.2022р., відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурором ОСОБА_6 заявлено клопотання про продовження застосованого відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотивує доводи клопотання тим, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до ч. 5 ст.12 КК України. Посилається в клопотанні на те, що відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та які виправдовують необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і такі, що зумовлені необхідністю запобіганням спробам - переховуватися останнього від суду, як на території України, так і за її межами із урахуванням тяжкості вчиненого злочину та передбаченого у разі засудження суворого покарання; - незаконно впливати на свідків, - вчиняти нові кримінальні правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, відсутності міцних соціальних зв`язків, тяжкості вчиненого особливо тяжкого злочину, того, що раніше ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак, в силу вимог ст. 89 КК України являється не судимим. Просив клопотання задовольнити та в силу положень ч.4 ст. 183 КК України, з огляду на вчинений особливий злочин у сфері обігу наркотичних засобів психотропних речовин і їх аналогів та прекурсорів, просив не визначати обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши доводи прокурора по заявленому клопотанню, думку обвинуваченого, який заперечував проти клопотання прокурора, а також вислухав думку захисника ОСОБА_4 , яка підтримала позицію свого підзахисного, суд зважає на наступне

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців і дана норма закону, регламентується, виключно порядком дій щодо пропозиції сторонам надати свої клопотання, зокрема клопотання сторони обвинуваченого, захисту.

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ч. 2ст. 177 КПК України,підставою застосуваннязапобіжного заходує наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення,а такожнаявність ризиків,які даютьдостатні підставислідчому судді,суду вважати,що підозрюваний,обвинувачений,засуджений можездійснити дії,передбачені частиноюпершою цієїстатті.Слідчий,прокурор немають праваініціювати застосуваннязапобіжного заходубез наявностідля цьогопідстав,передбачених цимКодексом. Відповідно до ст. 178КПК України, привирішенні питанняпро обраннязапобіжного заходу,суд зобов`язанийоцінити всукупності всіобставини,в томучислі вагомістьнаявних доказівпро вчиненняпідозрюваним кримінальногоправопорушення,тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання винуватиму кримінальномуправопорушенні,вік тастан здоров`я,міцність соціальнихзв`язків,наявність упідозрюваного місцяроботи абонавчання,його репутацію,майновий стан,наявність судимостей,наявність повідомленняпро підозруу вчиненнііншого тяжкогокримінального правопорушення,розмір майновоїшкоди,у завданніякої обвинувачується,тощо.

Судом за матеріалами справи, встановлено, що 09.12.2022р. до ЄРДР внесено відомості №12022260000000454 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

01.02.2023р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

27.03.2023р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.05.2023р..

25.05.2023р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.06.2023р..

Першим заступником керівника Чернівецької обласної прокуратури 21.03.2023 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 01.05.2023.

25.04.2023р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці продовжено строк досудового розслідування до 5 місяців, а саме до 01.07.2023.

12.06.2023р. ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Законодавцем визначено, щодо обґрунтованості підозри, суд зобов`язаний встановити під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу.

Згідно з рішенням ЄСПЛ (за скаргою № 35615/06 від 13.11.2007 року), по справі «Чеботарі проти Молдови», п. 48, «…вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри…». Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Вирішуючи питання про продовження застосованого судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення….. Рішення ЄСПЛ (за скаргою № 26772/95 від 6 квітня 2000 року) по справі «Лабіта проти Італії», п. 152 визначає, що «…відповідно до практики Суду, на питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно…; передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…». Рішенням, у справі «Москаленко проти України»; визначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено…., є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ризики, на даний час не змінилися.

На думку суду, наявним є ризики, а саме - переховування ОСОБА_5 від суду; дієвість даного ризику замовлення тяжкістю покарання що загрожує останньому, за вчинення у сфері обігу наркотичних засобів психотропних речовин і їх аналогів та прекурсорів; за що передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, ризик впливу у разі перебування на волі на свідків, які в судовому засіданні безпосередньо допитані не були, натомість адреси місця їх проживання відомі обвинуваченому при ознайомленні з матеріалами завершення досудового розслідування (при виконанні вимог ст.290 КПК України) та ризик вчинення нового кримінального правопорушення, і даний ризик є дієвим, внаслідок того, що раніше ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу вимог ст. 89 КК України значиться не судимим. Отже, за сукупністю з`ясованих обставин справи, з урахуванням особи обвиунваченого, а саме стану його здоров`я, соціальних зв"язків, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання вказаних ризиків. Судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого за станом здоров`я, з урахуванням того, що обвинуваченому медична допомога надається в умовах ізолятора, відсутності сталих міцних соціальних зв`язків, із урахуванням вимогст. 178 КПК України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , запобіганні вищенаведених ризиків, суд вважає за доцільне застосувати до останнього запобіжний захід, термін дії якого спливає 06.07.2023 року, в межах строків, встановленихст. 197 КПК України. Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку суду, прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно усталеної практики Європейського суду (рішення в справі "Харченко проти України"), при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом має бути розглянута можливість застосування до особи інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно з п.5 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 314 -316; 176-178, 183, 199, 331 ч.3 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити застосований відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 60 діб, - до 20 жовтня 2023 року, без визначення альтернативного запобіжного заходу застави.

Копію ухвали вручити стороні обвинувачення та стороні захисту.

Ухвала суду підлягає оскарженню до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом семи діб з дня її проголошення.

Ухвалу суду складено і підписано 21.08.2023 року.

Суддя ОСОБА_1