Постановление суда № 112985534, 22.08.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7585/23 1-кп/335/766/2023

22 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №12023082060000021, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, здобув середню освіту, неодруженого, дітей на утриманні немає, непрацюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:

-22.04.2008 Комунарським районним судом м.Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

-16.12.2008 Пологівським районним судом Запорізької області за ст. 297, ч. 4 ст. 70 до 1 року 3 місяців позбавлення волі;

-20.05.2010 Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

-19.01.2012 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 3 року позбавлення волі;

-22.05.2012 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 року 1 місяця позбавлення волі;

-12.12.2017 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 71 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі;

-16.10.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

-02.04.2020 Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309, 71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі.

-20.06.2023Орджонікідзевським районнимсудом м.Запоріжжя зач.4ст.185КК Українидо 5років позбавленняволі,

увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя перебуває вищевказане кримінальне провадження, в якому ухвалою суду від 18.08.2023 призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що строк дії ухвали слідчого судді про застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 29.08.2023, проте підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

В підготовче засідання потерпіла ОСОБА_7 не з`явилась, причини неявки суду не повідомила.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 з урахуванням думки обвинуваченого не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, суд доходить наступного висновку.

Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2023 до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою визначенням застави в розмірі 53680,00 грн. Строк дії ухвали - до 29.08.2023.

Вирішуючи клопотання прокурора суд бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором наведено достатню кількість переконливих доводів існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої імовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснювати такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізувати в майбутньому.

Тяжкість злочину, що інкримінується обвинуваченому, у сукупності із даними про його особу, дають суду підстави вважати, що у разі незастосування до обвинуваченого запобіжного заходу він переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об`єктивному дослідженню всіх обставин справи. Отже, зазначені вище ризики є реальними, оскільки обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування щодо нього запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості інкримінованого йому діяння, забезпечує можливість перешкодити обвинуваченим інтересам правосуддя та ухиленню від суду, у зв`язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є виправданим та відповідає виключності даного запобіжного заходу.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави, суд враховує конкретні обставини інкримінованого обвинуваченому діяння, тяжкість кримінального правопорушення, вік та майновий стан обвинуваченого, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, та вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання суду, внесення застави в такому розмірі зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 314-316, 369-372 376, 395КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з 22 серпня 2023 року до 20 жовтня 2023 року включно.

Визначити стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_5 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-не відлучатись з м. Запоріжжя без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-прибувати до прокурора або до суду за першою вимогою;

-утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 20.10.2023 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Повний текст ухвали складено 22.08.2023.

Суддя ОСОБА_1