Решение № 112979113, 22.08.2023, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2710/23

Провадження № 2-а/0158/75/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2023 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Польової М.М.,

з участю секретаря судового засідання Хмілевської І.О.,

представника позивача Адамишина А.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

перекладача Кіпоренка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про продовження строку затримання іноземця з метою забезпечення примусового видворення,

В С Т А Н О В И В :

Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області) звернулося до суду із адміністративним позовом до громадянина російської федерації ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Сквирського районного суду Київської області від 22.02.2022 відповідача затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. На підставі даного рішення відповідач поміщений до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Для забезпечення виконання рішення суду про примусове видворення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 23.02.2023 звернулось до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України із листом про затримання відповідача та поміщення його до ПТПІ. 24.03.2023 було отримано відповідь про те, що у зв`язку із повномасштабною агресією рф проти нашої держави дипломатичні відносини між Україною та росією розірвані. Видворити до країни громадянської належності відповідача з України на даний час виявилося не можливим оскільки через повномасштабне вторгнення росії до України пряме сполучення між країнами відсутнє, а отримати візу до третьої країни іноземець відмовився.

Враховуючи наведене, позивач просить продовжити строк затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення на шість місяців.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.08.2023 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Крім того, підтвердив, що особа відповідача ідентифікована, у нього наявний діючий закордонний паспорт. Також пояснив, що до відновлення дипломатичних відносин між Україною та росією рішення про примусове видворення відповідача не зможе бути виконане.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що рішенням Сквирського районного суду Київської області від 22.02.2023 відповідача затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України строком на шість місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (а.с.8-10).

ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області листом від 23.02.2023 №8010.8.3-7083/80.4-23 повідомило Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України про поміщення громадянина російської федерації ОСОБА_1 у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України ДМС України (а.с.10 зі звороту).

24.03.2023 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області отримано лист Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України, у якому зазначено, що через повномасштабну агресію рф проти України дипломатичні відносини між Україною та росією розірвані. Діяльність посольства та консульських установ держави-агресора на території України припинена. Представлення інтересів рф дипломатичним представництвом в Україні не здійснюється. Зазначене унеможливлює надання органами дипломатичної служби України сприяння у документуванні затриманих в України громадян рф (а.с.11).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України від 22.09.2011 № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно із ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Частинами 11 та 12 ст. 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Відповідно до ч. 13 ст. 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Отже, законодавством визначено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи, а продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні можливе лише за їх наявності.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.01.2021 у справі №743/1046/20.

Матеріалами справи підтверджено належність відповідача до громадянства російської федерації, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 , який був виданий 29.05.2015 та дійсний до 29.05.2025 (а.с.6). Тобто особа відповідача ідентифікована.

Отже, позивачем не доведено та не підтверджено неможливість ідентифікувати відповідача при наявності у останнього діючого паспорта громадянина російської федерації.

Водночас, посилання позивача на воєнні обмеження та відсутність дипломатичних відносин між Україною та росією не є підставою для продовження строку затримання відповідача, оскільки наведене не відноситься до обставин, передбачених статтею 289 КАС України, які є вичерпними.

Крім того, продовження строку затримання відповідача без належних та вичерпних на те підстав не відповідає статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже покладає на відповідача додаткові обов`язки, що мають наслідком обмеження свободи пересування, які відповідно до законодавства, мають забезпечуватись саме з боку держави - відповідним міграційним органом.

Так, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків стосовно права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті цього положення.

Європейський суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» (рішення від 25.06.1996) та у справі «Дугуз проти Греції» (рішення від 06.03.2001) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

З огляду на вказані обставини, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи, а продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, можливе лише за їх наявності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про продовження строку затримання громадянина російської федерації ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 9, 72-77, 241, 244, 246, 268-272, 289 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про продовження строку затримання іноземця з метою забезпечення примусового видворення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено 22 серпня 2023 року.

Позивач: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4; код ЄДРПОУ 42552598).

Відповідач: громадянин російської федерації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ківерцівського районного суду М.М. Польова