Постановление суда № 112941220, 21.08.2023, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21 серпня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/815/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 24 липня 2023 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_2 (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), в якій представник позивача просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, який в розрахунку пенсії позивачці та в розрахунку боргу за період з 07 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року:

не врахував понаднормову пенсію ОСОБА_1 за 11 років понаднормового стажу з суми мінімального розміру пенсії за віком в редакції, чинній на момент нарахування, відповідно до частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

не здійснив автоматичні перерахунки індексації та/або масові перерахунки пенсії та не врахував надбавки до пенсії відповідно до статей 27, 28, частин другої, третьої 2, 3 статті 42 та пунктів 4-1, 4-3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251, постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» в редакції, чинній на момент фактичної виплати пенсії ОСОБА_1 ;

не включив ОСОБА_1 до кола осіб, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов`язано проводити автоматичні масові перерахунки пенсії, та протиправно нарахував пенсію з 07 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року в розмірі 544,00 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області:

здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням понаднормового стажу за 11 років з суми мінімального розміру пенсії за віком, дійсному на момент нарахування/фактичної виплати, відповідно до частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 07 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року з урахуванням автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії відповідно до статей 27, 28, частин другої, третьої статті 42 та пунктів 4-1, 4-3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251, постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» в редакції, чинній на момент нарахування/фактичної виплати пенсії ОСОБА_1 , з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, за винятком сплачених сум.

Ухвалою від 31 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано представнику позивача протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 858,88 грн та чинного документу, який посвідчує особу ОСОБА_1 та підтверджує її громадянство України (паспорт громадянина України та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон).

11 серпня 2023 року від адвоката ОСОБА_2 через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд за вхідним реєстраційним № 7258/2023 надійшла заява від 10 серпня 2023 року б/н про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, документ про сплату судового збору у розмірі 858,88 грн та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий на ім`я позивача.

В клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача зазначив, що враховуючи конкретні підстави справи, слід вважати строк звернення до суду не пропущеним або, що строк не підлягає застосуванню, з огляду на нижчевикладене.

Станом на 06 липня 2021 року на підставі протоколу розрахунку пенсії, отриманого з пенсійного кабінету, позивачу було відомо, що сума її поточної пенсії на 01 жовтня 2021 року мала складати 2600,00 грн в місяць. З листа відповідача від 05 липня 2021 року позивач дізналась, що на виконання рішення суду від 17 лютого 2021 року по справі № 360/4522/20 управлінням проведено обчислення суми доплати за визначений судом період та обліковано зазначену суму доплати та що рішенням суду не встановлено окремого порядку проведення виплати пенсії за минулий період. На підставі вказаного позивач мала всі підстави вважати що пенсія за період з 07 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року включно мала бути нарахована відповідно до розміру поточної пенсії в сумі 2600,00 грн в місяць. 21 жовтня 2021 року на рахунок позивача зараховано суму 40431,48 грн та суму 2600,00 грн. Враховуючи лист відповідача від 05 липня 2021 року, позивач вважала, що фінансування для виплати заборгованості на виконання рішення суду було отримано частково. 16 червня 2022 року, не отримавши жодних розрахунків або пояснень з боку відповідача, представник позивача звернувся до відповідача з листом, яким просим повідомити, чи отримав відповідач кошти на фінансування пенсії позивача в повному обсязі. В листі від 23 червня 2022 року відповідач знов повідомив, що борг в сумі 40431,48 грн нараховано в жовтні 2021 року, але зазначив це без жодних пояснень стосовно розрахунку нарахованої суми та відмовився надати копію розпорядження стосовно виконання рішення суду. 29 червня 2022 року позивач знов звернувся до відповідача з запитом щодо надання інформації про розрахунок пенсії. У відповідь від відповідача отримано лист від 12 липня 2022 року, яким відповідач повідомив як обчислив пенсію позивача. 26 грудня 2022 року позивач знов звернулася з запитом про надання інформації стосовно розрахунку пенсії. 24 січня 2023 року позивач отримала лист відповідача, з якого вперше дізналась, що її пенсія за вказаний період складає 544,00 грн в місяць. На думку представника позивача, позивач не повинна припускати, що відповідач, зобов`язаний судовими рішеннями поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 року в розмірах відповідно до чинного законодавства України, з проведенням індексації знову порушить її права.

Представник позивача зазначає, що з суми отриманої пенсії - 40431,48 грн, що надійшла на рахунок, неможливо визначити, в чому саме полягає порушення відповідача, яку саме суму відповідач недоплачує, який саме помісячний розмір пенсійної виплати позивача. Саме тому, що без отримання розрахунків відповідача, неможливо визначити, в чому саме полягає порушення права позивачки на належний їй розмір пенсії відповідно до закону, позивачка була змушена звернутися до відповідача за отриманням відповідних розрахунків.

З урахуванням викладеного, слід вважати, що саме з моменту отримання позивачем повідомлення відповідача від 24 січня 2023 року, вона могла дізнатися та дізналась, в чому саме полягає порушення її права та звернулась до суду в рамках шестимісячного строку. Отже, в означеному позові мова йде про триваюче правопорушення.

Так, представник позивача зазначає, що строк відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягає застосуванню в цій справі.

Оскільки у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача не просить поновити строк звернення до суду і не зазначає поважних причин його пропуску, подане клопотання не можна вважати заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для поновлення строку.

Суд звертає увагу на те, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (правова позиція, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 755/10947/17).

Щодо доводів представника позивача про те, що строк відповідно до статті 122 КАС України не підлягає застосуванню в цій справі, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18, суд зазначає таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказано, що питання щодо застосування строків звернення до адміністративного суду, що передує вирішенню спору по суті, слід розмежовувати з питанням щодо застосування строку (періоду), за який проводиться перерахунок пенсії, у разі встановлення судом вини пенсійного органу відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії, яка є тотожною статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що буквальне тлумачення наведеної вище норми права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала, що норми статті 87 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і статей 51, 55 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Визначаючи поняття «нарахованої пенсії», суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 20 травня 2020 року у справі №815/1226/18, згідно з якими пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас, пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у зв`язку із тим, що пенсійний орган не врахував їй при призначенні та нарахуванні пенсії за віком за період з 07 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року збільшення розміру пенсії за наявний в неї понаднормовий страховий стаж, індексації та/або масові перерахунки пенсії та надбавки, а отже, ці суми не нараховані і є спірними.

Таким чином, положення статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не можуть застосовуватись у цій справі.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що оскільки спірні правовідносини у справі № 510/1286/16-а виникли у зв`язку з невиконанням пенсійними органами рішення Конституційного Суду України, відтак вони є відмінними від правовідносин у справі, яка розглядається.

Щодо посилання представника позивача на те, що бездіяльність відповідача є триваючим правопорушенням (триваючою пасивною поведінкою) суд зазначає, що в постанові від 05 травня 2022 року у справі № 240/10663/20 Верховний Суд зазначив, що: «При цьому, той факт, що позивач вважає бездіяльність відповідача триваючою пасивною поведінкою, яка виразилась у формі не вчинення дій (дії), яку він зобов`язаний був вчинити, не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав та, відповідно, міг звернутися до суду з адміністративним позовом».

Суд повторно зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 500/2384/19 та від 10 квітня 2023 року у справі № 240/18017/22.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

З інформації, зазначеної в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, судом встановлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 360/4522/20 відповідачем у жовтні 2021 року виплачено, а позивачем 21 жовтня 2021 року отримано заборгованість з пенсії за період з 07 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року у розмірі 40431,48 грн (544,00 грн помісячно).

Таким чином, 21 жовтні 2021 року після отримання пенсії за період з 07 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року у розмірі 40431,48 грн позивач мала можливість звернутися до відповідача з заявою про надання інформації про розмір призначеної та виплаченої спірної пенсії з наведенням розрахунку основного розміру пенсії за віком, а отже і мала можливість у 2021 році дізнатися про порушення своїх прав на належний розмір пенсії.

Листом від 23 червня 2022 року за 1200-0202-8/14692 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надало представнику позивача інформацію про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 360/4522/20 борг за період з 07 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року було нараховано ОСОБА_1 на додаткову відомість жовтня 2021 року через банківську установу АТ «Ощадбанк».

Отримання у відповідь на його заяву представником позивача листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24 січня 2023 року за № 1200-0202-8/1472, в якому вказано, що помісячний розмір пенсійної виплати за період 07 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року склав 544,00 грн, відповідно розмір заборгованості за період з 07 жовтня 2009 року по 16 грудня 2015 року - 40431,48 грн, який виплачено в жовтні 2021 року, не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

До суду з цим позовом позивач через свого представника звернулась лише 24 липня 2023 року. Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, а заву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин пропуску такого строку позивачем через свого представника не надано.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, позовна заява адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії підлягає поверненню через неподання позивачем заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).

Керуючись статтями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяТ.І. Чернявська