Постановление суда № 112941186, 21.08.2023, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі

21 серпня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/882/23 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Михайлюка Андрія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 10 серпня 2023 року надійшов адміністративний позов адвоката Михайлюка Андрія Григоровича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком в розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менше трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства;

2) зобов`язати відповідача з 11 лютого 2021 року (з часу виконання рішення суду по справі № 360/5094/21) провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 листопада 2021 року Луганським окружним адміністративним судом винесено рішення по справі № 360/5094/21, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року, за позовом ОСОБА_1 до ГУПФУ в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Вищезазначеним рішенням визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періодів його роботи з 16.07.1992 по 20.11.1992; з 11.12.1992 по 20.05.1996; з 25.11.1996 по 12.01.1998; з 30.10.2002 по 17.12.2002; з 01.04.2010 по 01.08.2010; з 26.03.2012 по 30.04.2012; з 12.05.2012 по 31.12.2012; з 07.04.2013 по 30.04.2013 та зобов`язано ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком на пільгових умовах позивачу з 11 лютого 2021 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» спірні періоди його роботи, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач офіційно звернувся через офіційний веб-портал Пенсійного фонду України до ГУПФУ в Луганській області щодо перерахування пенсії з урахуванням норм статті 8 Закону України від 02.09.2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон № 345-VI). У відповідь на що, отримав відмову в перерахунку пенсії.

Не погоджуючись з відповіддю, позивачем повторно направлено заяву про перерахунок пенсії до ГУПФУ в Луганській області.

Також позивач оскаржив дії посадових осіб ГУПФУ в Луганській області до Пенсійного фонду України. За результатом розгляду скарги Пенсійним фондом України відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до вимог норм статті 8 Закону № 345-VI та закцентувано увагу та тому, що позивач може звернутися до суду з позовом про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку його пенсії протиправною, оскільки у постановах від 20 листопада 2018 року по справі № 345/4616/16, 06 березня 2019 року по справі № 345/4570/16-а Верховний Суд дійшов правового висновку, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. У позивача наявний пільговий стаж для обчислення йому пенсії з урахуванням статті 8 Закону № 345-VI, що не заперечується відповідачем.

Аналіз абзацу третього частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону № 345-VI дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки стаж роботи позивача на роботах за Списком № 1 складає повних 17 років, то відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду від 19 листопада 2021 року по справі № 360/5094/21, мав призначити позивачу пенсію в розмірі, визначеному статтею 8 Закону № 345-VI.

Ухвалою від 14 серпня 2023 року позовну заяву позивача залишено без руху, запропоновано позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Від позивача 15 серпня 2023 року до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказано, позивач що не має юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства, у зв`язку з чим не міг знати, що його права порушуються. Позивача з приводу цього компетентні органи не інформували.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).

Частинами першою та четвертою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом тим, питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).

Оцінюючи обставини, на які посилається позивач як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві про поновлення строку звернення до суду доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Отже, зважаючи на наведені позивачем обставини, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв`язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262, 263 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, встановленими статтею 263 КАС України.

За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 12, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання адвоката Михайлюка Андрія Григоровича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Поновити адвокату Михайлюку Андрію Григоровичу в інтересах ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 днів з дня відкриття провадження у справі:

- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, разом з відзивом такі докази:

- пенсійну справу (електронну пенсійну справу, макет пенсійної справи) позивача (в межах предмету спору);

- заяву позивача про перерахунок пенсії разом з доданими до неї документами;

- рішення (протокол, лист, розпорядження), прийняте за наслідками розгляду заяви про перерахунок пенсії;

- рішення (протокол, лист, розпорядження) про перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду від 19 листопада 2021 року по справі № 360/5094/21 разом з розрахунком стажу позивача.

Справа розглядатиметься суддею Пляшкова К.О. одноособово.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

СуддяК.О. Пляшкова