Постановление суда № 112925472, 21.08.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14265/23

провадження № 2/753/6793/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Київської міської ради, треті особи: Житлово-будівельний кооператив "МЕТРОБУДІВНИК-3", Шістнадцята київська нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ,яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Київської міської ради, треті особи: Житлово-будівельний кооператив "МЕТРОБУДІВНИК-3", Шістнадцята київська нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Документ сформований в системі «Електронний суд» 11серпня 2023 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи 16 серпня 2023 року між суддями матеріали позову передано в провадження судді Шаповаловій К.В. Фактично справу передано судді 18 серпня 2023 року.

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в статтях 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до приписів статті 175 ЦПК України позовна заява має містити зазначення ціни позову.

Позивач, ставлячи вимогу про визнання права власності у рівних частинах за нею та її малолітнім сином на квартиру у місті Києві, зазначає ціну позову як 10790 грн, що вочевидь не відповідає дійсній вартості нерухомого майна.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно із частиною другою статті 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що позивачем до позову надано неактуальний звіт про оцінку майна, який було складено ще 2019 року та зважаючи на те, що зміст позовних вимог стосується визнання права власності на квартиру, яка знаходиться в місті Києві, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру судового збору, за вимогу майнового характеру, за ставкою у 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 13 420,00 грн.

Одночасно із позовом позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору на підставі пункту 2, 3, підпункту «в» пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Вивчивши вказане клопотання, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. За зазначених підстав, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може звільнити від сплати судового збору за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, позивачем не надано суду належних доказів наявності у неї обставин, які відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення її від сплати судового збору, зокрема позивачем не надано суду доказів того, що вона має статус одинокої матері, або що батько малолітньої дитини ухиляється від сплати аліментів.

Крім того, до позовної заяви долучено копії довідок, ймовірно про доходи позивача, проте через їх низьку якість (нечитабельний текст), неможливо встановити чи стосуються вони доходу саме позивачки.

При цьому суд зазначає, що позивачем має бути надана суду довідка про доходи позивача за попередній календарний рік - 2022, а не за певну кількість місяців року.

З урахуванням викладеного, наразі підстави для задоволення клопотання про зменшення розміру судового збору не підлягає задоволенню.

Також, у порушення абз. 2 частини першої статті 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Долучені копії описів датовані травнем місяцем ймовірно 2023 року (через низку якість документа, він є абсолютно нечитабельним), в той час, як позивачка звертається до суду із позовом 11 серпня 2023 року. Крім того, у вказаних описах зазначено що позовна заява міститься на 3-х аркушах, а до суду подано позовну заяву на 9 аркушах, отже незрозуміло, яку саме позовну заяву та які додатки надсилались позивачем, особам, зазначеним у описах.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху і надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Київської міської ради, треті особи: Житлово-будівельний кооператив "МЕТРОБУДІВНИК-3", Шістнадцята київська нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачу разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя К.В. Шаповалова