Приговор № 112897619, 02.08.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4608/20-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2023 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020100060000273 від 22.01.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської обл., громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 21.01.2020 приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (ЄДРПОУ 40720198), що знаходиться в ТРЦ «Гулівер» за адресою: м. Київ, Спортивна площа, 1-А, взяв серед представленого товару молочний шоколад з фісташковим пралине артикул 758015, шоколад Рубін з клюквою та фісташкою артикул 763421, шоколад молочний Orion Studentska артикул 747693, загальною закупівельною вартістю 302 грн. 00 коп.

В подальшому ОСОБА_4 пішов до приміщення вбиральні, що знаходиться на території магазину, в приміщенні якої приховав вказаний товар під кофту чорного кольору та попрямував на вихід з магазину. Однак, довести до кінця свій злочинний умисел не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений та затриманий працівниками охорони вищевказаного магазину.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердивши обставини зазначені в обвинувальному акті та показав, що дійсно 21.01.2020, перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», скориставшись відсутністю уваги оточуючих, взяв з полиць продукти харчування, не розрахувавшись за них. В подальшому був затриманий працівниками охорони магазину. Не заперечував кількість й вартість викраденого майна. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.

У відповідності до ч.3 ст. 337 КПК України, - з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Оцінюючи показання обвинуваченого допустимим доказом у справі, дослідивши матеріали, які характеризують його особу, суд приходить до висновку, що його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.

Водночас в ході судового розгляду встановлено, що кримінальне провадження №12017100060005290 у якому він обвинувачувався за ч.1 ст.185 КК України, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №757/33608/21-к закрито на підставі ст. 284 КПК України, а ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 КК України повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

Враховуючи викладене, дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до вимог ст. 66 КК України суд визнає - щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує наступні обставини провадження:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії кримінальних проступків;

- особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, тимчасово не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, можливе при призначенні йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України.

Поряд з цим, слід зазначити, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, закриває кримінальне провадження, у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним актом.

З урахуванням строків притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, визначених положеннями ч.1 ст.49 КК України, враховуючи, що кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_4 , мало місце 21.01.2020, то з дня вчинення кримінального правопорушення минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Однак, під час судового розгляду клопотань про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з цих підстав не заявлялось.

Разом з тим, у випадку постановлення обвинувального вироку, суд повинен звільнити особу від покарання, відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України, на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відтак, ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного покарання, відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України, на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

У зв`язку з наведеним, передумови для застосування положень ст.ст.75, 76 КК України відсутні.

Керуючись ст. ст.374-375 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Речові докази у провадженні:

- молочний шоколад з фісташковим пралине артикул 758015, шоколад Рубін з клюквою та фісташкою артикул 763421, шоколад молочний Orion Studentska артикул 747693, що передані на відповідальне зберігання ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (ЄДРПОУ 40720198), - залишити останньому як власнику.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1