Решение № 112884839, 15.08.2023, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/983/23

15 серпня 2023 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника приватного акціонерного товариства (ПАТ) «Страхова компанія (СК) «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

в с т а н о в и в :

06 липня 2023 року до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшов позов представника приватного акціонерного товариства (ПАТ) «Страхова компанія (СК) «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в якому просить стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 158 842 грн. 50 коп., судові витрати, які складаються із витрат зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову вказано, що між ПАТ «Страхова компанія СК «Універсальна» та ОСОБА_2 , укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №3014/215/040592 KIA державний номерний знак НОМЕР_1 .

22 липня 2022 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу KIA державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу Renault державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2022 року по справі №338/662/22 відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

До ПАТ «Страхова компанія СК «Універсальна» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа, якій позивач здійснив виплату страхового відшкодування, згідно страхового акту №116403/1 у розмірі 286242, 50 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault державний номерний знак НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ СК «Мега-Гарант». Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну згідно полісу №АР/2375067 складає 130000 грн., франшиза 2 600 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 993,1166,1187,1194 ЦК України сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 158 842 грн. 50 коп. (286242, 50 грн. 127400 грн.)

Ухвалою від 10 липня 2023 року відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (без виклику сторін), призначено судове засідання.

Представник позивача у позовній заяві просила розгляд справи провести без участі позивача за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з доданими до неї документами за зареєстрованим місцем його проживання). Крім того, інформація щодо розгляду справи наявна на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтеренет на веб-сайті судової влади. Своїм правом на подання відзиву ОСОБА_1 не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши наступні факти і відповідні їм правовідносини, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до положеньст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змістуст. 76-80 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Статтями12,81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зіст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 22липня 2022 року о 17 год. 00 хв. у селі Старуня Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керуючи транспортним засобом марки "Renault Megane", державний номерний знак НОМЕР_2 , в порушення вимогп. 10.2 Правил дорожнього руху, виїжджаючи з другорядної дороги не надав перевагу у русі автомобілю марки "КІА", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась по головній дорозі та скоїв з нею зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Факт вказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Дана постанова суду набрала законної сили 25 серпня 2022 року(а.с.17).

У відповідності до ч. 6 ст. 82ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Наведеним також стверджується, що вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_1 , який порушив п. п. 10.2 Правил дорожнього рухуУкраїни, та що автомобіль марки "КІА", державний номерний знак НОМЕР_1 , у цій дорожньо-транспортній пригоді був пошкоджений.

Відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідно доЗакону України"Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів" у ПАТ СК «Мега-Гарант». Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну згідно полісу №АР/2375067 складає 130000 грн., франшиза 2 600 грн.(а.с.43).

Згідно договорудобровільного страхуванняназемних транспортнихзасобів №3014/215/040592,автомобіль KIAдержавний номернийзнак НОМЕР_1 ,власником якогоє ОСОБА_2 застрахованийПАТ "СК "Універсальна"(а.с.5).

Також встановлено, що 25 липня 2022 року ОСОБА_2 звернулась вПАТ "СК "Універсальна"із заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту(а.с.19-20).

04 серпня 2022 року складено акту огляду транспортного засобу автомобіль KIA державний номерний знак НОМЕР_1 , про що складено акт №ОС109261/к/п (дефектна відомість) та ремонтна калькуляція (а.с. 21-36).

Згідно з рахунком на оплату N 1401 від 04 серпня 2022 року, виданогоТовариством з обмеженою відповідальністю "Валет Авто»", вартість ремонту автомобіля KIAдержавний номернийзнак НОМЕР_1 ,склала 376050, 60 грн. (а.с.37-38).

Відповідно до страхового акту N 116403/1 сума страхового відшкодування становить 286242, 50 грн., яка була перерахована ОСОБА_2 згідно з платіжними інструкціями N 21482 від 21 вересня 2022 року (а.с.41-42).

Таким чином,ПАТ "СК "Універсальна"набуло право вимоги у порядку регресу до ОСОБА_1 , щодо реального збитку і відновлювального ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням суми франшизи, що становить 158842, 50 грн.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" N 85/96-ВР від 07.03.93 року передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979ЦК України задоговором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 988ЦК України страховикзобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Із статті 8Закону України "Про страхування "вбачається, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 1ст. 1166ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із ст. 1188Цивільного кодексуУкраїни вбачається, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно доПостанови Великої палати Верховного Суду N 755/18006/15-ц від 04.07.2018 року,стаття 1191ЦК України та стаття38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993ЦК України та стаття27Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаногоЗакону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Статтями 993ЦК України та27Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Зважаючи на викладене, саме положеннями ст. 993ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" регулюються правовідносини між сторонами уданій справі, так як позивачПрАТ "СК "Універсальна", виплативши страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_2 за договором добровільного страхування, отримало від нього права кредитора до ОСОБА_1 , а тому між сторонами склались правовідносини щодо відшкодування шкоди в порядку суброгації.

Відповідно до частин першої тадругої статті 509ЦК України зобов`язаннямє правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цьогоКодексу.

З огляду на зазначені положеннястатті 509 ЦК Українита з урахуванням приписів статей11,22,23,599,1166-1168ЦК України фактзавдання фізичній особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999ЦК України закономможе бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року N 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9,22-31,35,36 цього Закону, настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Окрім цього, відповідно до п. 3 ч. 1ст. 20 Закону України "Про страхування"страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно до ч. 2ст. 1192 ЦК Українивстановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

УПостанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі N 6-691цс 15 зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові N 686/17155/15- ц від 03.10.2018 року підтримав вищезазначений правовий висновок та визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з відповідача підлягають стягненню матеріальні збитки 158842, 50 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з вимогамист. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі"Надточій проти України" та п. 23 рішенняЄСПЛ у справі "Гурепка проти України" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідност. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов представника приватного акціонерного товариства (ПАТ) «Страхова компанія (СК) «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерноготовариства "Страховакомпанія "Універсальна"суму матеріального збиткуу розмірі158842(стоп`ятдесят вісімтисяч вісімсотсорок дві)грн.50коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" судові витрати: зі сплати судового збору у сумі 2684 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18 серпня 2023 року.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна", адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9, ЄДРПОУ20113829, р/р НОМЕР_3 вАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя: