Приговор № 112871623, 17.08.2023, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/538/23

Номер провадження 1-кп/530/93/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2023 р. м.Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_8

розглянувши в судовому засіданні в залі суду, в місті Зіньків, Полтавської області кримінальне провадження №12023175490000068 від 27.03.2023 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_1 , без місця реєстрації , українка, громадянка України, освіта базова загальна середня, непрацююча, незаміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, перебуває у статусі матері одиначки , раніше не судима,-

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24.03.2023 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на території дитячого майданчика, розташованого по вул. Миру в с. Арсенівка Полтавського району Полтавської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході сварки із ОСОБА_7 , умисно завдала останній не менше трьох ударів кулаком правої руки в область голови, внаслідок чого спричинила ОСОБА_7 тілесні ушкодженні у вигляді садна в області лівої брови, забиття м`яких тканин голови, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №98 від 13.04.2023 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе визнала , розповіла, що завдала потерпілій не менше трьох ударів рукою не повністю зжатою в кулак , але зазначила , що потерпіла ударила її сина по голові. На запитання і прокурора і представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 відповіла, що по факту нанесення тілесних ушкоджень її сину потерпілої ОСОБА_7 ніяких доказів у неї немає, до правоохоронних органів вона не зверталась . стосовно цивільного позову спочатку вказала що визнає частково моральну шкоду в сумі до 2000 гривень , а матеріальну шкоду не визнає, в подальшому зазначила , що матеріальну шкоду визнає повністю, а моральну частково в сумі до 2000 гривень. В судових дебатах та в останньому слові вказала, що вона розуміє , що поступила не законно , що потрібно було б визвати поліцію та розібратись з тим, що потерпіла ударила її дитину.

Потерпіла ОСОБА_7 попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України ,суду пояснила, що 24.03.2023 року вона із своєю дитиною гуляла на дитячому майданчику , там грали і інші діти , з дорослих була тільки вона . Дівчата сусідські катались на гойдалці , та випадково ця гойдалка заділа дитину ОСОБА_9 , хлопчик заплакав і вона підскочила до цього хлопчика та почала його заспокоювати , та хотіла пожаліти його , але в цей час прибігла ОСОБА_10 та нічого не з`ясувавши почала наносити їй удари кулаками по голові . На запитання прокурора відповіла, що після нанесення тілесних ушкоджень звернулась до Зіньківської лікарні через день , оскільки спочатку думала що все минеться, але голова боліла та паморочилась , тому зрозуміла , що потрібно звернутись до лікаря і дійсно у лікарні мені встановили струс головного мозку та закриту черепно - мозкову травму , у лікарні знаходилась 5 днів , їй виписав лікар і крапельниці і таблетки , всього на суму яку вона зазначила у цивільному позові . Вказала , що ОСОБА_5 нічого їй не відшкодувала , пробачення не попрохала , також вказала що від фізичних страждань та болі вона страждає морально , у неї ще болить голова і періодично вона звертається до лікаря . Цивільний позов підтримала в повному обсязі а щодо покарання прохала визначити на розсуд суду.

Захисник адвокат ОСОБА_6 вказав, що його підзахисна проживає у цивільному шлюбі , а чоловік військовий , допомагає матеріально ОСОБА_5 , тому прохав застосувати покарання у вигляді штрафу . Вказав, що громадські роботи вона не зможе виконувати , оскільки у неї двоє дітей та не зможе їх покинути , також вказав, що можливо застосувати покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України .

Представник потерпілої, адвокат ОСОБА_8 прохав задовольнити цивільний позов, а покарання призначити на розсуд суду.

Суд, за згодою всіх учасників судового провадження, обмежився допитом обвинуваченої ,поясненнями потерпілої та оголошенням документів, які характеризують особу обвинуваченої , докази по справі не досліджувалися, в зв`язку з тим, що суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження цих доказів, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні показання обвинуваченої , яка визнала себе винною , показання потерпілої , письмові докази за згодою всіх учасників справи не досліджувались , оскільки обвинувачена визнала себе винною - суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доводиться в своїй сукупності .Своїми умисними та протиправними діями, які виразилися в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, і її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 125 КК України.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з цим, при призначенні покарання суд також враховує і наступне. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо. Враховуючи вищевикладене, при призначенні обвинуваченій міри покарання судом враховується те, що кримінальне правопорушення вчинене нею відноситься до кримінальних проступків. Обставини справи, що пом`якшують покарання: активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення , визнання вини , відсутність обставини що обтяжують покарання, той факт , що обвинувачена раніше не судима , має на утриманні двох малолітніх дітей , перебуває у статусі матері одиночки , позицію потерпілої яка прохала призначити покарання на розсуд суду , але суд також зазначає, що обвинувачена добровільно шкоди не відшкодувала , людського вибачення у потерпілої не прохала , не з`являлась у судові засідання без поважних причин , тому суд застосовував неодноразово примусовий привід до обвинуваченої для приводу її у судове засідання , відшкодування матеріальної шкоди визнала на останньому етапі розгляду справи , тому суд не побачив щирого каяття обвинуваченої ОСОБА_5 . Зважаючи на всі обставини , та той факт , що обвинувачена ОСОБА_5 офіційно не працює , але здорова та працездатна , діти ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 а син ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд прийшов до переконання , що основне покарання їй слід призначити у виді громадських робіт у мінімальному розмірі що передбачені санкцією статті.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої у даному кримінальному провадженні суд керується наступним.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Так, потерпілою ОСОБА_7 заявлений цивільний позов, в якому вона прохає : стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 на її користь матеріальну шкоду в сумі 1615 гривень , моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень . Відповідно до ст.. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння. Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України - цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на вище вказане, виходячи із характеру вчиненого обвинуваченою діяння, конкретних обставин справи та із врахуванням засад виваженості, розумності та справедливості, глибину фізичних та душевних страждань, що зазнала потерпіла, той факт , що потерпіла стаціонарно лікувалась у медичному закладі - підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_7 моральна шкода у розмірі 5000 грн., а тому цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, витрати на придбання ліків як заявлена матеріальна шкода в сумі 1615 гривень які підтверджені в правовому полі та визнаються обвинуваченою ОСОБА_5 - підлягає стягненню з обвинуваченої в повному обсязі .

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349 , 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити їй покарання у виді 150 ( сто п`ятдесят ) годин громадських робіт .

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріальну шкоду завдану їй кримінальним правопорушенням в сумі 1615 ( одна тисяча шістсот п`ятнадцять ) гривень

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 моральну шкоду завдану їй кримінальним правопорушенням в сумі 5000 ( п`ять тисяч ) гривень

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяОСОБА_1