Решение № 11285105, 05.08.2010, Харцизький міський суд Донецької області

Справа № 2-9469/2010р.

05 серпня 2010 року м. Харцизьк

Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кодолова В.О.

при секретарі Парамоновій Г.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, виробнича одиниця „Харцизьктепломережа” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, вимоги за яким представник позивача за довіреністю Порошок Г.В. у в судовому засіданні підтримала, зменшивши вимоги, і пояснила, що позивач надає населенню міста Харцизька послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання. Відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1, і користуються послугами позивача, однак не в повному обсязі сплачують за наданні послуги. Причиною тому є припущення описки в даних УПСЗН, згідно яких в зазначеній квартирі мешкає людина, що має пільгу як «дитина війни» (код пільги «50», й складає 25%). Коли зясувалося, що пільговика немає, було зроблено перерахунок, в результаті чого за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року за відповідачами утворилась заборгованість в сумі 1723,24 грн. Враховуючи, що після березня 2010 року відповідачами були проведені платежі на суму 800 грн. і 210 грн., то представник позивача просить стягнути з них солідарно несплачену суму заборгованості в розмірі 900 грн., а також покласти на них судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали і дали аналогічні пояснення, що на момент розгляду справи ніякої заборгованості за послуги з теплопостачання вони не мають, оскільки вчасно і в повному обсязі оплачували суми, нараховані позивачем до сплати. Вони дійсно не мають ніяких пільг, зокрема як «дитина війни», і не знали, що позивач надає їм таку пільгу, але їхньої вини в тому, що позивач помилково проводив їм такі нарахування, немає. Просили відмовити в позові.

Вислухавши доводи представника позивача, пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1, і користуються послугами позивача, про що свідчить обліковий рахунок НОМЕР_1 на імя ОСОБА_1, згідно довідки ТОВ «ХЖБК» відповідачі дійсно мешкають в зазначеній квартирі і є власниками.

Згідно ст.ст. 20, 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, і споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно постанови КМУ від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» споживачі повинні своєчасно вносити плату за користування послугами теплопостачання у відповідності з встановленими тарифами, або засобів обліку теплової енергії.

Таким чином, суд вважає, що відповідно ст. 509 ЦК України між позивачем та відповідачем фактично існують зобовязання, в силу яких позивач надає послуги з теплопостачання, а відповідач отримує їх і зобовязаний вносити плату за надані послуги, і сторони не заперечують цього факту.

З роздруківки особового рахунку НОМЕР_1 вбачається, що за відповідачами в період з 01 жовтня 2009 року по 01.04.2010 року виявилась заборгованість загальній в сумі 1723,24 грн., і саме цю суму позивач просив стягнути з відповідачів в первісно заявленому позові.

В судове засідання відповідачами були представлені квитанції Ощадбанку, і їх копії залучені до справи, з яких видно, що 21.04.2010 року була проведена оплата за послуги опалення в розмірі 800 грн., 28.05.2010 року була проведена додаткова плата за послуги опалення в розмірі 210 грн.

Таким чином, на момент розгляду справи судом з урахуванням фактично здійсненої оплати за відповідачами враховується заборгованість в розмірі - 713,24 грн.

Разом з тим, в нарахуваннях облікового рахунку НОМЕР_1 за послуги опалення в грудні 2009 року вбачається повернення на користь ВО «Харцизьктепломережа» суми в розмірі 997,24 грн., розмір якої був корегований в березні 2010 року і остаточно склав 889,36 грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, це сума перерахунку безпідставно наданої відповідачам пільги як «дитині війни».

Аналізуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що сума заборгованості за послуги з теплопостачання, яку просить стягнути з відповідачів позивач, складається саме з перерахунку зазначеної безпідставно наданої пільги.

В судовому засіданні також було встановлено, що відповідачі не мають ніяких пільг при нарахуванні оплати за надані послуги з теплопостачання, і ні вони, ні позивач не знали, що їм без наявності законних підстав надається пільга по оплаті за опалення в розмірі 25% як «дитині війни».

Заявляючи позовні вимоги, представник позивача виходив з того, що відповідачі отримали пільгу безпідставно, тобто не маючи на це законного права, і тому повинні повернути зазначену суму позивачу.

Проте, виходячи з положень, встановлених ч.1 ст. 1215 ЦК України, за якими: «не підлягають поверненню набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача», суд вважає, що відповідачі не повинні відповідати за безпідставно отриману пільгу, оскільки є добросовісними набувачами.

Таким чином, враховуючи, що на момент розгляду справи судом з урахуванням фактично здійсненої оплати за відповідачами враховується заборгованість в розмірі - 713,24 грн., в тому числі сума перерахунку за безпідставно надану пільгу складає - 889,36 грн., то в дійсності за відповідачами вбачається переплата в сумі 176,12 грн., отже відповідачі не мають перед позивачем заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справи, виникає спір.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, в звязку з чим в позові слід відмовити.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з позивача лише судові витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи судом в сумі 30 грн., оскільки рішенням Харцизької міської Ради № 5/51-2472 від 22.12.2009 р. він звільнений від сплати державного мита за позовами про стягнення з громадян збитків, що виразилися в заборгованості.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 509, 1215 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовної заяви обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, виробнича одиниця „Харцизьктепломережа” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання відмовити.

Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, виробнича одиниця „Харцизьктепломережа” (86700, м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 59, р/р 26009301686662 у філії ПІБ м. Харцизька, МФО 334345, ЄДРПОУ 05540882) витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи судом в сумі 30 грн. (р/р 31210259700088 в ГУ ДКУ Донецької області, МФО 834016, ЕДРПОУ 34686480, код платежу 22050001, одержувач - державний бюджет м. Харцизька, призначення платежу: ІТЗ до Харцизького міського суду Донецької області, код суду-0550).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: