Постановление суда № 112844251, 15.08.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

15.08.2023м. ДніпроСправа № 904/3901/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О., розглянувши матеріали

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін плюс" (м. Дніпро)

до Національної академії Служби безпеки України (м. Київ)

про визнання недійсним повідомлення про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії

у справі за позовом Національної академії Служби безпеки України (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (м. Дніпро)

про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору

ВСТАНОВИВ:

Національна академія Служби безпеки України звернулась з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 125764,25грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти №44 від 08.03.2023 в частині своєчасної поставки товару.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

09.08.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити в позові. Відзив на позов був надісланий ТОВ "Ісполін Плюс" на адресу суду 08.08.2023 кур`єрською службою доставки "Нова пошта", за накладною №59001005712706.

10.08.2023 до канцелярії суду надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" до Національної академії Служби безпеки України про визнання недійсним повідомлення про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії. Зустрічна позовна заява була надіслана ТОВ "Ісполін Плюс" на адресу суду 09.08.2023 кур`єрською службою доставки "Нова пошта", за накладною №59001006273559.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд враховує таке.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Отже, відповідач вправі реалізувати право на пред`явлення зустрічного позову у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, в ухвалі про відкриття провадження у даній справі від 24.07.2023 відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У відповідності до вказаних положень, господарським судом було долучено до матеріалів справи довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 24.07.2023 була доставлена до електронної скриньки відповідача - ispolinplus@gmail.com - 24.07.2023.

Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 24.07.2023 отримав ухвалу суду від 24.07.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відправленого на офіційну електронну адресу відповідача (а.с. 39 том 1), відповідно відповідач повинен був подати відзив на позовну заяву у строк до 08.08.2023 включно.

Враховуючи викладене, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" подано з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він був відправлений на адресу суду 09.08.2023. Господарський суд, звертає увагу, що відзив на позовну заяву поданий відповідачем із дотриманням встановленого строку.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідачем не було заявлено заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, а також не надано доказів поважності його пропуску.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, у постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 конструкція ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Суд відзначає, що задоволення зустрічного позову не виключить задоволення первісного позову ані повністю, ані частково, а подання такого зустрічного позову відповідачем за первісним позовом не має на меті довести саме відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Матеріально-правові вимоги заявлені сторонами в первісному та зустрічному позовах спричинять необхідність дослідження та встановлення судом різних обставин і доказів, на які вони посилаються, а відтак спільний розгляд зустрічного позову із первісним не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, тобто не може вважатись доцільним в розумінні ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Окремо господарський суд зазначає, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", підлягає поверненню заявнику, оскільки подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо слід відмітити, що пропуск строку для подання зустрічного позову, не позбавляє можливості позивача звернутися із відповідним позовом в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 46, 113, 118, 119, 165, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" до Національної академії Служби безпеки України про визнання недійсним повідомлення про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.

Повернення зустрічного позову не перешкоджає зверненню з даним позовом після усунення допущеного порушення у загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О. Татарчук