Решение № 11284018, 10.09.2010, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-552/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/у порядку ст. 224 ЦПК України/

10 вересня 2010 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючої судді - Овчаренко Н.Г.

при секретарі - Волошиній Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом Комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві та його представник в ході судового засідання посилалися на те, що відповідно до укладеного договору № DNR0GA00000419 від 11.07.2008 року ОСОБА_1 11.07.2008 року отримав кредит у розмірі 72984,86 Долларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.07.2013 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Свої зобов’язання перед ОСОБА_1 банк виконав у повному обсязі.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № DNR0GA00000419 від 11.07.2008 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк ” і ОСОБА_1 11.07.2008 року був укладений договір іпотеки № DNR0GA00000419 (надалі – договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 38,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу.

Крім того, у забезпечення зобов’язань за кредитним договором DNR0GA00000419 від 11.07.2008 року між банком та ОСОБА_2 11.07.2008 року був укладений договір поруки DNR0GA00000419 від 11.07.2008, згідно якого останній зобов’язався нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1, у разі невиконання ним зобов’язань за кредитним договором.

Однак свої зобов’язання ОСОБА_1 не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 12.03.2009 року у сумі 68664,23 Долларів США.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд звернути стягнення на квартиру загальною площею 38,4 кв.м. яка розташована за адресою: АДРЕСА_1., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DNR0GA00000419 від 11.07.2008 року) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити ОСОБА_2, який зареєстрований і проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1., зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Дніпропетровськ; стягнути з відповідачів судові витрати та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1708,50 грн. судовий збір та 30,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Відповідачі в судове засідання неодноразово не з’являлися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” і ОСОБА_1 укладено кредитний договір DNR0GA00000419 від 11.07.2008, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 72984,86 Долларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.07.2013 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Свої зобов’язання перед ОСОБА_1 банк виконав у повному обсязі.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № DNR0GA00000419 від 11.07.2008року між ЗАТ КБ “ПриватБанк ” і ОСОБА_1 11.07.2008 року був укладений договір іпотеки № DNR0GA00000419. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 38,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу.

Крім того, у забезпечення зобов’язань за кредитним договором DNR0GA00000419 від 11.07.2008 року між банком та ОСОБА_2 11.07.2008 року був укладений договір поруки DNR0GA00000419 від 11.07.2008, згідно якого останній зобов’язався нести солідарну відповідальність з ОСОБА_1, у разі невиконання ним зобов’язань за кредитним договором.

Однак свої зобов’язання ОСОБА_1 не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 12.03.2009 року у сумі 68664,23 Долларів США, у тому числі – 66233,55 Долларів США - заборгованість за кредитом, 2151,28 Долларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 230,36 Долларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 49,04 Долларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов’язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, відповідно до договору іпотеки № DNR0GA00000419 від 11.07.2008 року банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов’язань за кредитним договором, вони не будуть виконані.

Крім того згідно ч.2 ст.39 Закону України “Про іпотеку” одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Однак згідно з копією поспорта, ОСОБА_2 має місце реєстрації – АДРЕСА_2, та там же і мешкає.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач мешкає та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 суду не надано, а тому вимога про виселення з цієї квартири із зняттям з реєстрації задоволенню не підлягає.

Правилами ст. ст. 589, 590 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Також відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню оплачені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 39 Закону України “Про іпотеку”, ст. ст. 543,589, 590 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58,60, 88, 224,226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення – задовольнити частково.

Звернути стягнення на квартиру загальною площею 38,4 кв.м. яка розташована за адресою: АДРЕСА_1., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DNR0GA00000419 від 11.07.2008 року) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути солідарно з Відповідачів судові витрати та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1708,50 грн. судовий збір та 30,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.Г. Овчаренко