Решение № 112779517, 08.08.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2023 р. справа № 300/2893/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В.розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування рішення старшого державного виконавця про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ):

- визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 08.05.2023 ВП № НОМЕР_2 про накладення штрафу протиправними;

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 від 08.05.2023 ВП № НОМЕР_2 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 10200 грн.

Позовні вимоги вмотивовані протиправними діями старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 08.05.2023 ВП № НОМЕР_2 про накладення штрафу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження отримана відповідачем 05.06.2023 про що свідчить довідка про доставку електронного листа, однак правом на подання відзиву останній не скористався.

07.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 , в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

Розглянувши позовну заяву в порядку визначеному ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, пояснення третьої особи, судом встановлено наступні обставини.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа № 300/844/20, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 21.09.2020 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 винесено постанову від 08.05.2023 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 10200 грн.

Постанову старшого державного виконавця від 08.05.2023 року Головним управлінням отримано 12.05.2023 № 1222/14.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 по справі № 300/844/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання до вчинення дій - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження граничним розміром при виплаті пенсії з 01 березня 2017 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з 01 березня 2017 року без обмеження граничним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі № 300/844/20 повернуто скаржнику.

Отже, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №300/844/20 набрало законної сили 20.08.2020.

21.09.2020 року видано виконавчий лист по справі №300/844/20.

04.11.2021 року на підставі даного виконавчого листа старшим державним виконавцем ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 та направлено для виконання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

08.12.2021 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 08.12.2021 у виконавчому провадженні НОМЕР_3 та встановлено часткове виконання боржником виконавчого листа №300/844/20, виданого 21.09.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом. Дане рішення набрало законної сили 05.05.2022.

Дана постанова була скасована рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 в адміністративній справі №300/219/22 за позовом ОСОБА_1 .

Надалі виконавче провадження було відновлене постановою державного виконавця ОСОБА_2 від 20.04.2022 року.

04.05.2022 року на адресу Головного управління надійшла вимога державного виконавця щодо вжиття боржником заходів та вчинення дій щодо виконання виконавчого листа № 300/844/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 12.05.2022 № 0900-0903-5/15345 було повідомлено державного виконавця, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі № 300/844/20, 25.09.2020 здійснено нарахування пенсії за вислугу років без обмеження граничним розміром, з урахуванням проведених виплат, починаючи з 01.03.2017 року, розмір пенсії після перерахунку склав 26242,05 грн. За період з 01.03.2017 по 31.09.2020 нараховано доплату в сумі 226314,13 грн., яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Вказана доплата внесена в Реєстр судових рішень (реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою) 23.09.2020 та буде виплачена при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету в порядку черговості з урахуванням дати надходження рішення суду.

Старшим державним виконавцем ОСОБА_2 01.08.2022 року винесено постанову про накладення штрафу, згідно з якою за невиконання боржником рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на підставі ст. ст. 63,75 Закону України "Про виконавче провадження", накладено штраф у розмірі 5 100 грн.

Головним управлінням було оскаржено до суду дану постанову та рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 300/3235/22, що залишено без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Старшим державним виконавцем ОСОБА_2 винесено постанову від 08.05.2023 року про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 10200 грн.

Не погодившись з такими діями відповідача та даною постановою позивач звернуся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

У відповідності до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 26 Закону №1404-VІІІ визначено підстави початку примусового виконання рішення виконавцем.

Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть слугувати будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид та обсяг яких залежить від характеру правовідносин, суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання та мотивів рішення, яке примусово виконується.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте цього не зробив.

Обґрунтовуючи поважність причин невиконання рішення суду в повному обсязі, позивач наголошує на тому, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №300/844/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за вислугу років. Перерахований розмір пенсії становить 26 242,05 грн. та виплачується з 01.10.2020. Виплата заборгованості за період з 01.03.2017 по 31.09.2020 у сумі 226 314,13 грню внесена в Реєстр судових рішень 23.09.2020 та буде виплачена при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету України.

Тобто, позивач посилається на поважність причин невиконання рішення суду у повному обсязі відсутністю бюджетного фінансування на ці потреби.

Однак, як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 в адміністративній справі №300/219/22 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за наслідками розгляду позов задоволено частково та визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.12.2021 року у виконавчому провадженні НОМЕР_3 та встановлено часткове виконання боржником виконавчого листа №300/844/20, виданого 21.09.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом.

Дане рішення набрало законної сили 05.05.2022.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, суду доказів того, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 в адміністративній справі № 300/844/20 виконане в повному обсязі не надавалися.

Також, в розглядуваній ситуації позивачем не надано доказів вжиття дієвих заходів для отримання в установленому порядку коштів для погашення заборгованості по виплаті пенсії стягувачу ОСОБА_1 , через що боржником допущено недобросовісне зволікання із виконання обов`язків по виконавчому провадженню.

Так, суд прийшов до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно не виконано повністю рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №300/844/20.

Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Посилання позивача за наведених обставин на відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника судом до уваги не береться, оскільки позивачем не надано доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання рішення суду.

Відповідно до частин 1, 2статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу, винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ОСОБА_2 у ВП № НОМЕР_2 від 08.05.2023, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування рішення старшого державного виконавця про накладення штрафу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники процесу:

позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄРДПОУ: 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄРДПОУ:43316386, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019);

третя особа - ОСОБА_1 (РНОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя Шумей М.В.