Постановление суда № 112779204, 10.08.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/22105/23

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовом Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області до Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, скасування рішення,

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Пономарьової К.В. від 20.07.2023 ВП № НОМЕР_2 про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн.;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Пономарьової К.В. від 20.07.2023 ВП № НОМЕР_2 про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняком М.Ф. від 28.07.2023 після усунення недоліків було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10.08.2023 головуючим суддею по справі Нагірняком М.Ф. заявлено самовідвід шляхом подання письмової заяви. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , який є стягувачем за ВП № НОМЕР_1, перебуває у дружніх відносинах із суддею, а тому вважає, що вказаний факт у майбутньому може викликати сумніви з боку учасників справи у неупередженості судді щодо розгляду вказаної справи.

Розглянувши заяву про самовідвід, ознайомившись зі змістом позову та доданими документами, суд дійшов до висновку, що заяву про самовідвід необхідно задовольнити, зважаючи на наступне.

За приписами п.3 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Відповідно до вимог ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з`їздом суддів України 24.10.2002, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23, які також ураховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Салов проти України" від 06.09.2005, надаючи тлумачення поняттю "неупередженість" суду, в сенсі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об`єктивної оцінки має бути визначено чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що для уникнення сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Нагірняка М.Ф. під час розгляду даної справи, заяву про самовідвід судді Нагірняку М.Ф. необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Заяву судді Нагірняка М.Ф. про самовідвід - задовольнити.

Передати справу №240/22105/23 для здійснення автоматизованого розподілу справи у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя М.Ф. Нагірняк