Решение № 112777034, 11.08.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10241/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Зілінської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цибульський В.В. з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження.

Відповідно до заявлених позовних вимог, представник позивача просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення від 24 жовтня 2022 року, прийняте голосним спеціалістом відділу адміністративної діяльності управління міграційного контролю, протидії нелегальної міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області Зіловою Н.С., що погоджене начальником Управління міграційного контролю, протидії нелегальної міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області Семиногом І. про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянки російської федерації ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 24 жовтня 2022 року головним спеціалістом відділу адміністративної діяльності управління міграційного контролю, протидії нелегальної міграції та реадмісії ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Зіловою Н.С. було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 04 липня 2023 року позивач отримала від представника відповідача для ознайомлення оскаржуване рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни в залі судового засідання в приміщені Шостого апеляційного адміністративного суду при розгляді справи №755/11485/22 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка була винесена на підставі протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ПР МКМ №012083 від 24 жовтня 2022 року. За змістом постанови, підставою для її прийняття послугувало те, що позивач після закінчення встановлених строків перебування територію України не залишала, документи на оформлення посвідки на тимчасове проживання не подавала, у зв`язку із чим за порушення правил перебування іноземних громадян на території України на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП (ПР МКМ 012083 від 24.10.2022). Позивач позивача вважає оскаржуване рішення безпідставним, незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що позивач перебуває у шлюбі з громадянином України ОСОБА_2 25 березня 2021 року позивачу було видано посвідку на тимчасове проживання в Україні за № НОМЕР_1 строком дії до 25 березня 2022 року. Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України позивач була вимушена покинути територію України та тимчасово перебувала у Польщі, звідки і повернулась до чоловіка 24 червня 2022 року через КПП Краковець - Львів. Оскільки посвідка на тимчасове проживання в Україні ОСОБА_1 була видана терміном дії до 25 березня 2022 року, ОСОБА_1 по прибуттю в Україну почала звертатись до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області із заявою про видачу нової посвідки на тимчасове проживання в Україні, в тому числі зверталася із документами на отримання посвідки на постійне проживання в Україні. Однак спочатку позивача повідомляли, що прийом документів не ведеться, а потім вказали, що вона належить до громадянства країни-агресора та зазначили про тимчасове припинення прийому заяв від громадян російської федерації. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі №755/11485/22 було скасовано постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП. Також представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення фактично було прийнято та винесено за відсутності позивача, що потягло за собою порушення прав позивача на правову допомогу. Крім того, оскаржуване рішення їй не було оголошено та не було з`ясовано намір позивача щодо його оскарження. Також вказує на те, що позивачу не був забезпечений перекладач. На думку представника позивача, позивачем на вчинялись дії, що свідчили б про порушення законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку. Також, представник позивача вказує на те, що із змісту оскаржуваного рішення не вбачається конкретної підстави для прийняття рішення про примусове повернення. Більше того Відповідач посилається на протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ПР МКМ 012083 від 24.10.2022, що сам по собі не встановлює винуватість особи, оскільки кінцевим рішенням є саме постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, яка і була скасована постановою суду по справі №755/11485/22. За даних обставин, на думку представника позивача, відповідач посилаючись в оскаржуваному рішенні на протокол про притягнення до адміністративної відповідальності фактично безпідставно та не доведено встановив відповідальність позивача. Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідач посилається на порушення ряду статей і зазначає «Закон» - без зазначення який саме Закон, що підтверджує факт відсутності дотримання відповідачем правової процедури та законності при прийнятті оскаржуваного рішення.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. (а.с.38-39).

28 липня 2023 року від представника ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській

області - Хоржевського Д.Е. до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що 24.10.2022 співробітниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області виявлено позивача, яка порушила законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, правила перебування іноземців на території України, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні. В подальшому іноземця було запрошено до приміщення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ольгинська, 3. Позивач мала посвідку на тимчасове проживання НОМЕР_1 (строком дії до 25.03.2022). Отже позивачем було порушено вимоги ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». В поясненнях, які надала позивач особисто під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення зазначено: послуг перекладача не потребує. 24.10.2022 головним спеціалістом управління міграційного контролю протидії нелегальній міграції та реадмісії ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, Зіловою Н.С. були розглянуті матеріали та в подальшому за порушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 012083 про те, що 24.10.2022, о 14:30 за адресою: м. Київ, пр-т Леся Курбаса 17, було виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила правила перебування іноземців в Україні, а саме: проживання без документів на право проживання на території України. Про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було відомо та вона просила розглядати справу без її участі. На думку представника відповідача, встановлені обставини, а саме: нелегальне становище, відсутність у позивача підстав для подальшого перебування на території України свідчать про те, що ним порушенні вимоги ст. 4, 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». 24.10.2022 заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області було розглянуто матеріали адміністративної справи відносно позивача та винесено постанову серії ПН МКМ №012054 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн. 24.10.2022 було прийняте рішення про примусове повернення позивача до країни походження або третьої країни та зобов`язано покинути Україну у термін до 03.11.2022, без заборони в`їзду в Україну. Представник відповідача зазначає, що уповноважені особи ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України. (а.с.46-48)

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Зазначила, що оскаржуване рішення відповідача дійсно отримала в судовому засіданні 04 липня 2023 року при розгляді справи №755/11485/22.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цибульський В.В. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача та позивача, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Судом установлено, що 24 жовтня 2022 року відносно громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ №012083 за ч. 1 ст. 203 КУпАП (а.с.20-21, 54).

Того ж дня винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН КМК №012054 відносно громадянки російської федерації ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00грн (а.с.22-23, 55).

За змістом вищевказаної постанови 24 жовтня 2022 року, о 14 годині 30 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено гр. рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила правила перебування іноземців в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні. Місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_2 , що є порушенням ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі №755/11485/22 рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 березня

2023 року скасовано, прийняте нове, яким позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ПН МКМ №012054 від 24 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, винесену заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в

м. Києві та Київській області Пустовіт О.О. за ч. 1 ст. 203 КУпАП, якою накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП закрито.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищезазначеним рішенням суду встановлено наступне:

«…громадянці російської федерації ОСОБА_1 25 березня 2021 року видано посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , дата закінчення строку якої 25.03.2022 року.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває у шлюбі з громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Як стверджує позивач, що не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 після повернення на територію України зверталась до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м.Києві та Київській області із заявою про видачу нової посвідки на тимчасове проживання в Україні, однак останній повідомив, що до прийняття Верховною Радою України закону щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, прийом заяв від громадян російської федерації тимчасово припинено…

…Досліджуючи наданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу, та заслуховуючи пояснення представника відповідача у судовому засіданні, колегією суддів було встановлено, що міграційна служба після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України не приймала заяви від громадян російської федерації щодо обміну посвідки на тимчасове або постійне проживання на території України, до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою - агресором.

Колегія суддів зауважує, що не приймаючи заяви від громадян російської федерації на обмін посвідки на тимчасове або постійне проживання на території України, міграційна служба порушувала юридичну визначеність вказаних осіб, крім того, вказане призвело до порушення такими особами міграційного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними…

…Водночас, як вбачається зі змісту спірної постанови, під час вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не встановлювався факт наявності умислу в її діях, які були пов`язані з порушенням правил перебування на території України, а відповідно, як наслідок і наявність складу адміністративного правопорушення за частиною першою статті 203 КУпАП.

Відтак, враховуючи, що позивач зверталася до міграційного органу з метою продовження дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, що не спростовується відповідачем, а також враховуючи визнаний відповідачем факт зупинення прийому заяв від громадян російської федерації, колегія суддів дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення у зв`язку з чим спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.»

24 жовтня 2022 року головним спеціалістом відділу адміністративної діяльності управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області Зіловою Н.С. прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянки російської федерації ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останню примусово повернуто до країни походження або третьої країни та зобов`язано її покинути територію України у термін до 03 листопада

2022 року (а.с. 24-25).

Як убачається зі змісту даного рішення, 24 жовтня 2022 року співробітниками Святошинського УП ГУ НП у м.Києві виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка порушила Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме: проживання без документів на право проживання в Україні. У ході опитування громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснила, що вона прибула в Україну останнього разу 24 червня

2022 року через ПП «Мостиська» до свого чоловіка гр. України ОСОБА_2 , з яким вони перебувають у шлюбі з 14 січня 2021 року (шлюб зареєстрували на території рф). Під час попереднього перебування документувалась посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , строком дії до 25 березня 2022 року. Після закінчення дозволених строків перебування територію України не залишила. Документи для оформлення посвідки на тимчасове проживання - не подавала. З метою оформлення дозволу на імміграцію в Україну, продовження строків перебування, набуття статусу біженця або особи яка потребує додаткового захисту в Україні до компетентних органів не зверталась. За порушення правил перебування іноземних громадян на території України, працівниками ЦМУ ДМС в місті Києві та Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП (ПР МКМ 012083

від 24 жовтня 2022). Встановлені обставини, а саме: нелегальне становище громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідчать про те, що нею порушені вимоги статей 4, 9, 15 Закону. (а.с.24-25)

Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законодавчим актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

За визначенням ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Згідно ч.15 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (в редакції чинній станом на 24 жовтня 2022 року) іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Відповідно до вимог ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (в редакції Закону, що діяла станом на 24 жовтня 2022 року) іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150 (далі - Інструкція).

Пункт 5 Розділу І Інструкції вказує, що підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців за межі України є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до змісту п. 10 Розділу І Інструкції, рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Рішення суду про примусове видворення іноземця може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом. Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення посадові особи з`ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення негайно повідомляється центр надання правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом.

Згідно п. 2 Розділу ІІ Інструкції рішення про примусове повернення оголошується іноземцю протягом 72 годин з дати його ухвалення, за винятком випадків, коли місцезнаходження іноземця не встановлено, в присутності перекладача та/або законного представника (на вимогу особи) під підпис та обліковується посадовою особою органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства.

Відповідачем до відзиву долучено розписку від імені ОСОБА_1 про ознайомлення з рішенням про примусове повернення, з якого не вбачається зазначення дати (а.с. 53-зворот), проте позивач стверджує, що про зазначене рішення вона дізналась лише 04 липня 2023 року в залі судового засідання в приміщені Шостого апеляційного адміністративного суду при розгляді справи №755/11485/22. Відповідачем такі твердження сторони позивача не спростовано.

Крім того, з долученої відповідачем розписки, вбачається відмітка позивача про її незгоду з прийнятим рішенням, однак відповідач не надав доказів вчинення дій із сприяння позивачу захисту свого права.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на не залучення перекладача, оскільки як в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.54-зворот), так і в письмових поясненнях позивача (а.с.53) та розписці (а.с.53-зворот) міститься відмітка про те, що позивач перекладача не потребує.

У відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Механізм оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання врегульований спеціальним нормативно-правовим актом - Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 (далі - Порядок №322).

Згідно пункту 1 Порядку №322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Відповідно до вимог пунктів 16 та 17 Порядку №322 Документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства. Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб», на яку посилається відповідач у відзиві, було постановлено: 1) зупинити строки надання адміністративних послуг суб`єктами їх надання та видачу дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні; 2) поновити зупинені строки у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 01.11.2022 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення або скасування надання територіальними органами/територіальними підрозділами Державної міграційної служби адміністративних послуг громадянам Російської Федерації здійснюється з урахуванням таких особливостей: розгляд заяв про оформлення дозволу на імміграцію, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання, поданих до набрання чинності цією постановою, зупиняється до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

У разі звернення громадянина Російської Федерації із заявою про оформлення дозволу на імміграцію, продовження строку перебування, оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених) та обмін посвідок на постійне чи тимчасове проживання територіальний орган/територіальний підрозділ Державної міграційної служби інформує про відмову в прийнятті документів до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

Стороною відповідача не заперечується звернення, що позивач зверталась до відповідача з метою оформлення обміну посвідки на тимчасове проживання, проте прийом документів не здійснювався.

Наведене свідчить про те, що порушення позивачем Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» обумовлено зупиненням строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру.

При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначається, що позивач документи для оформлення посвідки на тимчасове проживання не подавала, що суперечить встановленим судом обставинам.

Отже, враховуючи, що позивач зверталася до міграційного органу з метою продовження дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, що не спростовується відповідачем, а також враховуючи визнання відповідачем факту зупинення прийому заяв від громадян російської федерації, скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі №755/11485/22 постанови серії ПН МКМ №012054 від 24 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, адже неотримання позивачем дозвільного документу на проживання в Україні, що було підставою для прийняття оскаржуваного рішення, було обумовлено зупиненням строків надання адміністративних послуг, за якими зверталась позивач.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150, Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб», постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 01.11.2022 «Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану», статтями 5, 19, 20, 72, 77, 78, 90, 241-246, 288 КАС України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (місцезнаходження: м.Київ, вул. Березняківська, 4-А, ЄДРПОУ 42552598), третя особа - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області від 24 жовтня 2022 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано у десятиденний строк з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: