Решение № 112773401, 11.08.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2023м. ДніпроСправа № 904/3410/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення 246 301,43 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на свою користь 226 000,00грн заборгованості за договором про закупівлю № 22443 від 15.12.2022, 11 026,78 грн інфляційних втрат, 5 090,60 грн пені, 4184,05 грн 3% річних. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині повної сплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

11.07.2023 відповідач подав до суду заяву з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просить суд розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, у разі відмови у задоволенні клопотання в подальшому розглядати справу з викликом у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін відмовлено.

11.07.2023 відповідач подав до суду відзив в якому в якому зазначає, що позивач не довів перед судом що у відповідача почався строк відтермінування оплати поставленого товару, оскільки строк відтермінування починається з моменту надання належним чином оформлених документів позивачем відповідачу.

Відповідач зазначає, що в видатковій накладній №81 від 26.12.2022 року, товарно-транспортній накладній №ОС-071 від 26.12.2022 року та рахунку фактури №РА00-000111 від 26.12.2022 не зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД.

Також відповідач зауважує й на тому, що відповідно пункту 11.1 договору сторони домовились, що прострочені замовником грошові зобов`язання передбачені даним договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляції прирівнюється до нуля відсотків.

20.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" до господарського суду надійшла відповідь на відзив в якому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" зазначає, що відповідач факт здійснення поставки товару, який підтверджено належним чином оформленими первинними документами (видатковою накладною) не спростував, строк відтермінування оплати товару сплив, а відтак, обов`язок відповідача щодо оплати товару настав. Умови пункту 4.2. договору, які визначають такі підстави для здійснення оплати, як отримання рахунку, - реєстрація додаткової накладної, а також вимоги щодо змісту видаткової накладної, товарно-транспортної та податкової накладних, по суті не змінюють умов в частині строку виконання зобов`язання, а отже, наявність або відсутність таких документів не звільняє відповідача від обов`язку оплати за поставлений товар та не виключають його відповідальності за порушення цього зобов`язання.

31.07.2023 від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких не погоджується із доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, посилаючись на недотримання позивачем вимог частини 3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України; а також вважає доводи, наведені позивачем такими, що не спростовують доводів, наведених відповідачем у відзиві на позов.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач подав відзив на позов, позивач подав відповідь на відзив, відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

15.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (замовник) укладено договір про закупівлю № 22443, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність замовника товар найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (додаток №1), які є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Найменування (асортимент) Товару: Вісь напіоброблена локомотивна до тепловозу 2ТЕ116. Кількість товарів: згідно специфікації (пункти 1.2., 1.3. договору).

Ціна товару, що поставляється за договором, вказана в специфікації (пункт 1.4. договору).

Відповідно до пункту 1.5. договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від постачальника до замовника в момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що загальна сума договору складає 306000,00 грн в т.ч. 20% ПДВ 51000,00 грн.

Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки провадиться у безготівковому порядку на рахунок постачальника, вказаний в договорі, в національній валюті України - гривні.

Відповідно до пункту 4.2. договору замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 3 банківських днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній повинен бути код товару згідно УКТ ЗЕД.

За приписами пункту 5.1. договору поставка товарів здійснюється партіями, не пізніше 14 календарних днів з дня отримання Постачальником письмової заявки замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, телеграмою, або шляхом передачі через e-mail пошту постачальника, яка зазначена в розділі 15 договору). Кількість та асортимент партії товару визначається в заявці замовника.

Передача товару замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатковою накладною постачальник зобов`язується надати замовнику документи визначені п. 2.2 договору, та за необхідності документи визначені пунктом 6.3.6 даного договору (пункт 5.2 договору).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (пункт 6.6.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1 договору).

Специфікацією № 1 від 15.12.2022 до договору сторони визначили найменування товару, його технічні характеристики, ГОСТ ДСТУ, ТУ, СОУ МПП, виробника, одиницю виміру, кількість, ціну та вартість товару яка загалом складає 306000,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" здійснило поставку Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" товару на суму 306000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 81 від 26.12.2022 на суму 306 000,00 грн та товарно-транспортною накладною №Ос-071 від 26.12.2022.

На оплату поставленого товару Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" виставлені Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" рахунок на оплату: №РА00-000111 від 26.12.2022 на суму 306 000,00 грн.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" оформлені та зареєстровано податкову накладну №5 від 26.12.2022.

Листом №28 від 03.05.2023 та листом №58 від 26.01.2023 які направлені на офіційну електронну пошту відповідача позивач просив сплатити заборгованість

26.05.5.2023 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №2605-1/23 від 26.05.2023.

Як зазначає позивач станом на 28.06.2023 залишок боргу складає 226 000,00грн з ПДВ сума якого відповідачем не погашена.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" посилається на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" зобов`язань за договором про закупівлю №22443 від 15.12.2022 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної № 81 від 26.12.2022 у сумі 306 000,00 грн., сплативши лише частину заборгованості в сумі 80 000,00грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 226 000,00 грн заборгованості за договором про закупівлю № 22443 від 15.12.2022, 11 026,78 грн інфляційних втрат, 5 090,60 грн пені, 4 184,05 грн 3% річних.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору про закупівлю № 22443 від 15.12.2022, строк його дії, факт поставки товару, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" здійснило поставку Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" товар на суму 306 000,00 грн згідно з видатковою накладною № 81 від 26.12.2022 та товарно-транспортною накладною №Ос-071 від 26.12.2022.

Відповідно до пункту 4.2. договору замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 3 банківських днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній повинен бути код товару згідно УКТ ЗЕД.

Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" здійснило часткову оплату у загальній сумі 80 000,00 грн, що підтверджується повідомленням про зарахування коштів №1734.

З урахуванням пункту 4.2 договору, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав 29.12.2022.

Доказів сплати оплати поставленого товару у повному обсязі відповідач до суду не надав.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, які ґрунтуються на недоведені позивачем факту настання строку для оплати товару, оскільки згідно умов пункту 4.2. договору, замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 3 календарних днів із дня поставки товару. Тобто, сторони договору встановили конкретний строк виконання зобов`язання, зі спливом якого, відповідач має оплатити товар.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи, що складені між позивачем та відповідачем в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій по постачанню позивачем відповідачу товару.

Відповідач факт здійснення поставки товару, який підтверджено належним чином оформленими первинними документами (видатковою накладною) не спростував, строк відтермінування оплати товару сплив, а відтак, обов`язок відповідача щодо оплати товару настав.

Умови пункту 4.2 договору, які визначають такі підстави для здійснення оплати, як отримання рахунку, реєстрація податкової накладної, а також вимоги щодо змісту видаткової накладної, товарно-транспортної та податкової накладних, по суті не змінюють умов в частині строку виконання зобов`язання, а отже, наявність або відсутність таких документів не звільняє відповідача від обов`язку оплати за поставлений товар та не виключають його відповідальності за порушення цього зобов`язання.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 7.5 договору у разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 5 090,60 грн. за період з 30.12.2022 по 28.06.2023.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 4 184,05 грн 3% річних за період з 30.12.2022 по 28.06.2023, інфляційні втрати у сумі 11 026,78 грн. за період з січня по квітень 2023 року.

Відповідач проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечує, посилаючись на те, що пункту 11.1 договору встановлено, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних.

Відповідно до пункту 11.1 договору сторони домовились, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені цим договором повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник "інший" в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого і таке інше. У цьому випадку проценти визначені у договорі є відмінними від встановлених у статті 3 %. Тобто 3 % - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0.

Положення спірного договору, погоджене сторонами та викладене саме у формі встановлення розміру процентів (0), вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору, як одного з основоположних у цивільному законодавстві.

Оскільки частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України надає можливість самостійного визначення розміру процентів річних від простроченої суми і дійшовши згоди щодо нього, сторони реалізували таке право у такому значенні, щодо якого у них не виникло заперечень.

Хоча зобов`язання сплатити проценти річних, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України є способом компенсації майнових втрат, однак неможливо відокремити таку компенсацію від права сторін встановлювати відповідний її розмір, який на їх думку буде розумним та справедливим у сукупності з імперативним відшкодуванням матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Отже оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України сторони визначили інший розмір процентів - 0, що узгоджується зі свободою договору.

Водночас зважаючи на викладені мотиви та враховуючи положення статей 627, 628 Цивільного кодексу України, оскільки сторони визначили інший розмір процентів, ніж передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних за спірним договором не можуть бути задоволені.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №910/4519/18, від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 242 117,38 грн. (226 000,00 грн. заборгованості + 5 090,60 грн. пеня + 11 026,78 грн. інфляційні втрати).

В позовній заяві позивачем поданий попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та планує понести у зв`язку із розглядом справи, в тому числі й витрати на правничу допомогу та повідомив суд, що докази на підтвердження розміру витрат на професійну допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 246 301,43 грн задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДАП-РАКС" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Ігнатія Ясюковича, 1, код ЄДРПОУ 33984335) 226 000,00 грн. заборгованості, 5 090,60 грн. пені, 11 026,78 інфляційних втрат, 3 631,76 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.08.2023

Суддя Ю.А. Бажанова