№ 112762514, 11.08.2023, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3713/23

3/583/1544/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2023 року м. Охтирка Сумська область

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата ВЧ 7320, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 007182 від 28.07.2023 року

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.07.2023 рокуо 00год.50хв.в м.Охтиркапо вул.Батюка,5 керував автомобілемOpelAstra,номерний знак НОМЕР_1 ,в станіалкогольного сп`яніння,що підтверджуєтьсярезультатами проведеногоогляду намісці зупинкитранспортного засобуза допомогою газоаналізатора Alkotest Драгер 6820, згідно якого результат становить 1,43 проміле алкоголю в крові. Подальший рух заборонено. Своїми діями порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що в протоколі мається його особистий підпис, в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв від нього не надійшло.

Відповідно доположень ст.268КУпАП визначенийвичерпний переліксправ проадміністративні правопорушення,під часрозгляду якихучасть особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності,є обов`язковою,а справипро притягненняособи доадміністративної відповідальностіза ст.ст.130КУпАП дотаких невідноситься,тому судвважає можливимпроводити розглядсправи увідсутність ОСОБА_1 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки знаючи, що стосовно нього складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, у судове засідання він не з`явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Вст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Відповідно дост. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішення, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.

Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність правопорушника, який не повідомив про причину неявки та не подав будь яких заяв.

Факт скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 007182 від 28.07.2023 року, результатом тесту № 387 до протоколу від 28.07.2023 року, згідно якого огляд проведено 28.07.2023 року о 00 год. 49 хв. та виявлено 1,43 проміле алкоголю в крові; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозаписом. До протоколу також додано документи, що підтверджують повірку та відповідність вимогам та сертифікацію на технічний засіб газоаналізатор Alkotest Драгер 6820.

До протоколудодано оптичнийдиск звідеозаписом,який ретельноперевірено тадосліджено судом,яким підтверджується, що 28.07.2023 рокуо 00год.50хв.в м.Охтиркапо вул.Батюка,5 інспекторомполіції зупиненотранспортний засібпід керуванням ОСОБА_1 та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Alkotest Драгер 6820, на що останній погодився, згідно якого результат становить 1,43 проміле алкоголю в крові.

Вказаний відеозапис до протоколу суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ, яким підтверджується вина ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року усправі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 в скоєному доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази є в їх сукупності вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

Згідно довідки Головного сервісного центру МВС від 28.07.2023 року за відомостями ГСЦ МВС інформація щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що правопорушення мало місце, вина ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження у суді.

При призначенністягнення судвраховує характервчиненого правопорушення,особу порушника,ступінь йоговини,майновий стан,обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьвідповідальність,зокрема те,що ОСОБА_1 скоїв грубе порушення правил дорожнього руху, не є водієм, оскільки не має посвідчення водія, тому вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті за вказане правопорушення без позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130, 283, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розміріоднієї тисячінеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,а саме17000грн.(сімнадцятьтисяч гривень)в доходдержави,що підлягаєсплаті нарахунок:UA628999980313090149000018001,отримувачГУК Сумськійобл./Сумськаобл./21081300,код заЄДРПОУ37970404,код бюджетноїкласифікації доходів21081300, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збірв сумі536,80грн.на користьдержави, що підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір п. 5.

У відповідності із ст.307та ч. 2 ст.308КУпАПштраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О. Ярошенко