Решение № 112752327, 10.08.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/9913/23

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови йому у нарахуванні та виплаті з 01.11.2022 в повному розмірі доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати йому з 01.11.2022 щомісячну доплату до перерахованої пенсії з врахуванням виплачених сум в основному розмірі пенсії 80% грошового забезпечення відповідно до довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.07.2021 за особовою справою ХЗ 57195 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019 та індексації, у розмірі 2000,00 грн в повному обсязі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої позовні вимоги аргументував тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, Пенсійний фонд) на підставі рішення суду з 01.04.2019 здійснено йому перерахунок пенсійного забезпечення, під час якого зменшено відсоткове значення від відповідних сум грошового забезпечення, зокрема з 80% до 70%, припинено виплату доплати у розмірі 2000,00 грн в повному обсязі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», а також обмежено виплату пенсії її максимальним розміром. Не погоджуючись із вказаним перерахунком, що призвів до зменшення відсоткового розміру, припинення доплати у розмірі 2000 грн та обмеження її максимального розміру, позивач звернувся до відповідача із проханням переглянути своє рішення та усунути такі порушення, проте отримав відмову, яка мотивована відсутністю законодавчо обґрунтованих підстав виплати пенсії без урахування максимального розміру пенсії. Такі дії Пенсійного фонду позивач вважає протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ухвали судді від 11.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного письмового провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

23.06.2023 до суду надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки підстави для обчислення пенсії у розмірі 80% відсутні. Наголосив, що після проведеного управлінням перерахунку пенсії позивача, на виконання вимог рішення суду, основний розмір пенсії збільшився більш ніж на 2000,00 грн, а тому доплата згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» не передбачена. Крім того, наголосив, що норми статті 2 Закону № 3668-VІ кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду № 01-36-В від 12.06.2023 (у період з 03.07.2023 до 21.07.2023), суддя Єфіменко О.В. перебувала у щорічній відпустці, тому розгляд даної справи судом відкладався.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами

З`ясовуючи при вирішенні даної справи характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд вказує наступне.

Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області. При призначенні обчислена пенсія позивача у розмірі 80% грошового забезпечення, про що свідчить розрахунок пенсії за вислугу років, який міститься в матеріалах справи.

У подальшому, на виконання рішення суду відповідачем з 01 квітня 2019 року проведено новий перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, при цьому основний розмів пенсії, замість встановленого на час звільнення розміру 80%, відповідачем зменшений до 70% відповідних сум грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, не нараховано доплату до пенсії у розмір 2000,00 грн та обмежено її максимальним розміром.

Не погоджуючись із таким перерахунком позивач звернувся до відповідача із заявою щодо усунення таких порушень.

У відповідь відповідач листом відмовило позивачу у здійсненні такого перерахунку, при цьому наголосило, що перерахунок пенсії проведений за чинною на час здійснення перерахунку пенсії редакцією Закону №2262-XII та із врахуванням наявних бюджетних призначень.

Суд, надаючи правову оцінку наведеним обставинам враховує наступне.

В силу приписів ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Вказане право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними (ст.46 Конституції України).

Приписами ст. 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).

Згідно з пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення було підвищено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова №704).

При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку № 45, в редакції до 05 березня 2019 року без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року №103, які визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року по справі №826/3858/18, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; - надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; - щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; - інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; - щомісячні надбавки за особливі умови служби

Разом з тим, згідно ч.2 ст.13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Проте, у вищевказану статтю, відповідно до Закону України №3668-VІІ від 08.07.2011 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі Закон №3668-VІІ) були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення. Згодом Законом України №1166-VІІ від 27.03.2014 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі по тексту Закон №1166-VІІ) внесені зміни до другої статті 13 Закону №2262-XII та обмежено максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення до 70%.

Відтак, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалося, на підставі оновленої довідки наданої до Пенсійного фонду позивачу здійснено перерахунок пенсії в розмірі 70% від розміру грошового забезпечення.

Натомість, судом з`ясовано, що пенсія позивачу встановлена та виплачувалась до моменту здійснення такого перерахунку у розмірі 80% грошового забезпечення.

Слід також наголосити, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що положення статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-ХІІ уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

При цьому суд вважає за необхідне вказати, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічний висновок зроблено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін.

Щодо позовної вимоги стосовно відновлення виплати доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» суд вказує наступне.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021 (далі - постанова № 713).

Пунктом 1 постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

Аналіз наведених норм, а також враховуючи мету прийняття Урядом постанови № 713, зокрема зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах, дає підстави для висновку, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262 має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, тобто осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262.

Таким чином, підстави для виплати управлінням такої доплати, будуть відсутні, лише у разі перерахунку пенсії особам, право на яку, встановлене Законом № 2262 з підстав збільшення грошового забезпечення за посадами з яких були звільнені такі особи.

Натомість, на виконання рішення суду, проведений перерахунок пенсії позивачу після 01.03.2018 здійснений не з підстав збільшення грошового забезпечення, а з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, у зв`язку із чим не може вважатися перерахунком пенсії із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, яку суд враховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

За матеріалами справи перерахунок пенсії позивачу проведено управлінням на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, з 01 квітня 2019 року. Такий перерахунок здійснено, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення пенсіонера станом на 05.03.2019 виданої у зв`язку із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року у справі № 826/3858/18. Вказаним рішенням (у справі № 826/3858/18) визнано нечинним та скасовано п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018, а також зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року.

Таким чином, за встановлених обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд вважає, що перерахунок пенсії позивача проведений після 01.03.2018, не є перерахунком у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому у позивача наявне право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн встановленої постановою № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети (поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року) прийняття вказаної постанови.

Щодо позовної вимоги стосовно обмеження пенсії максимальним розміром, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, передбачені у Законі України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон №3668-VI).

Вказаним Законом №3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року (крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року) введено обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, зокрема: десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Положеннями статті 2 Закону №3668-VI передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За змістом Закону №3668-VI частину 5 статті 43 Закону №2262-XII викладено в наступній редакції:

"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

У подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, а тому такі втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України при прийнятті вищевикладеного рішення визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, мотивуючи це тим, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Конституційний Суд України мотивуючи прийняте рішення вказав, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Таким чином, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Однак, Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Аналіз вищевикладеного, дає підстави вважати, що на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII (ураховуючи Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016) та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців, однак як свідчать матеріали справи, відповідачем протиправно при здійсненні з 01.04.2019 перерахунку пенсії позивачу, на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення, надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу, застосувавши положення статті 2 Закону №3668-VI.

Однак, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

В той час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Отже, в контексті наведеного слід наголосити, що у даній справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Така позицію підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.08.2022 у справі №240/1369/21.

Виходячи із висловленого у рішенні Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З огляду на викладене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом Закон №2262-XII, є протиправним.

Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VII від 02.06.2016 №1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".

Враховуючи встановлені судом обставини справи адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат, вирішується судом на підставі ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241-246, 263 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.11.2022 в повному розмірі доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.11.2022 пенсію у 80% основного розміру грошового забезпечення відповідно до довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.07.2021 за особовою справою ХЗ 57195 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними станом на 05.03.2019 та щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 10 серпня 2023 р.